Стрічковий фундамент для приватного будинку: плюси та мінуси

Що таке стрічковий фундамент

Стрічковий фундамент — це замкнутий залізобетонний контур, що йде по периметру зовнішніх і під внутрішніми стінами будинку. Залізобетонна стрічка витримує суттєві навантаження, тому вона підходить для будівництва приватних будинків практично з будь-яких матеріалів. На такому фундаменті будують житлові будинки, лазні, гаражі та огорожі. Стрічковий фундамент незамінний для будівель, у яких планують облаштувати підземний гараж, цокольний поверх або підвал: стінами цих приміщень буде стрічка фундаменту.

Плюси стрічкового фундаменту:

  • підходить для всіх типів ґрунтів, крім торф’яних
  • фундамент для невеликих будівель можна зробити самостійно
  • до такого фундаменту зручно кріпити матеріали для тепло- та гідроізоляції
  • довговічний за дотримання всіх етапів робіт: термін служби — не менше 50 років

Мінус стрічкового фундаменту:

  • на ділянках з високим рівнем ґрунтових вод будуть потрібні додаткові витрати на вимощення, дренаж та водовідведення
  • треба проводити аналіз ґрунту, щоб дізнатися, як він поведеться взимку
  • місця, де проходитимуть дроти та труби, потрібно планувати заздалегідь і ставити заставні: у готовій бетонній стрічці буде дуже складно пробити отвір
  • >

  • на фундамент, заглиблений нижче рівня промерзання ґрунту, йде дуже багато бетону

Яким буває стрічковий фундамент

Стрічкові фундаменти розрізняють за типом конструкції та глибиною залягання. За типом конструкції стрічкові фундаменти бувають збірними та монолітними. По глибині залягання — заглибленими, дрібнозаглибленими та незаглибленими.

Монолітний фундамент

Монолітний фундамент заливають у опалубку, по всій довжині якої змонтовано каркас з арматури. Бетон для заливки замовляють та привозять спецтехнікою. Такий бетон краще за якістю, ніж замішаний вручну: він однорідніший і точно відповідає будівельним нормативам.

Але техніка працює з великими обсягами, а якщо вам потрібен маленький фундамент, бетон простіше замішати самотужки. Вручну це робити важко, краще орендувати бетонозмішувач.

Опалубка для монолітного фундаменту

Збірний фундамент

Стрічку такого фундаменту складають з окремих елементів: фундаментних бетонних блоків, цегли або буту. Цеглини у стрічці скріплюють цементним розчином. Бут викладають шарами, кожен шар заливають бетоном, тому такий фундамент називають бутобетонним. Збірний фундамент можна робити лише на ділянках із сухим стійким ґрунтом.

Бутобетонний фундамент

У порівнянні з монолітним фундаментом збірний коштує дешевше, його можна зробити швидше та простіше: для монолітної бетонної стрічки потрібні додаткові витрати на опалубку. Монолітний фундамент заливають тільки в теплу суху погоду, а після заливання не менше тижня потрібно чекати, доки бетон набере міцність. Але монолітний фундамент стійкіший до морозного пучення і підйому ґрунтових вод і служить довше збірного. За будівельними нормативами термін експлуатації монолітного фундаменту – понад 100 років, а збірного – 50 років.

Заглиблений фундамент

Такому фундаменту не страшне морозне здирство. Його заглиблюють на 1,5–3 м у землю (залежно від регіону та властивості ґрунту, орієнтовні числа по регіонах дивіться тут), так що його нижня частина виявляється глибшою за рівень промерзання і міцно спирається на тверді шари ґрунту. Фундамент одразу гідроізолюють, а якщо ґрунтові води підходять близько до поверхні — монтують дренажну систему.

На заглиблений фундамент ставлять будинки з важких матеріалів — цегли та бетону. Простір усередині фундаменту використовують як підвал або цокольний поверх, при цьому зовнішній бік бетонної стрічки утеплюють пінополістиролом.

Дрібнозаглиблений фундамент

Це надійна і вигідна основа будинку. Для такого фундаменту в порівнянні з заглибленим потрібно на 50-80% менше бетону і на 40-70% менше трудовитрат. Його заглиблюють у землю приблизно на 50-70 см – це вище за рівень промерзання грунту. Так можна робити тільки на непучинистому підставі: на великому піску, щебені, гравії, піщано-гравійної або щебенево-піщаної суміші.

Опалубка для дрібнозаглибленого фундаменту

Дрібнозаглиблений фундамент потрібно тепло- та гідроізолювати. Теплоізоляція затримає відтік тепла з будівництва та не дасть замерзнути ґрунту безпосередньо під самим фундаментом. Гідроізоляція захищає заглиблену частину бетонної стрічки від грунтової вологи і солей і мінералів, що містяться в ній, які можуть з часом зруйнувати бетон. По периметру фундаменту потрібно зробити вимощення, утеплене екструдованим пінополістиролом, а навколо будинку — дренаж для відведення верхніх ґрунтових та атмосферних вод та зниження ризику морозного пучення.

На дрібнозаглиблений фундамент ставлять одноповерхові та двоповерхові кам’яні споруди, каркасні будинки, будинки з бруса та сендвіч-панелей. Оскільки бетонна стрічка невеликої висоти, з таким фундаментом неможливо зробити підвал або цокольний поверх.

Незаглиблений фундамент

Нижня частина такого фундаменту знаходиться на рівні землі. Незаглиблений фундамент підходить тільки для легких будівель з довжиною стіни не більше 7 м. Його не можна робити збірним (тільки монолітним) і можна встановлювати лише на нерухомих ґрунтах – скелястих та вічномерзлих. Оскільки такий фундамент не заглиблений у ґрунт, він не потребує додаткової гідро- та теплоізоляції.

Як побудувати стрічковий фундамент

Не намагайтеся заощадити та побудувати фундамент своїми руками, якщо у вас немає досвіду. Краще порівняйте пропозиції різних фірм-підрядників та найміть виконавця з хорошими відгуками та прийнятною ціною. Ціна має бути середньою по ринку, побоюйтеся надто дешевих пропозицій: найчастіше такі бригади не несуть жодної відповідальності за свою роботу, не приймають претензії та не беруться виправляти шлюб.

Тип фундаменту позначають ще під час проектування будинку. Але, щоб підібрати оптимальний фундамент, потрібно провести геологічне дослідження ділянки. Воно визначить глибину промерзання ґрунту, рівень ґрунтових вод, тип, якість ґрунту та його рухливість.

Якщо не робите геологічну розвідку ділянки, не будуйте дрібнозаглиблений фундамент: без дослідження немає жодної гарантії, що такий фундамент переживе зиму.

Товщина фундаменту може бути меншою за товщину стін майбутнього будинку: часто стрічку роблять товщиною 300 мм при товщині газоблоку 375 мм. Обов’язково проводьте стрічку фундаменту не лише під зовнішніми стінами, але й там, де в будинку будуть внутрішні стіни та перегородки — це збільшить площу фундаменту та послабить навантаження на ґрунт.

Розкажемо на прикладі монолітної стрічкової основи, без якихось етапів не обійтися при зведенні фундаменту.

Як зробити монолітний стрічковий фундамент

Спершу ділянку потрібно очистити від сміття. Після цього по всій площі майбутнього будинку зніміть верхній шар ґрунту — від 10 до 30 см. Зазвичай ґрунт знімають не лише в тому місці, де закладатимуть фундамент, а й на 3–5 м у кожну сторону від нього, бо в процесі будівництва там все одно затопчуть.

У тих місцях, де за планом будуть кути будівлі, вбийте колья і натягніть між ними шнури. Потім намітьте розташування траншей під фундамент. Для цього навпроти кожного кілочка в кутку забіть ще по одному кілочку – на відстані, що дорівнює ширині траншеї. Натягніть між кілочками паралельні шнури, які відзначатимуть зовнішню та внутрішню сторону траншеї.

Купити будівельні матеріали: арматуру, пиломатеріали для опалубки, теплоізоляцію (найчастіше пінополістирол) та гідроізоляцію (зазвичай використовують бітумну мастику). Бетон для монолітного фундаменту заливають, зазвичай, в один прийом. Для цього зручніше купити готову бетонну суміш. Якщо ви плануєте робити невеликий фундамент і бетон для нього замішуватимете прямо на майданчику, купіть пісок, щебінь та цемент.

