Чим можна обробити ванну кімнату, крім плитки

Панелі ПВХ

Полівінілхлорид, більш відомий під абревіатурою ПВХ, це поширений вид пластику. Панелі з ПВХ вважають одним із найпростіших та недорогих варіантів для оформлення ванної кімнати.

Плюси

Довговічність. Можуть прослужити більше 20 років, якщо не зазнають ударів чи продавлювання.
Мають високу вологостійкість. Вода не деформує панелі ПВХ, тому матеріал буде довговічнішим за інші варіанти.
ПВХ не боїться грибка, але потрібно заздалегідь обробити засобами від бактерій поверхню під ним.
Декоративний пластик може бути схожим на природні матеріали. За ним набагато простіше доглядати, ніж за натуральним деревом чи каменем.
Відновлення пошкоджених панелей простіше, ніж інші матеріали.

Мінус

Панелі крихкі. Їх можна випадково зламати під час монтажу.
На гладкій поверхні легко залишаються подряпини.
При горінні ПВХ виділяє токсичні речовини, але він безпечний у звичайних умовах.

Від ціни панелей залежить якість пластику. Панелі дешевше 300 за штуку зазвичай пахнуть дешевим пластиком – ви знаєте цей хімічний запах. У дорожчих панелей цього запаху, як правило, немає. Також від ціни залежить якість художнього друку: наприклад, якщо панель імітує дерево. Чим дорожча панель, тим складніше буде зрозуміти здалеку, що вона пластикова.

Вартість також пов’язана з габаритами панелей. У бюджетних варіантів є певний розмір: від 12 до 485 мм завширшки і від 0,3 до 9 мм завтовшки. Панелі нестандартних розмірів доведеться замовляти окремо – це дорожче.

Є два варіанти встановлення панелі ПВХ. Якщо стіни криві та зняти старе покриття з них не вийшло, доведеться робити каркас, на який вже кріпити ПВХ панелі. Для ванної кімнати потрібен каркас із металевих профілів, які потрібно прикріпити шурупами до стін. Каркас – це додаткові витрати та час на монтаж. До того ж він «з’їсть» частину простору ванної кімнати. Якщо стіни хороші, їх потрібно буде очистити, проґрунтувати, а потім приклеїти панелі за допомогою рідких цвяхів.

Фарба

Фарбу можна використовувати не тільки для спальні, вітальні або кухні. Вона також відмінно підійде і для ванної кімнати, але, на жаль, не скрізь. Навіть найкращі вологостійкі фарби не люблять постійного прямого контакту з водою: вони тріскаються, обсипаються і втрачають колір. Тому у мокрій зоні над ванною доведеться обробляти стіни чимось ще.

Плюси

Фарбу можна знайти на будь-який смак і бюджет.
Легко виконати косметичний ремонт.
Чим краще вологостійка фарба, тим довше вона прослужить у ванній. Хороші фарби можуть прослужити до 10 років, тоді як вологостійке дерево — до 50, а шпалери — до 20.

Мінус

На нерівній стіні фарба видасть кривизну поверхні. На ній буде видно будь-яку ямку або горбок, тому стіну попередньо потрібно загрунтувати та заштукатурити.
З часом фарба може втрачати колір, дряпатися і тріскатися.
Фарба може відвалюватися. Щоб цього не сталося, потрібно використовувати якісну ґрунтовку, а також правильно штукатурити стіну.

Вибір фарби

Для ванної підходять водостійкі акрилові, латексні, алкідні та масляні фарби.

Підвищену вологостійкість мають акрилові фарби. При цьому вони «дихають», тобто пропускають повітря і їх легко мити. Стіна під фарбою при цьому не мокне. Ціна акрилових фарб може бути вищою, ніж у інших різновидів, але й витрата такої фарби на квадратний метр менша.

У латексній фарбі сполучна речовина суміші – це натуральний або синтетичний латекс. Коли така фарба застигає, вона перетворюється на тонку, але міцну та пружну плівку, через яку не проникає волога. Тому латексна фарба ідеально підкреслює всі недоліки стіни: ґрунтувати їх під таку фарбу потрібно дуже ретельно.

Алкідні та масляні фарби дешевші за інші варіанти, але у них є важливі недоліки: вони не пропускають повітря і пар, довго висихають і виділяють різкий запах. Однак олійні фарби, мабуть, прослужать довше за інші у вологому середовищі, а алкідні — краще за інших впораються з перепадами температури у ванній кімнаті.

Шпалери

Незважаючи на вологість, шпалери у ванній клеїти все-таки можна. Головне – вибрати вологостійкий тип. Основних відповідних видів всього два – флізелінові та вінілові на флізеліновій основі. І ті, і інші можна мочити і мити.

Вінілові шпалери є тонкою плівкою полівінілхлориду, яка нанесена на флізелінову основу, що дає вологостійкість і міцність.

Особлива відмінність флізелінових у тому, що вони «дихають»: шпалери не вбирають воду, але пропускають повітря, за рахунок чого відбувається природне регулювання вологості. Флізелінові шпалери на флізеліновій основі – це ультимативний варіант для ванни, який повністю стійкий до вологи.

Плюси

Високий термін служби: від 10 до 20 років.
Ідеальної рівності стін не потрібно. Шпалери щільні, тому можуть приховувати невеликі тріщини.
При поклейці такі шпалери не збираються і не мнуться. Сам клей на шпалери не потрібно наносити, їм покривають тільки стіни.
Такі шпалери можна фарбувати, а для додаткового захисту у мокрих місцях, наприклад над ванною, покривати лаком.

Мінус

Верхній фактурний шар шпалер чутливий до механічних пошкоджень.
Вінілові не пропускають повітря. Тому з ними у ванній кімнаті потрібно встановити електричну витяжку.
Необхідно використовувати спеціальний клей з високою здатністю, що клеїть.

Склошпалери

З боку здається, що такий матеріал не має жодного відношення до скла, а більше відноситься до шпалер. Але це не так: полотно виготовляють зі скляних ниток. Їх сплітають у полотно, яке потім уже перетворюють на незвичайну тканину.

Плюси

Висока міцність. При належному поводженні склошпалери можуть прожити на стіні більше 50 років.
Не бояться води. Склошпалери з підвищеним рівнем вологостійкості можна легко мити і чистити: вони не бояться ні миючих засобів, ні щіток.
На склошпалерах не з’являється цвіль.
За бажання поверхню можна пофарбувати. Склошпалери щільністю 75-100 г/кв. м не можна покривати фарбою більше одного разу. А ось склошпалери дорожчі, щільністю 110-200 г/кв. м, можна фарбувати до 20 разів.

Мінус

Для склошпалер потрібні рівні стіни, інакше шпалери можуть зламатися.
Потрібен спеціальний клей для склошпалер. Він сохне на стіні до двох діб.
При роботі з таким матеріалом потрібні захисні рукавички, маска та окуляри, інакше найменші частинки волокна при поклейці можуть потрапити на шкіру та слизові оболонки та викликати подразнення. Коли склошпалери вже на стіні, вони не є небезпечними.

Декоративна штукатурка

Це різновид оздоблювальних матеріалів для обробки стін, стелі, стінових ніш та віконних отворів. Декоративна штукатурка – самостійний вид обробки, який відрізняється від звичайної штукатурки наявністю у складі полімерів та інших синтетичних наповнювачів. Добавки роблять покриття міцним і дозволяють йому набувати особливого вигляду.

Плюси

Швидкий варіант обробки: наніс – дав висохнути – користуйся. Найчастіше вибирають акрилову або мінеральну штукатурку: вона швидко застигає і її легко наносити звичайним шпателем.
Дивиться ефектніше, ніж шпалери або панелі, за рахунок особливої фактури.
Не потрібно вирівнювати стіни. Наприклад, якщо імітувати декоративною штукатуркою поверхню бетону, будь-яка нерівність у цьому випадку може бути на руку.
За допомогою декоративної штукатурки можна імітувати натуральні породи каменю та робити стіни схожими, наприклад, на мармур.
Матеріал добре поглинає звук.
Один із найдешевших способів обробки.

Мінус

Термін служби – до 10 років. Для порівняння: вологостійке дерево слугує до 50 років.
Штукатурка підходить для будь-яких ділянок ванної, крім самих мокрих зон та підлоги. При прямому контакті з водою її вбиратиме і втрачатиме свій колір.

Дерево

Натуральний, але примхливий матеріал: для обробки у ванній підходять тільки вологостійкі породи. Насамперед це тропічні породи, які в рідному кліматі і так звикли до вічної вогкості.

До таких пород відносять:

тік
махагоні
мербау
улін
балау

Це екзотичні та дорогі варіанти. Доступні дерев’яні матеріали з такими ж, як у тропічних порід, властивостями називають «терасною дошкою», яку виробляють з місцевих хвойних:

модрини
сосни
їли
кедра

Монко найбільш комфортно почувається при вологому кліматі.

Плюси

Довговічність. Термін служби вологостійкого дерева – близько 50 років.
Підготовляти стіни перед монтажем не потрібно, вони просто повинні бути чистими. Дерево кріпиться на металевий каркас, тому всі нерівності залишаться за ним. Каркас тут буде такий самий, як у випадку з ПВХ-панелями: металеві профілі, прикріплені шурупами до стіни.
Візуально розширити ванну можна за допомогою напряму викладення матеріалу. Якщо рейки встановлювати вертикально, то стеля здаватиметься вище. Якщо ж горизонтально, то ванна буде ніби довшою. Зі способом укладання варто визначитися заздалегідь, щоб порахувати, скільки матеріалу і якої довжини треба закупити.

Мінус

Дерево легко подряпати та пошкодити під час монтажу. Прикро, якщо це дорога тропічна порода.
Металевий каркас для монтажу вкраде частину об’єму простору.
У ванній кімнаті доведеться встановити примусову вентиляцію: тобто електричну витяжку, яку потрібно буде включати після лазневих процедур. Це важливо, щоб дерево не висохло і прослужило довше.
Верхній шар деревини з часом розширюватиметься від вологи незалежно від якості витяжки. Його потрібно буде періодично знімати рубанком або шліфувальною машиною, а потім покривати захистом: маслами або морилкою.

Натуральний камінь

Природний камінь може бути у вигляді слебів, тобто цільної пластини, а також у вигляді готових блоків мозаїки на сітці. Другий варіант у рази дешевший і простий у монтажі, так як листи з нею кріплять до стіни на клей. Серед мозаїки є й такі варіанти, які підходять для оздоблення не лише стін, а й підлоги.

Плюси

Довговічність. Натуральний камінь може прослужити до 100 років. А то й довше.
Не боїться вологи та перепадів температури.
Малюнок природного каменю не повторить жодного друку.
Не потрібно вирівнювати стіни.
Простий та швидкий монтаж, якщо вибрати мозаїку на сітці.

Мінус

Якщо ви вибрали камінь у формі слебів, монтувати його буде важко. Розмір однієї плити досягає 3 м завдовжки і більше 2 м завширшки. Викласти велику стіну такими слябами буде важко, бо камінь важить дуже багато.
Протирати природний матеріал потрібно виключно тими засобами, які підходять для обробки натурального каменю, інакше його можна зіпсувати. Тому про хлорку доведеться забути.
Залежно від каменю та його пористості він може вбирати воду. Тому після ванних процедур на ньому можуть виникати мокрі плями. Це негарно, але плями висихають із часом самі.
Тому оптимальний колір каменю – ближче до коричневого або сірого. На темному будуть видні світлі патьоки від води та подряпини, а на світлому — бруд, який міг у нього вбратися з часом.

Резюме

У кожного із способів обробки ванної кімнати є свої плюси та мінуси, але вибір залежить від особистих уподобань та бюджету. Звісно, якщо бюджет дозволяє, то натуральні матеріали зроблять інтер’єр не лише екологічним, стильним, а й довговічним. Однак з обмеженим бюджетом дизайн може бути не гіршим. Найбільш бюджетні варіанти – фарба та панелі ПВХ. Теплоту та затишок у ванній можуть створити флізелінові шпалери та дерево. А здивувати своїх гостей та відкрити в собі дизайнера можна з декоративною штукатуркою, яка проста у користуванні та підходить для ремонту своїми руками.

Читайте також: