Облаштування дренажної системи на дачній ділянці

By Степан Семенчук

Ділянка, що знаходиться в низині, під час сильного дощу часто піддається підтопленню, що негативно позначається на садово-городніх культурах, що вирощуються на ньому. Позбутися зайвої вологи в цьому випадку допоможе облаштування дренажної системи, що ефективно працює.

Що називають дренажем ділянки

Дренаж — це природний чи рукотворний висновок зайвої води з грунту підвищення її врожайності. Облаштування системи дренажу потрібно ділянкам з водяним пластом, що близько залягає, розташованим у заболочених зонах, у місцевостях, де часто йдуть дощі. Дренувати ґрунт можна різними способами, як кустарними, так і професійними. Грамотно влаштована дренажна система успішно справляється із водовідведенням зайвої води на ділянці. Це вирішує відразу безліч проблем, адже в перезволоженому ґрунті на ділянці активно плодяться равлики і слимаки, що завдають великої шкоди рослинам, що культивуються, гниють коріння городніх і садових культур, руйнуються фундаменти будівель, вимивається родючий шар ґрунту. Наявність дренажу дає можливість розвитку культурних рослин.

Ділянка може потребувати дренажу всієї території чи окремих його зон. Створення грамотної системи водовідведення потребує значних зусиль, великих витрат часу, спеціальних знань. Непросто проектувати систему дренажу на рельєфному ділянці, у разі часто доводиться реалізовувати комбіновані схеми.

Коли обов’язково потрібна система водовідведення

Облаштування дренажу обов’язково:

  • на низинних ділянках;

  • якщо існує небезпека підмивання фундаментів будівель;

  • у заболоченій місцевості;

  • при близькому – менше метра від поверхні – розташування ґрунтових вод;

  • на рівних ділянках, які не мають природного стоку води під ухилом;

  • у зонах застоювання талих та дощових вод;

  • при розташуванні дачі поряд з озером, річкою або поблизу пагорба;

  • якщо вода накопичується на доріжках, вздовж огорож, особливо на ґрунтах із великим вмістом глини.

Копка дренажних каналів – найлегший і доступніший варіант регулювання гідрологічної обстановки на дачній ділянці.

Сучасні способи меліорації

Щоб з’ясувати, чи потрібний вашій ділянці дренаж, потрібно викопати на ньому ямку, глибина якої повинна становити 70-90 см, і наповнити її водою до країв. Якщо після закінчення доби з неї вода піде повністю, значить, ділянка не потребує дренажної системи. Якщо цього не сталося, то облаштування дренажу обов’язково. Щоб вода в каналах йшла, а не застоювалася, їм надається ухил у напрямку загальної збірки води.

Осушувальні системи можуть бути глибинними, поверхневими чи засипними. Перед облаштуванням дренажу потрібно оцінити, яка з існуючих систем найефективніше працюватиме на вашій ділянці, і тільки після цього прийматиме рішення. Нерідко, з типом дренажу, доводиться комбінувати різні варіанти.

Поверхневий дренаж

Цей спосіб осушення називають ще відкритою системою водовідведення. Він є системою стічних канав, що знаходяться на поверхні грунту і мають невеликий ухил. У ці канави збирається надмірна волога з усієї ділянки після дощів або танення снігу. Поверхневий дренаж – найпростіший варіант. Якщо його одного недостатньо для ефективної меліорації, систему поєднують з зливовою каналізацією, передбачаючи в ній точкові водозбірники. Поверхневий дренаж нескладно виконати своїми руками.

Глибинна дренажна система

Цей спосіб водовідведення повністю закритий. Стічні води в даному випадку відводяться з ділянки за допомогою обладнаної на ньому системи колодязів та трубопроводу. Цей вид дренажу застосовують при високому ризику підтоплення ділянки ґрунтовими водами або при частих та рясних опадів. Грамотно спроектований глибинний дренаж нормалізує водний режим ділянки та всіх об’єктів, що є на його території.

Засипний дренаж

Засипна система багато в чому схожа на глибинну, але при її облаштуванні не використовуються труби. Осушення території виконується із застосуванням різних дренажних матеріалів: керамзиту, щебеню, піску. Такий спосіб осушення вибирають на ділянках дощової місцевості, а також при неможливості з тієї чи іншої причини придбати достатню кількість зливних решіток.

Решітка чавунна до каналу DN100 500х136х13, 5мм

Виконуємо дренаж ділянки своїми руками

Класична система дренажу дачної ділянки включає:

  • прокладання мережі каналів або труб з перфорацією, покладених на глибині 1.6-1.9 м;

  • облаштування кількох оглядових колодязів, необхідних для періодичного очищення каналів, що виконується закачуванням у них води під тиском;

  • пристрій коробів-приймачів, обладнаних пісковловлювачами, які теж потребують періодичного очищення від накопичених забруднень.

Перед виконанням монтажу дренажної системи ділянка повинна ретельно та всебічно обстежуватись, на основі отриманої інформації готується проект системи каналів водовідведення.

Як розраховують обсяг стоків

Перед початком облаштування дренажу необхідно підрахувати загальний обсяг очікуваних стоків. Щоб це зробити, з’ясовують, який середній коефіцієнт опадів по регіону, де розташована ділянка, що дренується. Крім того, враховуються такі фактори, як площа ділянки, тип ґрунту та види покриттів. Найкраще волога вбирається пухким ґрунтом та газонами, гірше вбирають воду защеблені ділянки, зовсім погано – бетон та асфальт.

Виконуючи такий розрахунок, необхідно виявити, який об’єм води доведеться пропускати трубам в одиницю часу – за хвилину або за годину. Полегшити завдання можуть онлайн-калькулятори на будівельних сайтах. З їхньою допомогою нескладно розрахувати орієнтовний діаметр труб і необхідну кількість стоків.

Створення схеми дренажу

Найбільш поширений і часто зустрічається варіант дренажних схем – це “ялинка”, що має центральний “ствол” – серединну широку жилу. Саме до неї надходить вода від кожної відведеної «гілки» — надлишки поливу газонів, зливові та талі стоки.

Вибираємо труби для дренажу

Ринок пропонує велику кількість різновидів труб, виготовлених за різними технологіями та з різних матеріалів. Вони відрізняються як технічними характеристиками, і ціною. Заощадити при облаштуванні дренажної системи можна, якщо використовувати старі металеві труби, що були у використанні. У них просвердлюють отвори, потім труби укладають у підготовлені канави таким чином, щоб сторона з отворами була спрямована нагору.

Для дренажу ділянки можна використовувати такі види труб:

  • Азбестоцементні вони відрізняються великою вагою, та й вартість їх досить висока. Даний вид труб дуже непросто монтувати, оскільки вони абсолютно не згинаються.

  • Керамічні – вони теж важкі і дорогі і теж зовсім не гнуться. За відсутності навичок та досвіду їх встановлення дуже проблематичне.

  • Пластикові (ПВХ) – найпростіший і недорогий варіант. Такі труби легко монтуються, гнуться, дозволяючи створити необхідну конфігурацію. Пластикові труби виготовляються з уже готовою перфорацією, з текстильною обмоткою, що захищає труби від засмічення сміттям.

Труба дренажна d=110 з перфорацією у фільтрі бухта 10м

Купити труби для монтажу дренажу, а також придбати необхідний геотекстиль можна в будівельних магазинах, на ринках, замовити по інтернету.

Підготовка установки дренажу

Перед укладанням трубопроводів необхідно облаштувати дренажні колодязі. Вони бувають трьох видів:

  • Оглядові, які використовуються для того, щоб контролювати стан труб та проводити профілактику засмічення.

  • Накопичувальні – саме в них відводиться вся зайва вода з ділянки. Якщо така криниця наповнена на 2/3 і більше, вміст відкачують.

  • Поглинаючі – ці колодязі не вимагає відкачування, вода в них вбирається в ґрунт або стікає у прилеглу водойму.

Перед копанням дренажних колодязів необхідно з’ясувати глибину залягання ґрунтових вод, необхідний градус ухилу ґрунту, можливість відведення зливу у водойму та інші фактори. Ширина колодязів може бути будь-якою, а ось глибина повинна бути не менше ніж 2.5-3.5 м. Під трубою потрібно залишити зазор для ґрунтових та дощових вод, щоб вони не потрапляли при заповненні назад у перфоровані труби.

Криниця дренажна 1000х400х348мм

Особливості облаштування поверхневого дренажу

Поверхневе водовідведення облаштувати набагато легше, ніж дренаж глибинного типу. Але годиться воно лише для ґрунтів глинистого типу та суглинків.