На наступному етапі вирийте траншеї, їх глибина залежить від поглибленості фундаменту, типу ґрунту та рівня ґрунтових вод. Для вузьких фундаментів під невеликі та легкі споруди траншеї риють вручну, для широких траншей наймають спецтехніку.

Якщо плануєте зробити підвал або на вашій ділянці високий рівень ґрунтових вод, встановіть нижче за рівень фундаменту дренажну систему. Дренажні колодязі ставлять кутами будинку.

Наступний етап – створення подушки під фундаментом. Для неї візьміть пісок великої чи середньої фракції. На дно траншеї насипте 150-200 мм піску, змочіть його водою та ущільніть. Зверху покладіть гравій або щебінь фракції 20-40 мм. Не заощаджуйте на щебені – це елемент гідроізоляції фундаменту, він не дає волозі з ґрунтових вод проникнути в бетон. Якщо ґрунт сухий, можна обійтися одним піском.

Коли подушка готова, починайте монтаж опалубки. Зазвичай її роблять знімною – це стіни з дощок, фанери або . Дерев’яну опалубку зсередини застелите гідроізоляцією або поліетиленом. Це потрібно для того, щоб бетон в опалубці не висихав відразу, а набирав необхідну твердість.

У готовій опалубці змонтуйте армуючий каркас. Чим ширша стрічка фундаменту, чим більше має бути поздовжніх рядів арматури. Для стрічки шириною 30 см достатньо двох рядів. Якщо передбачається будувати стіни з цегли або інших важких матеріалів, потрібно зробити три ряди арматури. Між опалубкою та арматурою залиште проміжок для бетонного шару, який захистить арматуру від корозії.

Для дрібнозаглибленого фундаменту можна зробити незнімну опалубку з пінополістиролу. Це допоможе зберегти час і гроші: не потрібно витрачатися на фанеру або дошки, які будуть потрібні тільки для заливання бетону, пінополістирол майже не вбирає вологу, тому його не потрібно застилати поліетиленом, а після заливання бетонної стрічки пінополістирол буде теплоізоляцією фундаменту.

Наступний етап – заливання стрічкового фундаменту. Її роблять за один прийом, іноді допустимі перерви на 1-2 години. Зверніть увагу на кілька моментів:

  • для рівномірного розподілу не заливайте весь бетон в одну точку
  • стежте, щоб бетонна суміш затекла під нижній ряд арматури; наприкінці заливки бетон повинен повністю покрити арматурний каркас
  • після заливки ущільніть суміш глибинним вібратором

Залитий бетон накрийте плівкою, щоб не давати випаровуватися волозі. Протягом тижня після заливання фундамент потрібно зволожувати. Перший раз його поливають через 8-12 годин після заливання, потім кожні 4-5 годин, а в спеку кожні 2-3 години. Якщо температура нижче +5 °C, фундамент не поливають.

Через тиждень після заливки розберіть опалубку і покрийте бетон обмазувальною гідроізоляцією або гідроізоляцією на клейовій основі. Поверх фундаменту покладіть рулонну гідроізоляцію, щоб захистити від вологи майбутні стіни. У незнімній опалубці з пінополістиролу гідроізоляцію не роблять.

На останньому етапі роботи закрийте гідроізоляцію фундаменту профільованою мембраною – це захистить шар гідроізоляції від механічних пошкоджень. Після цього засипте піском ту частину траншеї, де була опалубка, ущільніть ґрунт і зробіть вимощення.

Резюме

  • правильний вибір фундаменту гарантує, що будинок простоить довго і на нього не вплинуть погодні умови, рухливість та якість ґрунту
  • стрічковий фундамент — універсальне рішення, але щоб він був надійним, потрібно провести точні розрахунки і зробити геологічну розвідку основи
  • на спорудження стрічкового фундаменту йде багато сил і матеріалів, тому краще довірити його будівництво професіоналам

А ви на якому фундаменті будували будинок? Розкажіть у коментарях нижче.