Важливе завдання у лазні – утримати пару, оскільки саме за рахунок високої вологості створюється потрібна атмосфера. Дуже важливо також запобігти намоканню утеплювача, тому що в такому стані матеріал погано утримує тепло, і воно виходить назовні. Зовні пароізоляція це плівка, вона може бути молочного, синього, білого кольору. Пароізоляційні матеріали можуть бути однорідними, або «в клітку», щільні, гладкі, шорсткі та інші. Для саун можна купити пароізоляцію з тепловідбивним покриттям, як правило, у її складі фольга або металізований лавсан.
Призначення пароізоляційних матеріалів
Висока вологість, температура в приміщенні парильні вимагають особливого облаштування: дуже важливо забезпечити захист теплоізолюючого шару від намокання. Навіщо це робити? Все просто: для теплоізоляції в лазні використовується базальтова вата. У сухому вигляді вона показує чудові якості, чудово витримує високі температури. Але варто дати їй намокнути – матеріал гірше справляється зі своїм завданням, відбувається втрата тепла. А якщо його в такому стані ще й заморозити, то він зовсім розсипається. Тому дуже важливо виконати монтаж пароізоляції:
-
Від вологи, яка надходить з боку приміщення (у відділенні парилки дуже волого, і перенасичене вологою повітря прагне інших приміщення, а також на вулицю, а цього слід уникнути).
-
Від вологи, що утворюється через перепад температури в перуці, на горищі і на вулиці. Вона конденсується ще до того моменту, як починає надходити пара, – під час нагрівання повітря у відділенні парильні.
Найкращі матеріали для пароізоляції
Кращими вважаються фольговані матеріали: вони одночасно утримують пару всередині приміщення та зменшують втрату тепла. Хоча деякі майстри та покупці вважають, що фольга не впливає на описані вище характеристики.
Слід зробити застереження: просту тонку фольгу краще не купувати. Вона легко рветься, виконувати її монтаж практично неможливо. Найзручніша в цьому відношенні будівельна фольга на паперовій основі. Ми створили добірку таких матеріалів (це лише невелика частина, оскільки магазини перенасичені різного роду пароізоляційними товарами):
-
РуфІзол S (це фольга на водостійкій основі з крафт-паперу, що витримує температури від -60°C до +120°C).
-
Алукрафт (має три шари: крафт-папір, поліетиленова плівка та полірована алюмінієва фольга).
-
Ізоспан (за складом це металізований лавсан і крафт-папір; подобається далеко не всім, оскільки матеріал цей за своєю суттю не є металом. Він викликає питання, наприклад, чи раціонально використовувати Ізоспан у парилці. Виробник стверджує, що цілком доречно застосовувати, і матеріал навіть спокійно витримує температуру до +140 градусів).
-
МЕГАФЛЕКС KF (також металізований лавсан на основі крафт-паперу).
-
ЮТАФОЛ Н170 AL виробництва Чехії (є мембраною з чотирьох шарів, з фольгованим покриттям).
-
Фольга на основі склотканини (міцна, менш гаряча, проте і вартість у неї найвища; здатна витримати температуру до +450 градусів, тому застосовується для димоходів).
Важливо вибирати також за показником горючості: найкращим вибором стане матеріал слабогорючий або негорючий. Пам’ятайте, що лазня – місце, де легко може статися спалах, а правильно підібрані матеріали зможуть захистити від неприємностей.
Правила монтажу
Для того, що пароізоляція «працювала», необхідно забезпечити герметичність всіх швів та з’єднань, а також зробити зазор між фольгою та фінішною обробкою.
Герметичність забезпечується за допомогою металізованого скотчу. Їм потрібно проклеїти стики ззовні. Повну герметичність забезпечити не вдасться, але значно скоротити втрати тепла можна.
Важливо також зберігати цілісність фольгованої пароізоляції, особливо у місцях кріплення плівки до брусків. Тут часто при укладанні утворюються отвори у фользі, які сприяють виходу пари на вулицю. Щоб уникнути цього, краще використовувати будівельний степлер для кріплення плівки.
Ще один спосіб кріплення фольги – фіксувати її притискними дерев’яними планками. Вони забиваються цвяхи через певний проміжок (приблизно 150-200 мм).
Зазор для вентиляції можна забезпечити брусами контробрешітки, до них буде кріпитися вагонка. При цьому величина зазору не повинна бути меншою за 2 см. Хід виконання дій такий:
-
підбираються необхідні бруски;
-
бруски прибиваються поверх пароізоляції;
-
до них кріпиться вагонка;
-
при виконанні монтажу пам’ятайте про збереження цілісності фольги.
Чи правильно виконаний монтаж, підкаже наступна ситуація: якщо частина пари піднімається вгору і конденсується на плівці пароізоляції, внаслідок чого відбувається гниття матеріалу, отже, укладання виконане погано. При правильному монтажі проблем не виникає.
