Як користуватись герметиком: особливості нанесення залежно від виду

Сьогодні герметики стали обов’язковим будівельним матеріалом, який використовується практично за всіх видів ремонтно-будівельних робіт. Вони є еластичні полімерні склади, що застосовуються для забезпечення ефективної водо-, паро-або газоізоляції. Герметики застосовують також у різноманітних конструкціях для ущільнення швів та з’єднань. Сфера застосування герметиків є надзвичайно широкою. Вони потрібні у побуті, у будівництві, у різних галузях промисловості. Використовують їх навіть у космічній галузі. Техніка застосування герметиків залежить від їхнього виду.

Класифікація герметиків

Герметики бувають силіконовими, акриловими, поліуретановими, бітумними, тіоколовими.

Силіконові

Цей універсальний вид герметиків може застосовуватись у будь-яких середовищах. Для силіконових складів характерний широкий спектр робочих температур. Вони забезпечують відмінну адгезію з будь-якими поверхнями.

За допомогою силіконових герметиків:

  • виконують монтаж вікон та дверей, інших металевих конструкцій;

  • герметизують стики та з’єднання при проведенні сантехнічних робіт у ванних кімнатах, туалетах, саунах та лазнях;

  • ущільнюють з’єднання різьбового типу.

Крім того, силіконові склади на клейовій основі можуть застосовуватись при роботі зі склом.

Випускають силіконові герметики у формі туб, параметри яких підходять для використання спеціального пістолета при нанесенні складу, або фасованими в тюбики. Силіконові герметизуючі склади супереластичні, їх застосування дає надійні з’єднання, забезпечується повна герметичність навіть у разі їхньої рухливості. Для герметиків цього виду характерна висока міцність на розрив, причому ціна їх цілком демократична.

Силіконові герметики можуть експлуатуватись у діапазоні робочих температур від -50 до +200°C. Вони водонепроникні, не пропускають запахи та шум. Їх можна використовувати і при внутрішніх роботах, і при зовнішніх, оскільки вони інертні до таких негативних факторів як висока вологість повітря, перепади температур, ультрафіолетове випромінювання, атмосферні опади. Хімічний склад силіконових герметиків є безпечним для здоров’я, його можна наносити, не користуючись спеціальними засобами захисту. Для нанесення такого герметика не потрібні спеціальні навички, просто дотримуйтесь рекомендацій інструкції виробника. Після стабілізації силіконовий герметик слугує приблизно 15-20 років. Вибираючи силіконовий герметик, потрібно враховувати, що пофарбувати його в бажаний колір буде важко. Краще відразу вибрати склад відповідного тону.

Акрилові

Герметики на акриловій основі використовують для закладення стиків, тріщин і сколів у цегляній кладці, цементних, бетонних та кахельних поверхнях. Як і силіконові, акрилові герметики реалізують у тубах та тюбиках. Стабілізується акриловий склад через добу після нанесення. 

Герметики цього хороші простотою застосування, широким діапазоном робочих температур — від -20 до +60°C, порівняно низькою ціною. Але при цьому слід враховувати, що в умовах мінусових температур еластичність таких герметиків суттєво знижується, та й до впливу вологи акрилові склади дуже сприйнятливі.

Поліуретанові

Для герметиків цього виду характерна висока стабільність та еластичність, і це дозволяє використовувати їх для герметизації рухомих поверхонь. Поліуретанові герметики демонструють високу стійкість до деформацій, хорошу адгезію з деревом та пластиком, металом та залізобетоном, керамікою та іншими матеріалами. Вони інертні до впливу вологи, зберігають експлуатаційні властивості за умов високих, і низьких температур повітря, служать протягом тривалого терміну. За потреби стабілізований герметик можна пофарбувати у потрібний колір. Але хімічний склад поліуретанових герметиків містить токсичні речовини, тому при роботі з ними слід користуватися засобами захисту для очей, дихальних шляхів і шкіри.

Бітумні

Герметики на бітумній основі застосовують під час проведення покрівельних робіт, при ремонті фундаментів та дренажних систем. Реалізують бітумні герметики переважно у металевих банках та тубах. Герметизуючі склади на бітумній основі еластичні та водонепроникні, для них характерна висока адгезія з деревом та пластиком, металом та бетоном, а також з бітумною поверхнею. Фарбувати бітумні герметики не можна.

Тіоколові

Як правило, подібні герметики застосовують у промислових та виробничих цілях, а саме для герметизації електрообладнання, роз’ємів, з’єднань металевих та інших конструкцій. Це міцний та високоеластичний матеріал із широким діапазоном робочих температур. Тіоколовий герметик вологостійкий, інертний до агресивних середовищ, має відмінну адгезію, стійкий до деформацій. Ціна такого герметика досить висока, при цьому його не можна застосовувати під час роботи з пластиковими поверхнями.

Як правильно розкрити і далі зберігати герметик

Якщо герметик у тубі, то перед його нанесенням кінчик конуса, що вінчає, її потрібно відрізати так, щоб переріз зрізу на 1-2мм перевищував ширину шва, що залаштовується.

Оскільки важко точно розрахувати необхідну витрату герметика так, щоб повністю використовувати упаковку за одне застосування, часто склад в тубі залишається. Але відразу після її розтину запускається процес стабілізації матеріалу, і через якийсь час герметик повністю твердне. Скільки у вас є часу після відкриття упаковки, підкаже інструкція виробника. Але завжди можна продовжити термін використання герметика з розкритої туби, якщо дотримуватись ряду рекомендацій. По-перше, правильно закрийте тубу або тюбик після завершення роботи. Перед їх закупоркою треба видавити приблизно 2 см складу і акуратно зняти його з носика, видаливши всі залишки, після чого швидко і щільно закрити упаковку з ковпачком герметиком або кришкою. Почату упаковку обов’язково зберігайте при вказаних виробниками значеннях температури повітря, оберігаючи від потрапляння вологи та ультрафіолетових променів.

Як нанести герметик

Кожен вид герметика має особливості застосування, тому перед роботою уважно ознайомтеся з інструкцією виробника. Але є й загальні правила роботи з герметиками, які потрібно обов’язково дотримуватись при їх нанесенні. Порядок нанесення герметиків такий:

  1. Насамперед готують робочу зону – якщо є залишки старих матеріалів, їх видаляють, поверхню знежирюють і просушують.

  2. Швидко заповнюють шов герметиком, оскільки полімеризація відбувається інтенсивно і через деякий час вирівняти шов і зробити його гладким стане важко. При цьому потрібно стежити, щоб у глибині шва не утворилося пустот-бульбашок.

  3. Після заповнення швів треба розрівняти їх шпателем, надлишки герметика обов’язково видаліть.

У процесі роботи вам, крім герметика, можуть знадобитися ніж, яким добре видаляти старі покриття та матеріали, а також шліфувальний папір для чищення робочої поверхні та пістолет-розподільник герметика. Для розрівнювання швів знадобиться шпатель, а малярський скотч дозволить захистити прилеглі до оброблюваного стику поверхні.

Особливості нанесення силіконових складів

Як і всі герметики, силіконові склади наносять на суху, чисту та знежирену, наприклад, ацетоном поверхню. Вони «схоплюються» вже протягом 30 хвилин, а повна полімеризація відбувається за 24 години. При нанесенні силіконового герметика легко коригується, для чого використовують вологу губку. Якщо потрапив на руки, його змивають звичайним мильним розчином. Після полімеризації надлишки герметика видалити важко, для цього застосовують ніж чи спеціальні розчинники.

Силіконовий герметик використовують зазвичай для загортання швів, ширина яких не перевищує 30 мм. Працюючи з цим видом герметика ширина шва має перевищувати його глибину більш як удвічі. Чим більша глибина шва, тим довше відбувається затвердіння силіконового герметика. Температура поверхні в робочій зоні під час нанесення складу повинна бути не вище 40°С, але і на холодну наносити герметик на силіконовій основі не рекомендується.

Зазвичай силіконовий герметик випускають у тубах з конусоподібним наконечником, а нанесення використовують спеціальний монтажний пістолет, за допомогою якого силіконова маса розподіляється рівномірно і акуратно.

Нюанси роботи з акриловими герметиками

Поверхня перед нанесенням готують так само, як і силіконових складів, знежирюючи її уайт-спіритом, бензином або ацетоном. Наносять акриловий герметик суцільною смугою або пунктиром. Другий варіант вибирають за малої глибини шва. Надлишки нанесеного складу видаляють за допомогою шпателя або змоченої у воді серветкою.

Оскільки полімеризація акрилового герметика відбувається за рахунок випаровування вологи, що входить до його складу, процес протікає швидше за низького рівня вологості та високої температури повітря. У сирому приміщенні стабілізація триває довше.

Якщо герметик наносять на гігроскопічний пористий матеріал, поверхню рекомендується злегка зволожити. Не можна застосовувати акрилові суміші при температурі повітря нижче -10°C.

Особливості роботи з поліуретановими герметиками

Не можна наносити герметики цього при виконанні зовнішніх робіт, якщо надворі йде дощ чи спостерігаються інші види атмосферних опадів.

Працюючи з поліуретановим герметиком, не обов’язково видаляти старий шар перед нанесенням нового. Наносити поліуретановий склад потрібно в захисних рукавичках та респіраторі, щоб унеможливити його попадання на шкіру та слизові оболонки.

Як працювати з бітумним герметиком

Нанесення бітумного складу вимагає чистої поверхні, позбавленої залишків старої мастики та герметика. При цьому вона може бути зволоженою або навіть мокрою. При обробці пористих матеріалів, наприклад газобетону або пінобетону, необхідно попередньо покрити робочу зону грунтовкою. Врахуйте також, що при взаємодії бітумного герметика з деякими видами пластику, останні можуть втратити колір або навіть пошкодитися.

Бітумні герметики не наносять товстим шаром – у цьому випадку збільшується час затвердіння, що небажано. Краще наносити склад декількома тонкими шарами, але після висихання попереднього. Якщо шов герметизується занадто глибокий, його обсяг заповнюють спочатку шляхом закладки поліетиленового шнура, після чого наносять герметизуючий склад в кілька прийомів.

При застосуванні такої форми бітумного герметика як стрічка, що самоклеїться, потрібно попередньо ретельно видалити з оброблюваної поверхні пил і бруд. Стрічку наклеюють на суху основу. Потім треба прокатати шов по всій довжині валиком, щоб вигнати з-під стрічки бульбашки повітря, що залишилися, і домогтися ідеального її прилягання.

Існують дві техніки нанесення бітумних герметиків-мастик – холодна та гаряча. Мастики холодного нанесення реалізують готовими до застосування. Їх можна наносити на непросушені поверхні, просто очищені від забруднень та залишків старого покриття. Мастику кладуть на робочу поверхню за допомогою шпателя. Їм розрівнюють склад. При багатошаровому нанесенні мастики між шарами поміщають склотканину. Якщо холодну мастику на бітумній основі потрібно нанести товстішим шаром, поверхню попередньо ґрунтують праймером.

Для нанесення мастики гарячим способом попередньо розігрівають до 200°C. Потім гарячий склад виливають на поверхню, що обробляється, або наносять його шпателем, щіткою або пензлем, після чого ретельно розрівнюють. Гарячий спосіб нанесення бітумної мастики досить небезпечний, краще довірити цю роботу людям, які мають досвід такої роботи та професійні навички.

Що потрібно знати про нанесення тіоколових герметиків

Двокомпонентні тіоколові герметики реалізують, надаючи споживачеві можливість самостійно поєднувати основну пасту з затверджувачем. Перед застосуванням компоненти змішують за допомогою електродриля, оснащеного спеціальною насадкою або промислового міксера протягом 10 хвилин.

Наноситься герметик цього виду за допомогою екструдера або монтажного пістолета або звичайним шпателем. Деякі різновиди рідкішої консистенції просто заливають на важкодоступні ділянки, що вимагають герметизації.

Застосовуючи тіоколовий двокомпонентний герметик, врахуйте, що після змішування компонентів склад необхідно використовувати протягом 1-2 годин. Потім він почне інтенсивно твердіти через з’єднання компонентів процесу вулканізації, що триває з моменту з’єднання, і нанесення стане неможливим.