Що таке ПУЕ
«Правила улаштування електроустановок» (ось їхні актуальні версії з платним та безкоштовним доступом) були створені в СРСР і тоді де-факто мали силу закону. Вони універсальні й охоплюють все — від проводки у квартирі до ЛЕП та підстанцій надвисокої напруги, промислових установок, електричної частини електростанцій.
Наприклад, розділ про кабелі називається «Кабельні лінії напругою до 220 кВ». Такі використовуються лише у великих містах або на електростанціях. Але якщо вам потрібно прокласти шматок кабелю від опори до будинку, також потрібно звертатися до цієї статті.
Останнього разу ПУЕ редагувалися на початку 2000-х років. Але роботу над сьомою редакцією «Правил», по суті, не було завершено, і на даний момент діє якийсь мікс із розділів шостого видання (зразка 1985 року) та нових.
Що таке євростандарти
В інших країнах — Євросоюзі, а також США та Канаді — інший підхід. Одні стандарти та коди стосуються низької напруги, інші регулюють питання будівництва високовольтних мереж, електростанцій, промислових установок.
У Канаді, наприклад, існує Electrical Code Simplified — House Wiring Guide, спрощений стандарт щодо приватних будинків. Він описує все, що зустрічається у житловому будинку чи квартирі, але робить це вичерпно. Скільки розеток має бути на кухні, де можна поставити вимикач у ванній, як передбачити під дахом розвіску для різдвяної ілюмінації.
У 1990-х роках у нашій країні теж почали створювати нові ГОСТи з питань електрики, взявши за основу стандарт Міжнародної електротехнічної комісії IEC 364 Electrical installations of buildings.
Перший із серії стандартів, ГОСТ Р 50571.1-93 «Електроустановки будівель. Основні положення», був випущений 1993 року. Далі була серія стандартів, що стосуються різних аспектів створення електроустановок: проводок, вимог до заземлення, безпеки тощо. До кінця 1990-х було прийнято практично весь комплекс, і з цього моменту можна говорити про євростандарти в електриці.
У чому різниця між ГОСТами та ПУЕ
Якщо ПУЕ виходили з передумови економічної доцільності в масштабах народного господарства, то нові стандарти наслідують європейську традицію пріоритету цінності людського життя. Вимоги щодо безпеки в них значно посилені.
Наприклад, у ГОСТах немає прийнятого в ПУЕ (п. 1.1.13) поділу приміщень на особливо небезпечні, з підвищеною небезпекою та без підвищеної небезпеки. Передбачається, що якщо є приміщення чи будмайданчик і там можуть бути люди, то це вже небезпечно.
У сучасних стандартах інші вимоги до проводок. ПУЕ припускали, що захист може не спрацювати і у разі короткого замикання проводка спалахне. І таке припущення мало підставу, оскільки коли «Правила» писалися, майже всі проводи мали горючу ізоляцію. Тому в особливих випадках наказувалося прокладати дроти в сталевих трубах, стійких до прогоряння. ГОСТи ж припускають, що захист обов’язково повинен забезпечити відключення струму за короткого замикання.
Питання про те, що пріоритетніше — ГОСТи чи ПУЕ — залишається відкритим. Робота з приведення «Правил» у відповідність до нових стандартів так і не була завершена, але сьома редакція вийшла вже після ухвалення ГОСТу, а в юриспруденції прийнято орієнтуватися на документ, який прийнятий останнім.
Навіщо потрібні технічні регламенти і те, що з ними не так
Крім ПУЕ та ГОСТів є ще технічні регламенти, які мають силу закону. Вони, згідно з № 184-ФЗ «Про технічне регулювання», визначають особливо важливі питання, тобто ті, що стосуються:
- захисту життя або здоров’я громадян
- майна фізичних та юридичних осіб, а також державного та муніципального
- охорони навколишнього середовища, життя або здоров’я тварин та рослин
Технічні регламенти — документи з вельми загальними та розпливчастими формулюваннями. У результаті кожному регламенту профільні відомства випускають «Зводи правил» (СП), де вже розписують докладно, що як робити. За статусом це документи добровільного застосування, однак оскільки цей статус суперечить федеральному закону «Про технічне регулювання», рекомендуємо все одно вважати їх обов’язковими до виконання.
Питання електроустановок регулює ТР «Про безпеку будівель та споруд», яке було прийнято у 2009 році. До нього випущено три «Зводи правил»:
- СП 76.13330.2016 «Електротехнічні пристрої»
- СП 256.1325800.2016 «Електроустановки житлових та громадських будівель. Правила проектування та монтажу»
- СП 437.1325800.2018 «Електроустановки низьковольтні будівель та споруд. Правила проектування захисту від ураження електричним струмом»
Що в результаті
На сьогоднішній момент є кілька одночасно діючих документів — різних відомств, різних років випуску, різного правового статусу, які часто суперечать один одному.
Тому будь-який приватний електрик або керівник електромонтажної фірми завжди ходить дуже тонким льодом.
По-перше, на нього лягає відповідальність за якість робіт за Законом РФ «Про захист прав споживачів» (№ 2300-1 від 07.02.1992 р.). Не важливо, як добре зроблено роботу, якщо замовник запідозрить будь-яку розбіжність із нормами, причому з будь-якими діючими, він може звернутися до суду.
Суддя, як правило, призначає експертизу, а експерт сам вирішує, якими вимогами та стандартами керуватися у цьому випадку. У більшості випадків суд стає на бік позивача.
У цьому випадку майстри можуть зобов’язати виплатити круглу суму — повернути частину грошей за неякісну роботу (а невідповідність стандарту в очах закону — це однозначно неякісно виконана робота), виплатити штраф у розмірі 50% вартості робіт плюс відшкодувати моральну чи матеріальну шкоду, якщо така є.
Отримавши в цивільному суді рішення щодо захисту прав споживачів та висновку експертизи, замовник може звернутися до Слідчого комітету, де буде порушено кримінальну справу.
Оскільки практично всі нормативи з електрики стосуються безпеки життя та здоров’я, то електрику загрожує стаття 238 КК РФ «Виробництво, зберігання, перевезення або збут товарів та продукції, виконання робіт або надання послуг, що не відповідають вимогам безпеки» зі строком до 6 років, якщо йтиметься про «групу осіб за попередньою змовою». Два напарники чи бригада — група осіб. Директор фірми, головний інженер та безпосередньо монтажник — організована група.
Ще гірше, якщо через удар струмом хтось постраждає або почнеться пожежа. Якщо пожежна експертиза вирішить, що причина у неякісно проведених електророботах, підряднику загрожує та сама стаття, і з більш серйозними термінами.
Що можна порадити? Зіткнувшись із протиріччями в нормах, брати за орієнтир найсуворіші щодо безпеки. А ще намагатися зробити свою роботу максимально якісно, пам’ятаючи, що від цього залежить здоров’я та життя інших людей.