Людям з обмеженими можливостями, нещодавно травмованим та прооперованим пацієнтам, старим буває складно навіть дістатися туалету. Щоб забезпечити задоволення природних потреб, раніше широко використовувалися судна та качки. Вони й досі застосовуються, якщо людина зовсім нерухома або перебуває в дуже важкому стані.
У всіх інших випадках є набагато зручніші та естетичніші пристосування – спеціальні туалети для інвалідів та літніх людей. Вони мають продуману до дрібниць конструкцію, щоб спростити життя й інваліду/старому/прооперованому, і тому, хто його доглядає.
Які бувають туалети для інвалідів?
Незважаючи на те, що конструкція туалету для інвалідів невигадлива і не дуже складна, у продажу можна знайти кілька видів подібних виробів. Вони відрізняються ступенем мобільності, наявністю механізму складання, способом збирання відходів тощо. Цікаво, що стілець-туалет (санітарне крісло) був запатентований лише 1994 року. З того часу примітивна конструкція отримала безліч опцій, щоб забезпечити максимум комфорту людині обмеженими можливостями.
Розглянемо основні типи туалетів для інвалідів. Деякі з них підійдуть для людей, які можуть пересуватися самі, інші ж зможуть використовувати навіть ослаблені. Встановлюється у туалеті над звичайним унітазом. Завдяки опорній рамі сідати і вставати буде набагато простіше, так як вона встановлюється значно вище самого унітазу. Конструкція підійде людям, які самі можуть дістатися до вбиральні, але мають деякі труднощі з використанням звичайного унітазу. Як правило, опорні рами оснащуються коліщатками, щоб конструкцію можна було відкотити. Звичайно, коліщатка повинні мати стопор, щоб конструкція була надійною і стійкою. Дуже бажано, щоб була можливість регулювання висоти ніжок – ви зможете підлаштувати раму під будь-якого користувача.
Для ще більш рухливих і самостійних пацієнтів можна поставити тільки поручні по обидва боки від унітазу. Вони міцно монтуються на підлогу та/або стіни, але в найменших санвузлах використовувати їх буде проблематично. Насадка на унітаз Дана конструкція схожа на попередню, тільки спирається вона не на підлогу, а безпосередньо на сам унітаз, за рахунок чого досягаються компактніші розміри. Її головне завдання – зробити сидіння трохи вищим, забезпечуючи простішу експлуатацію унітазу. Сидіння насадки може бути м’яким, мати ручки, регулювання висоти – це підвищує рівень комфорту. Вантажопідйомність більшості виробів не перевищує 100 кг.
Санітарне крісло
Стул-туалет (крісло-туалет, крісло з санітарним обладнанням). Спочатку такі почали використовуватися в лікарнях. Пристосування значно полегшує життя людям з обмеженими можливостями, адже не потребує походу до вбиральні. Наразі такі конструкції використовуються і в житлових квартирах. Стілець, як правило, оснащується змінним відром, у більш просунутих модифікаціях може бути біотуалет. Якщо рухова здатність збережена, підійде звичайнісінька модель. Якщо вибирається стілець для лежачого хворого, краще взяти конструкцію з відкидними підлокітниками. Це полегшить догляд за пацієнтом родичам та/або доглядальниці.
Складне санітарне крісло
Складний стілець-туалет (крісло-туалет, крісло з санітарним обладнанням). Хороша альтернатива звичайному випорожненню, так як у складеному стані займає набагато менше місця, що полегшує зберігання. Звичайно ж, такий варіант більше підходить для тих хворих і літніх людей, з ким постійно перебуває родич або людина, яка може допомогти. коліщатках (санітарне крісло). Завдяки наявності коліщаток значно спрощується питання переміщення як самого стільця, так і літнього/інваліда в ньому. Найголовніша перевага – можливість відвезти людину прямо в душ без необхідності пересаджувати. Стопор на колесах дозволяє нерухомо зафіксувати стілець і перетворити його на звичайний стаціонарний. обладнанням). Це багатофункціональний виріб, який при необхідності може трансформуватися у звичайне інвалідне крісло. До речі, всі стільці-туалети можуть використовуватися і як стілець для купання. Особливості конструкції
При виборі туалету для інваліда варто брати до уваги такі моменти, як вага та зростання людини, підлога, рухова активність тощо. Від цього залежатимуть нюанси конструкції. Насамперед, зверніть увагу на такі особливості:
- відстань між поручнями вибирають залежно від комплекції інваліда. Для нетучної фігури підійдуть стандартні моделі, для людей з надмірною вагою випускають спеціальні стільці зі збільшеними габаритами; вантажопідйомність корелює з розмірами крісла. Якщо стандартні моделі витримують до 120 кг, посилені можуть витримувати до 150-200 кг. Вони відрізняються міцнішою конструкцією, тому абсолютно безпечні навіть при використанні дуже повними людьми; є майже у всіх моделях, виняток – найбюджетніші конструкції. Таке пристосування дозволяє підлаштувати висоту сидіння суворо під певну людину, а коли йдеться про інвалідів та літніх людей, це дуже важливо. Правильна висота – це коли ноги при сидінні зігнуті в колінах під кутом 90 градусів; форму санітарного прорізу підбирають залежно від статі інваліда. Для жінок більше підходить традиційна кругла, для чоловіків – підковоподібна;
- тип збору відходів. Відходи в більшості стільців збираються в знімне відро. Експлуатація подібної конструкції досить невигадлива. Набагато зручніше буде користуватися біотуалетом. Він також вбудовується в санітарний проріз стільця-туалету, але дозволяє мінімізувати неприємні запахи та знизити частоту випорожнення ємності. Обов’язково у конструкцію включений бак із водою для змиву. Помпа для змивання може бути механічною або електричною. Залежно від того, яким чином перероблятимуться відходи, біотуалети бувають електричні, хімічні та торф’яні. У всіх системах передбачено поділ відходів на рідкі та тверді. В електричній системі тверді відходи висушуються шляхом подачі теплого повітря, у торф’яній – розкладаються під дією торфу, а в хімічній – також розкладаються, але під дією хімічно активних речовин. Рідкі відходи відводяться за допомогою шланга в каналізацію, а тверді відходи, що накопичилися, утилізуються спеціальним чином. Разом з біотуалетом краще використовувати спеціальний туалетний папір. Зручно, якщо конструкція оснащена індикатором, який показує рівень заповнення ємності;
- відкидні ручки вже були згадані. Їх наявність сильно полегшує переміщення лежачого хворого з ліжка на туалет і назад; також ми неодноразово згадували. Завдяки їм стілець легко можна перемістити у ванну. , вага, підлога і т.д.), але й нюанси простору, де використовуватиметься конструкція. Обміркуйте, де буде стояти туалет, чи потрібна можливість складання, чи знадобляться коліщатка і т.д. Враховуйте, чи зможе інвалід сам користуватися туалетом, чи йому потрібна постійна допомога.
Уважно огляньте простір навколо ліжка та туалету. Там не повинно бути гострих кутів і різких перепадів рівня підлоги.
Перед початком експлуатації ретельно переконайтеся в тому, що стілець максимально стійкий, що на нього можна пересісти з ліжка, спертися. Також перевірте, наскільки зручно пацієнтові користуватися конструкцією.
Не менш уважно варто ставитись до експлуатації туалету. Якщо він оснащений звичайною ємністю, то спорожняти її краще після кожної дефекації. Для миття використовують антибактеріальні засоби. Важливо також стежити за чистотою стільця.