Як вибрати біотуалет для дачі

Біотуалети вирішують проблему гігієни на дачній ділянці. Вони не вимагають підключення до каналізації та складного обслуговування. Їх можна встановлювати у приміщенні, не побоюючись появи неприємних запахів. Щоб біотуалети для дачі були комфортними у використанні, довго прослужили, важливо їх правильно вибрати.

Хімічні біотуалети

Найбільш популярні та практичні – хімічні біотуалети для дачі. Вони складаються з двох секцій:

• верхня – сидіння унітазу з кришкою та бачок, який заповнюється водою та дезодоруючими засобами. У конструкцію вбудований сильфонний, поршневий або електричний насос, що забезпечує змив;

• нижня – ємність для збирання відходів. У неї заливають спеціальні хімічні рідини. Вони сприяють швидкому розкладанню фекалій.

Нижній контейнер легко від’єднується від основної частини конструкції. Для зручності транспортування він обладнаний ручкою. Перероблені нечистоти зливають через патрубок у септик. Таку очистку проводять у міру потреби, але не рідше, ніж раз на два тижні. Якщо чистити рідше, то рідини починають погано виконувати свої функції: їх властивості, що дезінфікують, знижуються, підвищується ймовірність неконтрольованого зростання шкідливих мікроорганізмів, збільшується газоутворення.

Переваги біотуалетів хімічного типу:

• автономність – не вимагають підключення до електричної мережі, каналізації, вентиляції. Їх можна використовувати не тільки на дачі, але і встановлювати в будиночках на колесах, брати на тривалий виїзд із наметами;

• відсутність неприємних запахів – мають спеціальний клапан, що забезпечує герметичність відсіку з відходами;

• компактність та легка вага – важать близько п’яти-семи кілограмів. Вони займають не більше місця в кімнаті, аніж класичний унітаз, поміщаються у багажник автомобіля. 

Виробники пропонують вироби з різним об’ємом відсіку для відходів – від 10 до 25 л. Їх обирають, виходячи з кількості членів сім’ї. Чим більше ємність, тим рідше її спустошувати. Однак слід врахувати, що і вага її буде набагато більшою, що вимагатиме фізичних зусиль при очищенні. Недолік таких біотуалетів для дачі – необхідність їхнього постійного обслуговування: потрібно контролювати наявність води у верхньому відсіку, купувати спеціальні засоби, часто виливати нечистоти.

Біотуалет VITARTA OC14 з індикатором білий

Види рідин для хімічних туалетів

У верхній бак заливають засоби з антисептичним та дезодоруючим ефектом. Вони добре справляються з нальотом на стінках чаші, бачка, знищують бактерії, а також ароматичні добавки. Склади економно витрачаються – для сім’ї із трьох осіб літрової ємності вистачить більш ніж на місяць.

Добавки для нижнього відсіку бувають:

• амонієві – забарвлені у синій колір. Вони добре працюють у середовищі з обмеженою кількістю кисню, нейтралізують специфічні аромати. Перероблені продукти життєдіяльності містять багато азоту. Їх можна додавати в компостну яму, але дачники не рекомендують використовувати такий компост для удобрення овочів та плодових культур, а лише для газону та чагарників;

• біологічні – складаються з корисних мікроорганізмів та бактерій, які переробляють нечистоти на органічне рідке добриво. Склади мають зелений колір. Відходи зливають у компостник, після дозрівання компост підходить для підживлення будь-яких рослин.

Також є склади на основі формальдегіду. Вони ефективні, швидко розкладають фекалії, нейтралізують запахи, проте дуже токсичні та можуть ушкоджувати пластик. Склади рідко використовують у біотуалетах для дачі. Їх дозволено зливати тільки в каналізацію – грунт формальдегід завдає непоправної шкоди. 

Найкраще купувати для нижнього та верхнього бака кошти однієї торгової марки – вони не вступають у хімічні реакції між, а навпаки доповнюють один одного. Слід мати в будинку запас наповнювачів – туалет без них не виконуватиме своїх функцій і стає просто відром з кришкою. 

Рідина D-Force Pink 1,8 л

Торф’яні біотуалети

Торф’яні моделі туалетів візуально нагадують звичайний унітаз. Вони, як і хімічні, складаються з двох ємностей, тільки бачок замість води поміщають торф. При натисканні на ручку він дозовано надходить у нижній відсік і буквально присипає (припудрює) відходи, тому туалет називають ще пудр-клозет.

Торф перетворює нечистоти на органічне добриво. Під час цього процесу виділяються гази. Якщо такий біотуалет встановлювати в приміщенні, необхідно додатково монтувати вентиляцію, що відводить вуглекислий газ і запах. Якщо тяга природна, то до туалету кріплять пряму трубу без вигинів. Якщо такий тип монтажу не підходить, то повітропровід доповнюють витяжним вентилятором. Також у нижньому баку може накопичуватися багато рідкої субстанції. Частина її поглинають сухі компоненти, але якщо вони не справляються, то рідина стікає у спеціальний піддон, звідти її видаляють шлангом у вуличну яму. 

Переваги та недоліки торф’яних туалетів

Плюси торфових туалетів:

• укомплектовані ємними баками – їх обсяг становить 70, 120 літрів та більше. Спустошувати контейнери можна приблизно раз на кілька місяців;

• екологічні – відходи зливають у компостну яму, там вони дозрівають ще рік чи два і використовуються потім як добриво для ґрунту у саду, городі;

• мають дешеві витратні матеріали – торф’яні суміші коштують недорого, їх вистачає надовго.

Є у торф’яних моделей та мінуси:

• не підходять для використання одразу великою кількістю людей – під впливом торфу нечистоти розкладаються довше, ніж під час використання хімічних речовин. При великому обсязі відходів процес біорозкладання може сповільнитися або зупинитися, що призведе до накопичення нечистот, погіршення якості повітря в кімнаті;

• велика вага наповненої нечистотами ємності – перенести її можна лише з чиєюсь допомогою. Для спрощення транспортування вибирають моделі з коліщатками;

• торф із дозатора розподіляється нерівномірно – періодично суху субстанцію доводиться досипати лопаткою вручну.

Щоб спростити встановлення та не монтувати вентиляцію та стік, туалет можна розмістити на вулиці. Однак слід враховувати, що за мінусової температури процеси біорозпаду значно сповільнюються. Тому торф’яні моделі підійдуть дачникам, які проводять час на ділянці тільки в теплу пору року.

Наповнювач Торфоефект для торф’яних біотуалетів, 20 л

Електричні біотуалети для дачі

Туалети, що працюють від електричної мережі, найдорожчі, але найсучасніші. Випускаються різні модифікації. В одних моделях продукти життєдіяльності згоряють під впливом високої температури та перетворюються на попіл. В інших нижній бак ділитися на два відсіки – для рідких та твердих відходів. Рідкі відводять у септик, ґрунт, а тверді висушуються. У середньому процес їхнього перетворення займає від 40 хвилин до однієї години. 

Плюси електробіотуалетів:

• не вимагають додаткових витратних матеріалів – води, торфу, рідких спеціальних наповнювачів;

• простота обслуговування – контейнер очищають раз на два-три місяці та рідше. Частота очищення залежить від кількості користувачів;

• екологічність – попіл, висушений субстрат можна відразу використовувати для удобрення грядок на городі, клумбі і т.п. 

Електробіотуалети потребують підключення до мережі. Чим потужніша модель, тим більше електроенергії вона поглинатиме. Також слід відводити із приміщення продукти згоряння, гази – як правило, у комплекті йде вентиляційна труба. Її виводять у вікно або роблять отвір у стіні.

Стаціонарні біотуалети

Для великої родини та частого використання можна вибрати на дачу стаціонарні моделі. Це великі кабінки, виготовлені з міцного пластику. Вони здатні замінити звичні дачні туалети з вигрібною ямою. Кабінки не вигоряють на сонці, не деформуються та витримують температуру до -50 градусів Цельсія.

Їхній плюс – природна вентиляція повітря.

Для відходів у кабінках використовують великі баки, всередині яких також застосовують торф, наповнювачі амонієві або біорідини. Спустошувати такі контейнери простіше – вони вже знаходяться на вулиці і пролити вміст не так неприємно, як у приміщенні.

Стаціонарний біотуалет можна обладнати на власний розсуд – додати умивальник, гачки для рушників, дзеркала, тримачі для туалетного паперу. Для холодної пори року можна купити сидіння з підігрівом.

На що звернути увагу при виборі біотуалету для дачі

Вибираючи ту чи іншу конструкцію, слід орієнтуватися на такі параметри:

• кількість членів сім’ї – чим більше людей будуть користуватися туалетом, тим швидше він буде наповнений, збільшиться частота очищення. Наприклад, контейнер на 12 літрів розрахований приблизно на 20-25 використань і підійде тільки для однієї або двох осіб, очищати його доведеться раз на 3-4 дні; 

• висота стільця – для дітей знадобляться нижчі біотуалети, а для людей у ​​віці зручні вищі. Зробити конструкцію вище можна, поставивши її на саморобний поміст;

• гранично допустиме навантаження – в основному виробники пропонують біотуалети для користувачів вагою від 100 до 250 кг. Однак є моделі і в межах 70-80 кг, тому перед покупкою слід уважно вивчити всі характеристики виробу; 

• простота установки – хімічні біотуалети можна використовувати відразу після покупки, наповнивши їх рідиною, інші вимагають додаткового монтажу вентиляції, системи зливу і т. п. На їх установку знадобиться деякий час;

• наявність індикатора наповнення – завдяки йому можна уникнути неприємних ситуацій, якщо бак переповниться, а також не проводити очищення завчасно. 

Вибираючи дачний біотуалет важливо врахувати, хто саме його обслуговуватиме. Для жінки та людини у віці не підійдуть важкі моделі, навіть якщо вони дуже місткі. Наприклад, вага заповненого бака на 20 літрів може становити близько 24 кг. Людям без фізичної підготовки, слід вибирати менші біотуалети, хоча і спорожнювати їх доведеться частіше.

Корисні поради

Щоб біотуалети довго прослужили, не видавали неприємних запахів:

• використовуйте спеціальний туалетний папір – на відміну від звичайного, він швидше розкладається і не створює засмічення;

• перед тривалим зберіганням помийте туалет (особливо, якщо він не буде в експлуатації протягом декількох місяців) – це допоможе уникнути появи специфічного запаху, розтріскування ущільнювачів тощо. Зберігайте виріб у сухому, темному приміщенні;

• після кожного використання закривайте кришку – щоб уникнути попадання мух та інших комах;

• не залишайте заповнений хімічний туалет за мінусової температури – рідкі добавки замерзнуть, а пластик трісне. Щоб запобігти замерзанню, додайте в резервуар спеціальні присадки, які мають антифризні властивості. Вони не лише допоможуть зберегти рідину в первісному стані, а й покращать процес розкладання відходів. Виливати їх можна лише в каналізацію чи септик;

• перед початком використання пудр-клозету, переконайтеся, що в баку достатньо торфу чи тирси, щоб покрити дно – вони прискорюють процес розкладання нечистот;

• не викидайте в туалет будь-які інші відходи – залишки їжі, різне сміття;

• застосовуйте для очищення ємностей лише спеціальні засоби, які не зашкодять пластику – без агресивних речовин, кислот, лугів, абразивних частинок. Забруднення можна видаляти йоржиком чи губкою;

• проводьте періодичну перевірку стану конструкції (петель, ущільнювачів, насосів, вентиляційних труб) – щоб несподівана поломка не застала зненацька далеко від міста, без можливості купити необхідні комплектуючі.

Правильно підібраний біотуалет дозволить комфортно провести час на дачі будь-якої пори року, а також стане гарним джерелом добрив для дачної ділянки.