Дитині необхідний власний простір для ігор і занять, і чим старшою вона стає, тим сильніша її потреба облаштувати свою кімнату на власний смак. Якщо площа квартири чи будинку дозволяє виділити синові чи доньці окрему кімнату – проблема вирішується. Але що робити, якщо сім’я мешкає в однокімнатній квартирі? В цьому випадку надати юному члену сім’ї власну територію складніше, проте навіть таке непросте завдання має рішення, причому не одне. Пропонуємо кілька варіантів облаштування дитячої в однокімнатному житлі.
Загальний простір для всієї родини
Якщо об’єднати кухню і житлову кімнату, перетворивши квартиру на студію, то приміщення здаватиметься набагато просторіше. Різними способами простір поділяється на функціональні зони. У цьому допоможуть:
-
продумане планування меблів;
-
використання різних матеріалів для оформлення підлоги та стін;
-
системи світильників.
Одна з таких функціональних зон надається у розпорядження дитини.
Плюси:
-
Немає відчуття захаращеності простору;
-
У кімнаті багато світла та повітря.
Мінуси:
-
Членам сім’ї немає можливості усамітнитися, доведеться постійно бути на увазі – це психологічно непросто.
-
Необхідна потужна кухонна витяжка.
Поділ житлової кімнати на дві
Якщо житлова кімната досить простора, можна зробити з «однушки» «двушку», розділивши площу на дві частини.
Зробити це можна:
-
встановивши перегородку;
-
використовуючи меблі (наприклад, шафа-купе);
-
за допомогою штор.
Перегородка при такому варіанті може бути суцільною. У цьому випадку, щоб одна з кімнат не була прохідною, необхідно буде забезпечити її окремим входом з коридору або кухні.
Можна також встановити умовну перегородку.
Плюси:
- Автономний простір для батьків та дитини.
Мінуси:
-
Нові кімнати будуть досить компактними.
-
Таке перепланування бажане лише у випадку, якщо в кімнаті більше 1 вікна.
Перепланування + суміщення
Якщо планування квартири передбачає лише одне вікно в житловому приміщенні, але при цьому кухня не зовсім мала, можливий інший варіант: частина кімнати з автономним входом відокремлюється і перетворюється на дитячу, а дорослі отримують у своє розпорядження невелику студію, поєднану з кухнею. У цьому випадку перепланування здійснюється за допомогою повноцінних міжкімнатних перегородок, які можна виготовити з гіпсокартнону або дерев’яно-плитних матеріалів.
Плюси:
-
Дитина отримує повноцінну окрему кімнату.
Мінуси:
-
Кімната батьків перетворюється на загальний простір для всієї родини та виконує роль вітальні.
-
Необхідна потужна кухонна витяжка.
Дитяча на лоджії
Якщо в квартирі досить простора лоджія, можна облаштувати маленьку дитячу на ній. Звичайно, для цього потрібно провести досить серйозні роботи з її засклення, а також утеплення та оздоблення нового приміщення.
Плюси:
-
Світле окреме помешкання для дитини.
-
Повноцінний житловий простір для батьків.
Мінуси:
-
Мала площа дитячої. Доведеться виділити частину житлової кімнати для потреб дитини.
-
Житлова кімната перетворюється на прохідну, якщо лоджія не має виходу на кухню.
-
Значні витрати на утеплення та оздоблення нового приміщення.
Житловий простір на кухні
Багато забудовників пропонують варіанти однокімнатних квартир, де площа кухні практично дорівнює площі житлового приміщення і може становити 20-22 кв.м. У цьому випадку деякі батьки перетворюють кімнату на дитячу, а самі облаштовують повноцінний житловий простір на кухні. Такий варіант особливо виправданий, якщо у сім’ї двоє та більше дітей. У цьому випадку, щоб заощадити місце, можна встановити в дитячому двоярусному ліжку.
Плюси:
-
Просторе дитяче приміщення.
-
Відсутність витрат та турбот, пов’язаних з переплануванням.
Мінуси:
- Ті ж, що й у варіанті «перепланування + суміщення».
«Кімната» у кімнаті
Останнім часом досить велику популярність набули меблеві блоки, що є «компактною дитячою», в якій на невеликому просторі розміщено найнеобхідніше:
-
ліжко, як правило, розташоване на верхньому ярусі;
-
письмовий (комп’ютерний) стіл із полицями для навчання та занять творчістю;
-
невелика шафа для зберігання одягу.
-
Встановивши таку систему в житловій кімнаті, можна легко облаштувати окреме місце навіть у невеликій квартирі: як правило, площа модуля становить не більше 3-4 кв.м.
Вибираючи такий варіант, слід враховувати наступне:
-
Подібна конструкція не підходить для приміщень із низькими стелями.
-
Модульний блок виглядає досить громіздко, тому необхідно буде ретельно продумати його місцезнаходження, а також спосіб узгодити його дизайн із оформленням решти житлового простору.
-
Потрібно буде подбати про освітлення дитячого куточка.
Варіант не надто гарний для малюків — багато дітей бояться спати на такій висоті. Підлітку старше 14-15 років користуватись такою системою також буде не надто зручно. Необхідно буде передбачити у спільній кімнаті додаткове місце для ігор, активних занять та зберігання дитячих речей. Вибір конкретного варіанта облаштування дитячої в однокімнатній квартирі залежить від багатьох факторів:
-
особливостей планування;
-
висоти стелі;
-
звичок та устрою життя сім’ї;
-
кількості дітей у сім’ї та їх віку.
Але, який з них ви не обрали, ваша дитина буде вдячна вам за можливість мати нехай невеликий, але особистий простір.