Основні правила створення поверхневого дренажу:

  • Якщо ділянка перезволожується рівномірно, то канали глибиною 60-70 см і шириною 40-60 см розташовують за схемою “ялинки”.

  • Якщо ділянка заливається не весь, дренаж розміщують тільки в перезволоженій зоні.

  • У канали спочатку укладають геотекстиль, зверху насипають гальку, керамзит чи щебінь. Краї геотекстилю маскують, використовуючи дерен.

  • Дренажні канали допускається засипати щебенем та без використання геотекстилю.

  • Найбільш декоративно стічні канали виглядають, якщо краї геотекстилю маскуються красивим камінням.

  • Найпростіший варіант дренажу – викопування звичайних канав у вологих місцях і хороша їхня трамбування.

  • Ґрунт, вийнятий під час копування каналів, може використовуватися для облаштування альпійських гірок.

  • Дренажні канали слід іноді чистити, щоб вони продовжували ефективно функціонувати.

  • Якщо ділянка розташована на схилі, дренажні канали риють перпендикулярно йому.

Облаштування глибинної системи дренажу

При цьому виді дренажу труби укладаються на глибину близько метра. Система виходить абсолютно закритою, тому залишається невидимою і не псує ландшафтного дизайну ділянки, а також не краде корисну площу. Облаштовують глибинний дренаж переважно для відводу грунтових вод, що близько залягають. Наочно рівень залягання ґрунтових вод можна оцінити, з’ясувавши глибину колодязів із питною водою, розташованих поблизу.

Проект глибинного дренажу мають складати спеціалісти. Вони ж визначать місцезнаходження оглядових колодязів та глибину укладання труб. Траншеї для системи риють із ухилом приблизно 2 см на метр, якщо грунт глинистий. На піщаних ґрунтах ухил повинен становити більше 3 см. Щоб не допустити помилки і досягти високої швидкості відтоку води, господарі ділянок часто роблять ухил на кожен метр у розмірі 5-6 см. Водозбірник розміщують у найнижчій точці ділянки. Якщо ж ділянка рівна, водовідведення заглиблюють дещо більше, ніж систему трубопроводу. Якщо площа ділянки більша, водостоків має бути кілька. При професійному підході до облаштування глибинного дренажу необхідно:

  • складання топографічного плану;

  • дослідження ґрунту шляхом буріння свердловин у різних місцях ділянки;

  • дослідження таких фізико-хімічних показників, як змочуваність, глибина промерзання ґрунту, сезонні коливання рівня ґрунтових вод.

Про глибину розташування шару ґрунтових вод можуть свідчити і наявні на ділянці рослини. Якщо він поріс очеретом, кінським щавлем або високою очеретом, то це говорить про близьке — менш ніж на відстані двох метрів від поверхні ґрунту — розташування водоносного шару. Якщо ж на ділянці ростуть безсмертник і полин, навряд чи він потребує дренажної системи.

Як обійтися без використання дренажної системи

Найпростіший і низьковитратний варіант осушення дачної ділянки можна виконати, не морочачи з пристроєм дренажних систем. Якщо перезволожена лише зона городу, проблема вирішується шляхом створення високих грядок. Можна доповнити таку ділянку дренажними канавами з ухилом 3-5 градусів у бік межі ділянки. Зайва волога у разі буде самопливом виводитися за територію.

Значно зменшити вологість ґрунту допоможе також грамотний підбір рослин. На перезволожених ділянках можна посадити вологолюбні дерева. Найкраще при цьому вибирати декоративні варіанти. Наприклад, низькорослі верби, березу та клен. Тим, хто любить хвойні породи, підійде ялина. Добре осушує ділянку і довга живоплот, що складається з рослин будь-якого типу. Ширина її має бути 50 см і більше. Оптимальний варіант для такої огорожі – глоду та ірга, чубушник і шипшина, чорна смородина та амурський бузок.

Як бачите, проблема перезволоженості дачної ділянки має чимало варіантів вирішення. Якщо ж вам не підійде жоден з них і стане ясно, що самостійно з проблемою ви не впораєтеся, тоді доведеться вдатися до послуг спеціалістів. Вони вивчать всі вступні умови та параметри ділянки, а потім облаштують дренажну систему в короткі терміни та на високому рівні якості.

Читайте також: