У чимало щасливчиків, які мають у власності дачну ділянку. Є й ті, яким особливо пощастило: дачна ділянка у них має вихід до природного чи штучного водоймища. Це може бути річка, озеро або велика ставка. Щоб максимально повно використовувати переваги, які дає наявність на межі ділянки водоймища, бажано облаштувати прибережну зону та спорудити міні-пристань. Будівництво можна доручити бригаді фахівців, але в цьому випадку доведеться серйозно розщедритися. Якщо ж ви маєте мінімальні будівельні навички, то можна спробувати спорудити причал самостійно, періодично вдаючись до допомоги друзів або родичів. Упорядкований берег дасть можливість з комфортом користуватися човном або іншими плавзасобами. А якщо пірс буде досить просторим, його можна використовувати і як зону відпочинку. Для цього потрібно встановити на дерев’яному настилі зручні лави та стіл, передбачити освітлення. На березі обладнайте місце для багаття.
Дачний пірс може мати різну конструкцію. Класичний причал є стаціонарним капітальним об’єктом, який встановлюється на палях або на опорах іншого типу. Облаштувати капітальну пристань складніше за понтонний причал. Понтонний пірс – плаваюча конструкція, виготовити яку можна з різних матеріалів. Облаштування такого понтона можна здійснити за короткий термін.
Понтонний причал: переваги та особливості конструкції
Більшість дачників, які зважилися на спорудження власної пристані, вибирають саме понтонний варіант причалу. У чому його переваги? Їх чимало:
-
Нескладна конструкція, для проектування якої буде достатньо власного життєвого досвіду та знання елементарних основ фізики на кшталт закону Архімеда.
-
Невелика маса складових елементів завдяки легкій вазі не треба буде робити потужні опори, та й працювати з легкими деталями простіше, деякі можуть навіть обійтися без сторонньої допомоги.
-
Відсутність необхідності контролю відповідності рівня причалу рівню води в річці або озері, тобто якщо при будівництві пальсу пірсу доводиться розраховувати необхідну висоту опор і рівень обв’язки, то для понтонних конструкцій цього не потрібно.
-
Можливість оперативного демонтажу та перенесення конструкції на інше місце.
-
Тривалий термін експлуатації – при серйозному підході до справи та дбайливої експлуатації понтонний пірс здатний прослужити багато років.
-
Гарантований захист від пошкоджень в результаті льодоходу – понтонний причал можна просто прибирати з поверхні водойми на зиму і повертати на місце після того, як зійде лід.
Понтонні причали можна споруджувати з різних матеріалів, у тому числі з підручних. Наприклад, у ролі понтонів можуть виступити скріплені між собою порожні пластикові пляшки. Їх можна скріпити металевою сіткою або набити ними звичайні фасувальні мішки із ПВХ. Пляшки з-під напоїв можна накопичити, поки не збереться необхідна кількість, здатна утримати на плаву дерев’яну надбудову-настил. Процес прискориться, якщо задіяти у накопиченні пляшок родичів та друзів.
Пляшковий причал виходить досить надійним. А якщо прикласти трішки фантазії, то домашній пірс буде не лише міцним та практичним, а й цілком естетичним. Зібрана з душею конструкція не зіпсує береговий ландшафт, а зробить його цікавішим. Понтони з пластикових пляшок обв’язують дошками, причому як кріплення дійсно можуть служити міцні мотузки із синтетичного матеріалу, яким не страшна волога.
Більш ґрунтовною понтонною пристанню може стати пірс, виготовлений на плавучій основі з бочок, які можуть бути як пластиковими, так і металевими. Зазвичай для облаштування причалу такого типу використовують бочки об’єм яких становить 200 л. Вони закриваються герметичними кришками, з’єднуються за допомогою каркаса із міцних брусків та дощок у єдину конструкцію. На березі пристань закріплюється міцними укосинами. Для пірсу площею 3х3 м необхідно підготувати 6 бочок. Їх розташовують у 3 ряди, по дві ємності у кожному, а зверху обв’язують настилом. Щоб пристань була міцнішою, слід використовувати металеві бочки, які зварюють в єдину конструкцію металевим куточком 50х50, зверху настилають стругану дошку. Якщо використовуються металеві бочки, необхідно подбати про захист від корозії. Попередньо бочки потрібно добре пофарбувати спеціальним захисним складом. Те саме рекомендуємо зробити і з куточком, якщо він був використаний в конструкції пірсу.
Будь-який пірс понтонного типу, незалежно від того, на якій основі він базується на пластикових пляшках, запаяних ПВХ-трубках, бочках, з’єднується з берегом із застосуванням динамічних укосин. Край укосин, прикріплений до пірса, повинен змінювати положення при зміні у водоймі рівня води. Понтон при цьому завжди перебуватиме у строго горизонтальному положенні. Якщо використовувати металеві бочки, краще вибрати товстостінні моделі. До них приварюють вуха для кріплення. Якщо обв’язування виконується дерев’яними балками, їх покривають антисептичним складом. Зафіксувати причал можна за допомогою якоря. І тут його пришвартовують до берега, відтягують якорі. Причал оснащують трапом.
Середньостатистичний дачник намагається всі споруди та споруди на своїй заміській «вотчині» звести та облаштувати з мінімальними витратами. Домашній причал не є винятком. Розгляньте варіант, що дозволяє заощадити кошти і в той же час отримати причал, який буде надійним та безпечним, прослужить багато років. Йдеться про пірс, як опор якого використовуються автомобільні покришки. Це можуть бути покришки від вантажних авто, що, звичайно, краще, оскільки робота з ними буде менш трудомісткою. Але можна використовувати і зношені покришки від легкових авто, тільки їх потрібно набагато більше. Для скріплення покришок між собою використовують болти та гайки з нержавіючої сталі. Шини скріплюють у вигляді колон, встановлюють у наміченому місці та заповнюють піском. Він намокає, завдяки чому конструкція набуває необхідної маси та монументальності. Поверх таких покришок можна встановити дерев’яну або металеву обв’язку, на неї укладають дощатий настил, огороджують поручнями і можна користуватися пірсом за призначенням. Покришки хороші тим, що їх не потрібно фарбувати чи захищати від корозії. Тільки кожного сезону необхідно перевіряти пісок усередині — наскільки він осів, за потребою додавати якусь частину нового замість вимитий водою.
Парсовий пірс
Капітальний причал на палях – це споруда, що спирається на строго вертикально загвинте або забиті в грунт дна річки або озера палі. Тим, хто вирішить облаштовувати причал пальового типу, найкраще розпочати роботу в морозний період, коли водоймище сковане льодом. У цей час загвинчувати або вбивати палі найзручніше. Встановлюють палі, стоячи на льоду, в комфортних умовах. Для цього в місцях розташування паль бурлять лунки, потім опускають у них труби або палі, що вгвинчуються в дно, і встановлюють їх. За допомогою зварювання виконується металеве або дерев’яне обв’язування. На каркас, що вийшов, укладають міцний настил з дощок.
Оптимальний варіант паль – це гвинтові. Вони найбільш стійкі перед пученням ґрунту. Навантаження на них буде не надто високим, так як конструкція пірсу важить порівняно небагато, тому встановити палі можна і без спецтехніки, зусиллями двох або трьох осіб. Найкраще встановлювати гвинтові палі силами міні-бригади із трьох осіб. Двоє повинні вкручувати палі, а третій — контролювати за допомогою будівельного рівня вертикальне положення.
Рівень бульбашковий STABILA 600мм 2 вічка
Особливості встановлення паль
Щоб дачний причал вийшов надійним та комфортним, прослужив вам не один рік, потрібно знати правила та нюанси його зведення. Наводимо тут найважливіші з них:
-
Палі загвинчують або вбивають у дно водойми на глибину не менше ніж півтора-два метри. Якщо ж дно сильно замулено, то глибина загвинчування має збільшуватися, вона може сягати 4 м.
-
Палі, вбиті у дно у місці установки пірса, обов’язково скріплюють між собою, виконуючи горизонтальну обв’язку. Нерідко з метою підвищення надійності паль їх оснащують залізними розкосами.
-
Рівень висоти паль над поверхнею води розраховують заздалегідь. Верхня точка кожної палі повинна височіти над максимально можливим рівнем води водоймища на 0.5-1 метр. Найточніше визначити цей максимальний рівень можна у весняний період, коли інтенсивно тане сніг.
-
Зазвичай палі є пустотілою металевою трубою з гострим гвинтоподібним наконечником. Всередину таких паль-труб бажано залити армований бетон, завдяки чому термін служби опор значно збільшиться.
-
Заготовлені дерев’яні елементи для обв’язування паль та монтажу дощатого настилу радимо обов’язково обробити захисними покриттями. Це має бути якийсь антисептик, що відноситься до групи ССА. Склади цієї групи відрізняються тривалістю дії. Просочивши деревину таким антисептиком, можна забути про її захист на 10-15 років.
Антисептик TIKKURILA Valtti Expert AKVA 0,9 л палісандр, арт.700009595
Облаштовуємо підлогу
Незалежно від того, який причал ви облаштовуєте, пальовий або понтонний, у будь-якому випадку потрібно буде спорудити настил. Як матеріал для нього можна використовувати балки та бруски з деревини довговічних порід. Сам настил виконують зазвичай із струганої дошки. Можна, звичайно, вибрати для цього палубну дошку, якщо вам дозволяє виділений на зведення пірсу бюджет. Вона виглядає естетично і служить довго, але при цьому коштує недешево. Тому практичні люди, які звикли раціонально витрачати власні кошти, все ж таки вибирають більш економічні матеріали.
Перед монтажем настилу не забудьте обробити дошки та інші деталі майбутньої конструкції захисними складами. Для їх кріплення запасіться шуруповертом та анодованими шурупами, захищеними у такий спосіб від корозії. Дошки настилу потрібно заздалегідь відміряти, щоб вони були однакової довжини, що відповідає каркасу. Укладати їх можна впритул або з невеликим проміжком, щоб дошки добре провітрювалися, а волога атмосферних опадів стікала в річку, не затримуючись на поверхні пірсу. Пірс обгороджують поручнями: металевими, з дерев’яних брусків або комбінованими.
Дриль-шуруповерт ударний BLACK&DECKER BL188N-XJ 18В Li-Ion безщітковий без АКБ та ЗУ
Лавка та трап
Часто на дачній пристані передбачають зону відпочинку, встановлюючи на підлогу лаву. Дуже зручний кутовий варіант. Стійки лавки та одночасно ніжки роблять із брусків перетином 95 х 95 мм. Монтують їх збоку настилу шляхом врізання та закріплення болтами. Спинка такої лави збирається із дощок. Потім виконують раму сидіння з брусків, прикріплюють її до стійок лави, після чого монтують передні опори-укосини.
Для кріплення стійок лави використовують болти М10Х120 мм, на кожну стійку потрібно два болти для надійності з’єднання. Під болти у стійках потрібно висвердлити отвори, роблять їх і в лагах причалу. Кути рами, змонтованої на укосинах, зміцнюють діагональним бруском, прикріпленим під кутом 45°. До нього прикручують дошки сидіння.
Крім лави для відпочинку, причал оснащують трапом для спуску у воду для тих, хто захоче скупатися. Він може бути дерев’яним, так і металевим. Виготовити такий трап можна також самостійно. Якщо ви не впевнені в здатності спорудити надійний, зручний і симпатичний трап, можна купити і готовий, підібравши відповідний за розмірами. Оптимальний варіант – металевий трап, міцний та безпечний. Щоб уберегти його від іржі, потрібно буде періодично оновлювати антикорозійне покриття. Для кріплення металевого трапу бажано при спорудженні пірсу передбачити металеві вуха. За наявності трап буде легко монтувати і демонтувати. Це важливо, щоб мати можливість на зиму прибирати конструкцію в закрите приміщення, де на неї не впливатимуть характерні зимовий і весняний період несприятливі зовнішні фактори.