Початок весни у багатьох викликає асоціації з цвітінням чарівних первоцвітів, більшість із яких належить до групи цибулинних. Як тільки сходить сніг і встановлюється стабільно тепла погода, своїм цвітінням тішить гіацинт, за ним розпускаються нарциси, тюльпани. При правильному підборі «сусідів» на клумбі, квіти радуватимуть яскравими фарбами та приємними ароматами весь сезон, адже серед цибулинних багато видів, що квітнуть не лише навесні, а й улітку: лілія, фрезія, крокосмія, ацидантери (запашний гладіолус).
У нашій статті ми розглянемо найпопулярніші цибулинні квіти, що відрізняються невибагливістю та ефектністю, розповімо основні правила догляду за ними, запропонуємо декілька ідей їх використання у ландшафтному дизайні.
Гіацинт
Гіацинт – багаторічник, що відрізняється стійкістю до холоду. Висадку організують у вересні-жовтні. Зацвітає в саду напровесні після потепління. Квітникари цінують гіацинт за те, що він відрізняється стійкістю до хвороб, не вимагає особливого догляду.
Для гіацинту вибирають добре освітлене місце, захищене від вітру та променів пекучого полуденного сонця. Щоб рослина зацвіла наступної весни, посадку варто проводити восени – у вересні-жовтні.
Гіацинт часто вирощують у домашніх чи тепличних умовах, щоб отримати квітучу рослину до головного весняного свята – 8 березня. Для пророщування придатні цибулини, що досягли 5 см у діаметрі. Цибулини садять у горщик наприкінці листопада-початку грудня. Квітці потрібно близько 12 тижнів на зріст та розвиток квіткової стрілки. Через 2 тижні після посадки проводять підживлення мінеральним добривом, що містить азот. Через місяць у ґрунт починають вносити калійні добрива з інтервалом у 2 тижні та продовжують до формування бутонів.
Посадковий матеріал попередньо оглядають, замочують у розчині препарату “Скор” протягом 30 хвилин, а потім підсушують.
Цибулини заглиблюють у ґрунт на 12 см, витримують інтервал між лунками в 15-20 см. Лунки обов’язково присипають піском, а потім мульчують поверхню торфом. У червні-липні викопують і відправляють на зберігання, містять при температурі від 17 до 22 ° С до осінньої посадки. Це потрібно для забезпечення періоду спокою, що гарантує пишне цвітіння наступного сезону. Незважаючи на природну стійкість до хвороб та шкідників, обов’язково проводиться обробка препаратом для профілактики гниття, наприклад, «Фітоверм».
Інсектицид широкого спектра дії Фітоверм Опти доза 50 мл
Нарциси
Нарциси – одні з найвибагливіших садових квітів. Висаджувати їх у ґрунт необхідно наприкінці серпня-початку вересня. Якщо порушити терміни, то квітка може не зацвісти.
Місце висаджування має бути захищене від вітру, перебувати на ділянці, де не буває застою вологи, тому що надмірна вологість провокує гниття. Яскраве сонце квітка не любить, але й у повній тіні цвісти не буде. Грунт повинен бути насиченим мінеральними речовинами. Якщо вона бідна, треба перекопати ділянку з додаванням аміачної селітри, дотримуючись рекомендованих витрат за інструкцією.
Після закінчення цвітіння нарцисів необхідно дочекатися усихання листя. Після цього цибулини викопують, просушують та відправляють на зберігання у сухе та прохолодне місце для наступного сезону. Якщо нарциси росли на надмірно вологій ділянці, їх доведеться обробити від грибка. Можна використовувати бордоську рідину чи мідний купорос.
Фунгіцид мідний купорос 100 г
Тюльпани
Тюльпан – багаторічна трав’яниста цибулинна квітка, яка радує своїм цвітінням навесні. Воно розпускає бутони трохи пізніше за нарциси. Посадку слід проводити на початку-середині вересня. Найкраще вибирати відкриті ділянки. Зайво заглиблювати тюльпани не слід, великі цибулини закладають у ґрунт на 10 см, дрібні – не більше ніж на 6-8 см. Зимує культура без укриття.
Основного догляду тюльпани вимагають навесні після того, як сходи досягнуть 8-10 см. У цей період вносять підживлення з вмістом калію для забезпечення бутонізації. Їх повторюють з інтервалом 10-14 днів до початку цвітіння. Після того, як тюльпани відцвітуть, видаляють квіткову стрілку, а коли листові пластини почнуть підсихати, викопують цибулини, просушують протягом 7-10 діб і прибирають на зберігання в прохолодне приміщення (температура повинна бути не більше 15 градусів) до осінньої посадки.
Гладіолуси
Краса гладіолусів захоплює. Щоб бачити яскраву клумбу з квітучими гладіолусами з початку серпня до кінця вересня, важливо вибирати сорти з різними термінами цвітіння. Ранні гладіолуси розпускаються наприкінці липня-початку серпня, трохи пізніше зацвітають середні сорти, а у вересні розпускаються бутони пізніх видів.
Незалежно від сорту, гладіолуси вимагають однакового догляду. У березні цибулини дістають для пророщування, їх висаджують у невеликі контейнери, розміщують на підвіконнях та підгодовують азотними добривами з інтервалом у 2 тижні 3 рази. Переміщення у відкритий ґрунт проводять після стійкого потепління, найчастіше у другій декаді травня. Вибирають добре освітлені, захищені від вітру зони. Внесення азотних добрив після посадки на постійне місце припиняють. При поливах з періодичністю 1 раз на 2 тижні вносять комплексні добрива з високим вмістом калію.
Гладіолуси – теплолюбні та вимогливі до періоду спокою цибулинні квіти. Їх викопують на зиму через 30 днів після закінчення цвітіння, обов’язково видаляють квіткову стрілку. Цибулини попередньо просушують протягом тижня, а потім відправляють на зимове зберігання. Щоб зберегти посадковий матеріал, його складають одним шаром у ящик. До весняного пророщування рослини тримають за температури від +5 до +10 градусів та вологості повітря близько 60%.
Цибуля неаполітанська
Скромна, але витончена цибулинна рослина з солодкуватим ненав’язливим ароматом. Посадити його можна в центрі квіткових клумб або використовувати для створення міксбордерів. Неаполітанська цибуля цвіте довго, ніж і приваблює квітникарів.
Його висаджують на сонячних ділянках. Грунт повинен бути легким, волого- та повітропроникним. Для повноцінного розвитку необхідний слабокислий субстрат, для розкислення можна використовувати вапнякове борошно. Попередньо ґрунт перекопують на глибину 20 см, вносять суперфосфат калію. Посадку проводять у квітні-травні або під зиму, на початку жовтня. Для поліпшення схожості матеріал треба заздалегідь замочити в розчинах препаратів-стимуляторів, наприклад, цитовіт. Цибулини заглиблюють на 2-2,5 см, розміщують купно, з інтервалом до 2 см. Викопувати на зберігання не потрібно – цибуля зимує у ґрунті.
Добриво-стимулятор Цитовіт 1,5 мл
Ірис сітчастий
Розпускається одним із перших, через кілька тижнів після пролісків. Часто його плутають із крокусами, але ці культури різні. Ірис має ледь вловимий аромат.
Іриси цінують родючий ґрунт. Місце висадки має бути добре освітленим, захищеним від вітру. Оптимальний період для посадкових робіт – кінець вересня-початок жовтня. Цибулини слід поглибити на 7-8 см. Після цвітіння ірис необхідно підгодувати добривами, що містять калій. Підійде калієва селітра чи сульфат калію. Ірис добре зимує у відкритому ґрунті і не вимагає утеплення, він зацвіте у квітні наступного року.
Білоцвітник
Квітки білоцвітника схожі на найніжніші дзвіночки. Вони вигідно виглядають у групових посадках, використовуються для створення міксбордерів. Білоцвітник можна садити у вазони, використовувати для прикрашання дачних альтанок. Культура зовсім не вимоглива до умов вирощування, добре росте на сонячних ділянках та у тінистій місцевості.
Садять білоцвітник восени, поглиблюють не більше ніж на 8 см. Може рости на одному місці протягом 5 років без пересадок. Під час активної вегетації обов’язково проводять підживлення з інтервалом 1 раз на 14 днів. Можна використовувати «Нутрісол» або «Кристалон».
Білоцвітник літній відрізняється сприйнятливістю до холоду, тому ділянку на зиму треба мульчувати тирсою. Якщо температура повітря в регіоні взимку опускається нижче за 15 ºС, зверху додатково укладають лапник.
Добриво для квітів FERTIKA Кристалон 100г
Лілія
Лілії по праву одержують звання королів саду. Їх цінують за різноманітну відтінкову гаму, ефектний аромат та відносну простоту вирощування. Якщо знати, як доглядати лілію, вирощування не завдасть клопоту, квітка буде радувати своєю красою і пишним цвітінням.
Основні правила, яких потрібно дотримуватись при вирощуванні лілій на ділянці:
-
у ґрунті мають бути поживні речовини, якщо їх мало, попередньо потрібно внести комплексні мінеральні добрива;
-
цибулини обробляють, щоб запобігти розвитку хвороб – замочують у марганцівці чи біофунгіциді, наприклад, «Фітоспорині»;
-
оптимальний час для посадки – кінець серпня-початок вересня, у теплих регіонах роботи можна проводити до середини жовтня;
-
не заглиблювати більш як на 9 см;
-
відстань між посадковими лунками має бути не менше ніж 15 см.
Викопувати квітку на зиму не потрібно. Якщо температура буває нижче -15 ºС, ґрунт потрібно замульчувати листовим опадом, тирсою або спеціальною мульчею.
Фрезія
Фрезія – цибулинна квітка приголомшливої краси, яке захопить навіть досвідченого квітникара. Квіти випромінюють тонкий, приємний аромат.
Головні рекомендації догляду за фрезією:
-
висаджують навесні за стабільної температури, повітря має прогрітися до 15 градусів;
-
щоб підготувати матеріал, треба замочити його у стимуляторі зростання;
-
ділянку потрібно перекопати для посадки на глибину багнета лопати;
-
заглиблюють цибулини не більше ніж на 7-10 см, (оптимальна глибина залежить від якості ґрунту, якщо ґрунт щільний, заглиблювати фрезію не варто);
-
важливо забезпечити регулярний полив у міру просихання ґрунту;
-
протягом періоду активного зростання потрібно проводити підживлення добривом з високим вмістом калію з періодичністю 1 раз на 2 тижні;
-
на початку жовтня, після зниження температури, потрібно зрізати надземну частину, викопати цибулини, просушити та відправити на зберігання у сухе та тепле місце.
За дотримання всіх правил фрезія цвістиме в саду з середини літа і до початку осені.
Крокосмія
Друга назва, під якою вона зустрічається – японський гладіолус. Квіти крокосмії мають приємний запах, що нагадує шафран. Привабливий вигляд, а також можливість створювати неймовірні композиції з японським гладіолусом, змушують квітникарів все частіше звертати увагу на цю культуру. Догляд не можна назвати складним. Щоб крокосмія добре росла, їй потрібно забезпечити достатнє освітлення, регулярні поливи та підживлення комплексними добривами під час розвитку.
Посадку крокосмії у відкритий ґрунт проводять навесні після стабільного потепління. Відстань між лунками має бути щонайменше 10 див, оскільки культура має розвинену кореневу систему. Заглиблювати цибулину більш ніж на 10 см також не варто рослина може не зацвісти.
Викопувати на зимове зберігання потрібно у холодних регіонах. Після того, як листя пожовкне, його зрізають, цибулини викопують і просушують. Взимку слід зберігати при температурі від 7 до 10 градусів у приміщеннях, що добре вентилюються, з вологістю повітря від 60%. Саме на показники вологості слід звернути увагу. У разі її недостатності посадковий матеріал пересохне та загине.
У теплих регіонах цього не потрібно. Підготовка крокосмії до зимівлі зводиться до мульчування тирсою. У період похолодання, при зниженні температури до -15 градусів Цельсія і нижче, ділянку з крокосмією слід накрити поліетиленовою плівкою.
Цибулинні квіти в ландшафтному дизайні
Використовувати квіти для облаштування та прикраси ділянки можна по-різному. Привабливо виглядають композиції з культур одного розміру, в однаковій чи контрастній кольоровій гамі.
Простий, але дуже ефектний варіант – розміщення окремих цибулинних острівців серед газонної трави, можна в поєднанні з іншими багаторічними рослинами. Висаджувати низькорослі рослини можна вздовж бордюру, по краю штучних водойм, що є на ділянці, влаштувавши якісний дренаж.
Вигідно виглядають низькорослі культури на передньому плані квітника. Невибагливі до світла квіти, наприклад, білоцвітник, тюльпани, неаполітанська цибуля, можна висаджувати під вічнозеленими туями, вздовж живоплотів. Композиції з цибулинних кольорів різної колірної варіації можна розміщувати в пріствольних колах дерев – це первоцвіти, які зацвітають рано навесні, поки листя на деревах ще не виросло.
Головні правила догляду за цибулинними квітами
Щоб квіти повноцінно розвивалися, радували регулярним, рясним та ароматним цвітінням, потрібно дотримуватися ключових правил:
-
Дотримуватися термінів посадки – відхилення від рекомендованих періодів порушує життєвий цикл, і квітка не зацвіте.
-
Уникати надмірного заглиблення – інакше паростки просто не зможуть пробитися крізь товстий шар ґрунту.
-
Викопувати після повного пожовтіння листових пластинок – якщо зробити це раніше, квітка не візьме всі необхідні речовини.
-
Уникати застою вологи та посадки на надмірно вологих ґрунтах.
-
Захищати від вітру та попадання прямих сонячних променів.
-
Проводити профілактичну передпосадкову обробку фунгіцидними препаратами та стимуляторами росту.
Дотримання перерахованих рекомендацій дозволить зберегти здоров’я цибулинних квітів, забезпечити їх розвиток та пишне цвітіння. Цибульні культури – дуже чуйні та завжди добре реагують на турботу про них.