Стиль ар-деко – для тих, хто цінує розкіш та красу

У дизайні інтер’єрів мирно співіснують різні стилі — консервативні, що виникли мало не з часів Середньовіччя, і ультранові, що тільки починають свій розвиток. Багато стилів, що були популярними колись дуже давно, раптом дістають із загашників історії, і вони «вистрілюють», знову набуваючи колишньої популярності, але вже дизайн-проекти таких стилів створюються з використанням сучасних інноваційних матеріалів. Але всі основні риси, властиві «відреставрованим» стилям, залишаються, і фахівець легко їх розрізнить.

Одним із таких стилів став і ар-деко, досить ефектний та помпезний, повний розкоші та дорогих предметів інтер’єру. Цей стиль досить холодний, і він не підійде тим, хто щодня поспішає з роботи у своє затишне гніздечко, щоб роздягтися, позбавившись офіційних одягів, накинути улюблений халат, поспілкуватися з дитиною. Ар-деко обирають амбітні люди, навіть удома охочі підкреслити свій статус та продемонструвати спроможність. Багато особняків багатих і відомих н оформлені якраз у розкішному стилі ар-деко. Чим же він підкорює? Коли з’явився? Що властиво для цього стилю? Про це ми й поговоримо.

Роки зародження ар-деко – кінець першого десятиліття ХХ століття і початок другого. Пік популярності першої хвилі припав на період з 1925 по 1935 р. Ар-деко сформувався у вигляді симбіозу кількох трендів та напрямків дизайну та прикладного мистецтва того часу, у тому числі модерну, віденського Сецесіону, проектів німецького об’єднання майстрів дизайну – союзу Веркбунд. Сильно позначилися формування стилю також конструктивізм, кубізм, абстракціонізм.

Найменування стилю відбулося як похідне від назви міжнародної виставки, що проходила 1925 р. у столиці Франції. На ній були представлені твори та досягнення сучасних декоративно-ужиткових мистецтв, а також традиційних ремесел. Остаточно термін сформувався набагато пізніше, а саме у 1966 р., коли виставку відродили у Musee des Arts Decoratifs, що у Парижі. До цього моменту розвивається іменували по-різному: «джазовим модерном», «зигзаг-модерном» або «обтічним модерном». Коли 1925 р. відбулася згадана вище виставка, ар-деко стрімко завоював переважні позиції в дизайні інтер’єрів тієї епохи.

Незважаючи на кризу, що охопила багато країн світу, і горезвісну економічну депресію, ар-деко привносив в інтер’єри наліт амбітності та розкоші. Цей стиль використовували як при оформленні інтер’єрів різних комерційних об’єктів – кінотеатрів, шикарних ресторанів, готельних комплексів фешенебельних, так і при облаштуванні особняків і звичайних квартир на європейському континенті і в Америці. Стиль цей проник не тільки в архітектуру та дизайн інтер’єрів, але закріпився і в моді на одяг та живопис, в ювелірному мистецтві, кінематографі. За нього схопився і Голлівуд — знаменита «фабрика мрій» за допомогою спеціально декоративного рафінованого стилю насаджувала у своїх картинах ілюзію добробуту та нестримної розкоші, безтурботності та щастя, ховаючи за ними непривабливість великої депресії, що охопила Сполучені Штати Америки. Насправді при депресії, коли прості американці були змушені жорстко економити, популярність цього дизайнерського напряму суттєво впала.

Ар-деко: еклектика тріумфує

Ар-деко – це стильовий напрямок, що базується на химерному змішуванні різних стилів та прийомів різних епох та трендів дизайну: ампіру та екзотики Індії, архаїки Єгипту та декоративності Африки. Цей стиль відрізняють округлені кути та ідеальні строгі вертикалі, велика кількість увігнутих елементів. Найбільш затребувані оздоблювальні матеріали, що використовуються при створенні дизайн-проектів ар-деко – це деревина цінних екзотичних порід, хром і нержавіюча сталь, що сяє холодним блиском, пластиковий ламінат. Майстри дизайну, що просувають цей стильовий напрямок, уважно і всебічно вивчали виразні властивості, колірну палітру і текстуру різних матеріалів, і вміло їх використовували, включаючи скло і добротний пластик.

Ар-деко характеризується навмисне підкресленою сучасністю, яка проявляється в обтічні форми. Хоча остання і перегукується з ар-нуво, її лінії мають суттєву відмінність. Обтічні лінії елементів ар-деко схожі з динамічними формами об’єктів сучасного транспорту – літаків, кораблів, але при цьому подібні форми не несуть на собі функцій, обтічність ліній ар-деко винятково декоративна, вона намагається підкреслити приналежність стилю до «сучасного світу машин». Адже недарма саме ар-деко був затребуваний при проектуванні кінотеатрів, а також при виготовленні декорацій, призначених для зйомки кінокартин про майбутнє в жанрі фантастики. Впровадження конструкцій із міцної сталі та залізобетону в будівництво та їх освоєння як техзасоби, що дозволяють зводити висотні об’єкти, уможливило будівництво хмарочосів, архітектурно вирішених у стилі ар-деко. Відмінні риси цього стилю в архітектурі – це відомі ступінчасті силуети, а також неконструктивні елементи декору, а не висота і прогресивні технології та матеріали. Форми будівель, зведених у цьому стилі на початку 1930-х років, і сьогодні є наочною ілюстрацією досягнень напрямку ар-деко.

Особливості інтер’єрів ар-деко

Дизайн ар-деко — це насамперед всепоглинаюча декоративність і розкіш. Для нього характерне комбінування різного виду оздоблень поверхонь, причому досить складних та дорогих. У таких інтер’єрах розпис поєднують з мозаїкою, різьблення з вишуканою інкрустацією: комбінування дає можливість створення ексклюзивних ансамблів з вишуканих предметів інтер’єру, меблів, живопису, скульптурних мініатюр. Вже на зорі розвитку цього стилю у дизайні були присутні буквально на кожному елементі ефектні орнаменти з рослинними мотивами. Їх розміщували як настінне панно, як малюнок на тканині портьєр та меблевої оббивки.

Стиль ар-деко спочатку насолоджувався розкішшю і великою кількістю орнаментального малюнка, але потім основний напрямок схилилося до концепції найбільш функціонального дизайну. Першим її висунув та озвучив у 30–40-ті роки Баухаузом.

Популярність завоювала меблі обтічних силуетів, це було свіжою ідеєю і знайшло широкий відгук і у дизайнерів, і у тих, хто замовляв оформлення інтер’єрів. Активно використовувався оригінальний декор у формі кіл, трикутників, зигзагів. Меблі для інтер’єрів ар-деко виготовляли з цінних порід дерева, зокрема активно застосовувалося червоне та чорне. Важливою ознакою ар-деко стало використання технологічних інноваційних матеріалів, наприклад, кольорового скла. Але поступово допускалися послаблення. Якщо в 20-ті роки більшість предметів інтер’єру ар-деко виготовлялося вручну і було ексклюзивним, включаючи меблі, то пізніше виробництво виробів у цьому стилі, з яких створювали інтер’єри, поставили на потік.

Стильного та шикарного зовнішнього вигляду меблів стали домагатися, покриваючи корпусні вироби з масиву недорогої деревини світлим натуральним шпоном червоного дерева, наносили зверху і бежевий лак. Навчилися створювати меблі обтічних форм із гнутої фанери. Фурнітура виготовлялася з бронзи, або навіть обходилися без неї, замінюючи ручки нішами для пальців. Часто використовувалися поєднання чорного лаку зі світлим. Меблі цього стилю завжди відрізняли сяючі глянсові поверхні. У меблів ар-деко з’єднані модерністські напрями, що виразилися у прямокутних лініях, і традиції французьких червонодеревників, які використовували для створення предметів обстановки деревину цінних порід.

Переважні мотиви стилю ар-деко в інтер’єрі

До характерних мотивів ар-деко можна віднести:

  • різні геометричні фігури та зображення — наприклад, прямокутники та еліпси, кола та квадрати, ромби та зигзаги, півкола, різні кубічні чи футуристичні форми;

  • різні варіанти зображення сонця;

  • образи тропічної рослинності;

  • стилізовані зображення очерету, а також лотоси та пальми;

  • анімалістичні малюнки, що зображують міфологічних героїв, екзотичних тварин і птахів – наприклад, слонів і фламінго, запеклих ягуарів та повних грації пантер;

  • скарабеї, піраміди, зіккурати, змії та орли, орнаменти народів Африки;

  • чоловічі та жіночі вигнуті фігури.

Як застосовується метал в ар-деко-інтер’єрі

Цей стиль дуже активно використовував залізо та техніку зварювання. Досі час, коли ар-деко був на піку розвитку, називають не інакше як «золоте століття для зварного заліза». Архітектори та майстри дизайну інтенсивно застосовували метал і в каркасах різноманітних конструкцій, і для виготовлення сходових поручнів та вентиляційних решіток, вхідних груп та ліфтів, приладдя для топки каміна та ефектних вуличних ліхтарів, а також світильників, що монтуються всередині приміщень.

Серед найяскравіших французьких майстрів стилю Ардеко обов’язково називають Едгара Брандта. Йому вдалося підкорити холодний метал волі художника, створити з нього безліч приголомшливих, дуже витончених речей, які можна зарахувати до творів мистецтва. Досі викликає захоплення архітектурне і декоративне кування цього майстра, що по праву вважається безперечним видатним досягненням того часу. Як правило, його ковані роботи оформлені ефектним бронзовим оздобленням, Брандт активно використовував квіткові мотиви.

Цей видатний дизайнер химерно поєднував у своїх роботах мотиви Стародавнього Єгипту та грецької класики, анімалістичні та квіткові форми, геометричні конфігурації – все разом це вилилося у неповторний та розкішний стиль Едгара Брандта. У багажі цього художника оформлення офісу великого імпортера шовку Cheney Silk Building, розташованого на 181 Madison Avenue. Це був перший хмарочос у стилі ар-деко, зведений у Манхеттені. Будівлю прикрасили фірмовим декором — ґратами з мотивами оаз та фонтанів. Так новий французький стиль ар-деко тріумфально почав підкорення ділової столиці світу.

Поступово на зміну залізу та бронзі в цей стиль прийшли нові матеріали – сталь, сріблястий алюміній та хром. Яскравий металевий орнамент став обов’язковим атрибутом стилю ар-деко, головною рисою якого, безумовно, є його декоративність.

Ар-деко: характерна кольорова гама

В інтер’єрах цього стилю активно використовуються такі кольори, як білий та бежевий, колір слонової кістки та теракотовий, коричневий. Але особливо відомою особливістю стилю ар-деко є ефектний чорно-білий контраст. Але вітається і застосування колірних акцентів у вигляді декоративних вставок, мальовничих картин, мозаїчних панно. У подібних вставках можуть застосовуватися такі кольори, як червоний та золотий, фіолетовий та червоний, помаранчевий, жовтий, блакитний та інші. При цьому розміщувати вставки прийнято на монохромних поверхнях, що забезпечують нейтральне тло для кольорових акцентів. Вітається використання в обробці декоративних однотонних бордюрів, у тому числі виконаних у вигляді ліпнини.

Art deco бере реванш

З часів початку Другої світової війни популярність стилю ар-деко згасла, він став історичною добою. Але в нашому світі все розвивається хвилеподібно або по спіралі, і наприкінці 20 століття знову виник запит на розкішні інтер’єри. З того часу ар-деко повернувся до нашого життя і відвоював собі значну частину колишньої популярності. Особливо його любить багата еліта, Арабських Еміратів, інших країн. Для її представників створюються унікальні інтер’єри в стилі ар-деко, здатні розкішшю та вишуканістю вразити уяву найдосвідченішого замовника.