Вибираємо покриття для підлоги для кухні

Які параметри враховуємо

За великим рахунком майже всі покриття для підлоги підходять для кухні, просто деякі прослужать довше і краще. Перевагу варто віддати матеріалам, які:

• Стійкі до зносу. На кухні багато ходять, часом кидають важкі каструлі: підлога не повинна від цього постраждати.
• Не бояться вологи. Вода точно потраплятиме на підлогу біля мийки та столу, тому вологість постійно змінюватиметься. На підлозі не повинна завестися пліснява.
• Не вбирають бруд та олію. На відміну від рельєфної, гладка підлога менше притягує бруд.
• Легко миються. Для деяких покриттів потрібний особливий догляд та спеціальна побутова хімія, а інші можна мити як завжди.
• Легко постелити. Деякі матеріали можна класти на будь-яку основу, інші — ні. Сам процес монтажу також відрізняється: наприклад, для ламінату потрібна підкладка, а для плитки та лінолеуму — клей.
• З терміном служби понад 10 років. Будівельники радять робити ремонт у квартирі кожні 10–15 років: покриття має протриматися до поновлення.
• Гарне покриття не обов’язково має бути дорогим, тому порівнюватимемо ще й за вартістю підлоги за 1 кв. м.

Вибираємо покриття

За параметрами, важливими для кухонного покриття для підлоги, підходять 5 матеріалів:

• кварцвініл та ПВХ-плитка
• керамічна плитка та керамограніт
• ламінат
• наливна підлога
• лінолеум

Розглянемо властивості кожного матеріалу в порядку зменшення: від більш підходящих до менших.

Кварцвініл та ПВХ-плитка

Кварцвініл та ПВХ плитка — схожі матеріали, єдина їхня відмінність у тому, що в кварцвініл додають до 80% кварцового піску. Він робить плитку жорсткою, міцною та менш вимогливою до основи підлоги. Плитку можна укладати на бетонну стяжку. Головне, щоб основа була міцною і рівною: з перепадом не більше 2 мм на 2 метри.

Укладати ПВХ та кварцвінілову плитку нескладно. Замкову плитку просто з’єднують між собою замками, як звичайний ламінат, і кладуть на підкладку, а клейову приклеюють до підлоги. Бувають плитки, на яких вже є клейовий шар, тоді просто знімають захисну плівку і наклеюють матеріал. Для плитки потрібна ідеально рівна, суха і чиста основа, тому що навіть дрібні вади покриття будуть відчуватися через плитку.

Кварцвінілова та ПВХ-плитка повністю вологостійка, не вбирає жир, запахи, забруднення та хімікати, а отже, її можна мити будь-якою побутовою хімією. Під забороною лише засоби з ацетоном і хлором: через них ПВХ-шар поступово жовтітиме і втрачатиме блиск. Якщо проллєте каву або вино, але швидко витріть, на плитці не залишиться плям, але якщо залишити їх надовго, то, можливо, доведеться штучно замінити покриття. Завдяки верхньому захисному шару плитка стійка до стирання, тому її часто укладають навіть у громадських місцях: ресторанах, офісах, готелях.

Краще всього на підлогу кухні приклеїти вініл (клеєву ПВХ-плитку) — це такі ж міцні та вологостійкі плитки, як і кварцвініл, тільки менше за розміром, тонкі та без замків.

Їх клеять прямо до основи, кожну плитку — встик із сусідньої. Перед монтажем потрібно зробити фінішне вирівнювання підлоги, щоб він був ідеально рівним. Завдяки клейовому з’єднанню підлога не буде рипіти, а якщо вас затоплять сусіди, то з вінілом нічого не станеться. Якщо ви пошкодили одну плашку, її легко замінити: нагрійте її феном, акуратно підніміть за край, щоб відклеїти, а на її місце приклейте новий.

Виробники дають гарантію на плитку близько 15 років, але на практиці вона ще довговічніша і не втрачає своїх властивостей майже 25 років.

Ціна за квадрат ПВХ-плитки або кварцвінілу — від 1 100

Керамічна плитка та керамограніт

Плитка для підлоги і керамограніт — теж схожі матеріали, адже обидва виготовлені з глини. Відрізняються технологією виробництва, зокрема способом нанесення малюнка. На плитку його наносять за допомогою глазурі, зафарбовуючи верхній шар, а керамограніт отримує свій малюнок під час випалу і повністю фарбується, на всю глибину матеріалу. Це означає, що навіть при стиранні керамограніт не втратить привабливий зовнішній вигляд. А щоб стерти керамограніт у домашніх умовах, потрібно дуже постаратися: залежно від товщини та класу міцності його кладуть навіть в аеропорту.

Керамограніт та плитку монтують на рівну основу: допустиме відхилення — не більше 3 мм на 2 погонні метри. Матеріали можна покласти на дерев’яну підлогу, вирівнявши її листами ГВЛ, або зробити стяжку або наливну підлогу. Монтаж досить простий: потрібні плитковий клей, будівельний рівень та маячки, щоб контролювати рівність укладання. Іноді керамограніт потрібно підрізати, це роблять плиткорізом або болгаркою з діамантовим диском.

Вибираючи між плиткою для підлоги і керамогранітом, віддайте перевагу керамограніту — візьміть матовий або з тисненням, який не ковзає. Керамограніт – міцніший і менш пористий матеріал, тому гірше вбирає воду та забруднення. Через підвищену твердість керамограніт складніше подряпати і розбити, а зберігає свої властивості він навіть довше, ніж кварцвініл, — близько 50 років.

Для порівняння: коефіцієнт водопоглинання керамограніту приблизно 0,05%, а плитка — 3–10%. Структура керамограніту майже не вбирає воду та бруд, але вона часто забивається в міжплиткові шви, внаслідок чого вони змінюють колір, і в них заводиться пліснява. Для захисту цементних швів покривають полімерним лаком. Епоксидне затирання нічим покривати не потрібно: воно не боїться ні бруду, ні води.

У керамограніту висока теплопровідність, тому він швидко нагрівається від теплої підлоги. Можна виставити навіть максимальну температуру на терморегуляторі – це не зашкодить плитці.

Виробники рекомендують мити керамограніт звичайною водою або нейтральними миючими засобами. Під забороною абразивні губки та засоби, наприклад, сантехнічні пасти та порошки, які можуть подряпати верхній шар плитки. Для блиску можна додати трохи лимонного соку у воду.

Ціна за квадрат плитки або керамограніту – від 600

Ламінат

Ламінат — популярний матеріал, його кладуть у всій квартирі, включаючи кухню. Його слабке місце – він не дуже стійкий до вологи та до появи сколів по краях. Якщо вчасно не витерти пролиту на підлогу воду, дошки ламінату можуть розбухнути.

Проблему можна вирішити кількома способами:

• Періодично змінювати зіпсовані елементи. Для цього потрібно частково розібрати підлогу, зняти плінтуси, просушити стики сусідніх ламелей і замінити елемент, що здувся, на новий.
• Постелити в зоні приготування ПВХ-плитку або кварцвініл, а в іншій кухні – ламінат. Можна підібрати ламелі одного відтінку та фактури, щоб перехід був не таким помітним або, навпаки, виділити його. Однак, це складно з точки зору монтажу: у цих покриттів підлоги різна товщина, тому доведеться робити складне вирівнювання наливною підлогою, щоб підігнати його по висоті. А між ламінатом та ПВХ-плиткою обов’язково потрібен перехід — поріг, який може псувати зовнішній вигляд кухні.
• Використовувати водостійкий ламінат. Він захищений від води краще, ніж звичайний, оскільки просочений воском з усіх боків, включаючи торці. Можна змастити спеціальним герметиком для стиків ламінату шви звичайного ламінату під час укладання, щоб підвищити його вологостійкість.

В іншому ламінат добре підходить для кухні та тепліший у порівнянні з плиткою. Міцність ламінату залежить від його класу: 33-й клас, який зазвичай використовують удома, спочатку призначений для комерційних приміщень, тому добре переносить будь-які побутові навантаження.

З ламінатом потрібно бути уважним: якщо вас затоплять сусіди, вода легко проникне крізь замкові з’єднання ламінату до бетонної підлоги. А якщо ви відразу не розберете і не просушите підлогу, там може утворитися пліснява.

З плиткою та іншими покриттями для підлоги, які приклеюють до підлоги, такої проблеми не буває. Якщо ви все ж таки вирішите використовувати на кухні ламінат, рекомендую вибрати матеріал 33-го класу — підвищеної зносостійкості.

Ламінат важливо укладати на рівну основу, з перепадом не більше 2 мм на 2 метри — підійде дерев’яна та бетонна підлога. Під ламінат обов’язково потрібна підкладка, яка служить амортизатором для замків, згладжує дрібні нерівності підлоги, робить кроки тихішими і захищає від вологи знизу.

Зверху на підкладку ламінат укладають за обраною схемою: прямо, ялинкою або діагоналі. Між ламелями та стіною тимчасово ставлять клини, щоб зберегти проміжок для розширення при змінах вологості в кімнаті.

Ламінат потрібно підрізати або зробити отвори під труби, а значить, вам знадобляться дриль-шуруповерт з коронкою та електролобзик.

Для збирання використовують спеціальні засоби для ламінату, в яких не містяться хлор, «білизна», кислоти та луги. Всі вони вимивають колір і блиск з матеріалу, залишаючи на ньому плями, що не змиваються.

Ціна за квадрат ламінату – від 600

Поліуретанову наливну підлогу зазвичай заливають у промзонах та комерційних приміщеннях з великим навантаженням, а вдома і, тим більше у квартирі, він зустрічається порівняно рідко.

Деякі види наливної підлоги, наприклад поліуретановий, легко реставрувати, але коли вирішите зробити новий ремонт, видалити все покриття буде складно. Служить така підлога довше за інші підлогові покриття: від 50 років і більше.

Наливну підлогу заливають на вирівняну, загрунтовану та зашпатльовану стяжку. Суміш зазвичай продають у сухому вигляді: потрібно самому розбавити її водою у правильних пропорціях, інакше готова підлога може розшаруватись. Не менш важливо рівномірно розігнати суміш валиком, щоб вона застигла рівно, без пагорбів та ухилів. Підлога має висохнути природним способом — тоді на ній не утворюються тріщини та поглиблення і не доведеться заливати другий шар.

Засіб для збирання підлоги підбирають залежно від його типу. Універсальна рекомендація: уникайте засобів з аміаком, хлором, агресивними кислотами та содою.

Ціна за квадрат наливної підлоги — від 1 300

Лінолеум

У багатьох лінолеум викликає змішані почуття: з одного боку, це недороге та досить практичне покриття, яке підходить для будь-яких кімнат, а з іншого — багатьом не подобається його зовнішній вигляд, який асоціюється з «бабусиним» ремонтом. Сучасний лінолеум відрізняється від покриття для підлоги з нашого дитинства — тепер він успішно імітує ламінат, плитку, паркет і зовсім не псує інтер’єр.

Щоб лінолеум виглядав добре, а ступінь його зносу був рівномірним, покриття потрібно приклеїти до основи з дерева та бетону. Покриття клеять на спеціальний клей для лінолеуму та рулонних покриття для підлоги. При монтажі лінолеум потрібно щільно притискати та підрізати, залишаючи зазор між ним та стіною для температурного розширення. Великий плюс у тому, що при укладанні лінолеуму немає шуму, пилу та бруду. Укладати лінолеум зручніше вдвох із помічником.

Лінолеум не такий вимогливий до основи, як інші матеріали, і може лягти на підлогу з плавними перепадами висоти. Для будинку чи квартири варто купувати напівкомерційний лінолеум — він у рази міцніший і довговічніший, ніж побутовий. Вибирайте лінолеум на повстяній основі: він міцний, добре лягає і розгладжується на підлозі, а також служить додатковою шумо- та теплоізоляцією підлоги. Довжину та ширину лінолеуму беріть із запасом близько 10 см з кожного боку, щоб добре підігнати його розміри вже на підлозі.

Мінус матеріалу в тому, що частково «полагодити» лінолеум не вийде, тому його змінюють повністю по всій кімнаті. Слабкі місця лінолеуму — поява вм’ятин через важкі меблі та подряпини, які іноді залишають домашні тварини.

При виробництві лінолеуму його покривають захисним лаком. Завдяки цьому шару всередину не проникають волога і бруд, покриття менше дряпається і легко мити, тому що воно залишається гладким. Лінолеум миють звичайною водою, іноді додають засіб для миття посуду. Не використовуйте господарське мило та луг: мило у великій концентрації залишає білі розлучення, а сода роз’їдає декоративний шар при тривалій дії.

У середньому термін служби побутового лінолеуму становить 5–7 років, але при правильному монтажі та догляді він може служити до 15.

Ціна за квадрат лінолеуму – від 300

Резюме

З усіх перерахованих матеріалів оптимальними за співвідношенням ціни, якості та практичності для кухні можна назвати всі види плитки, ламінат та наливні підлоги.