Все більше людей розуміють різницю проживання в кам’яному багатоповерховому мішку та дихальному, екологічно безпечному дерев’яному будинку. Багато хто мріє саме про такий будинок для своєї сім’ї. Але ціни на будівельну деревину сьогодні кусаються і не всім вдається втілити мрію в життя. Перед тими щасливчиками, кому вдається здійснити свої плани, постає завдання зберегти дерев’яний будинок у первісному стані, адже дерево хоч і довговічне, але надто вразливе перед багатьма небезпеками та ворогами. Якщо йому не забезпечити грамотний захист, то деревина потемніє, подекуди з’являться осередки гниття, почнуть свою руйнівну діяльність комахи-древоточильники. Допускати цього не можна, як і відкладати проведення захисних заходів у довгу скриньку. Що ж зробити для захисту будинку мрії? І в якій послідовності здійснити заплановані маніпуляції? Давайте розберемося.
Стіни дерев’яного будинку необхідно обробити антисептиком і ззовні, і зсередини. Обробку внутрішніх стін, якщо новий будинок, потрібно зробити в першу чергу, до проведення фінішних оздоблювальних робіт.
Захисну обробку внутрішніх стін дерев’яного будинку рекомендується виконати не пізніше ніж за 6 місяців з моменту завершення будівництва. Саме в ці терміни слід нанести на стіни якісний антисептик, що тонує або прозорий.
Грамотне нанесення антисептика – це багатоетапна дія, так що відразу налаштуйтеся на масштабну роботу, що вимагає і всебічної попередньої підготовки, і вдумливого вибору складу, і дотримання технології обробки ним деревини.
Перевіряємо вологість деревини
На першому етапі необхідно перевірити рівень вологості дерева, з якого зведені стіни. Обробку їх можна буде проводити лише після того, як деревина просохне. Особливо це важливо, якщо будинок зведений із бруса природного рівня вологості. Перед нанесенням антисептика стіни потрібно відшліфувати, щоб склад глибше проникнув у деревину. Але якщо шліфування виконати, не дочекавшись висихання бруса, значить, якість його не буде належним. Весь ворс не вийде, і при нанесенні антисептика він знову здибається. Чи варто поспішати зі шліфуванням, щоб проводити його через якийсь час повторно?
Оптимальним вважається рівень вологості, що становить 12-15%. Як визначити фактичну вологість бруса? Для цього потрібно застосувати вологомір або гігрометр для деревини. Такі пристрої бувають кондуктометричними та діелькометричними.
Кондуктометричні гігрометри
Їх називають ще голчастими, оскільки пристрої оснащені спеціальними щупами, які для вологості вводять безпосередньо в деревину. Для гігрометрів цього характерні доступна ціна, висока точність вимірювання, простота експлуатації. Але при цьому щупи-голки порушують цілісність матеріалу, а також неможливо визначити рівень деревини, якщо він не перевищує 4%.
Діелькометричні вологоміри
Ці прилади працюють безконтактно, виконується сканування деревини з використанням генератора радіочастот. Вологоміри цього хороші тим, що з використанні не ушкоджують матеріал, забезпечують високу точність вимірів, зокрема при вологості деревини менше 4%. До недоліків таких вологомірів можна віднести їхню високу ціну і дороге сервісне обслуговування.
Первинне шліфування стін
Отже, ви дочекалися, поки брус просох. Можна переходити до наступного етапу – первинного шліфування стін. Навіщо вона потрібна? Все просто – якщо поверхня дерева рівна, і пори її відкриті (що досягається завдяки шліфуванні), то антисептичний склад глибше проникає всередину, а значить захист буде надійнішим.
Чи можна виконати шліфування вручну, використовуючи зернисту шкірку? Звісно так. Але це вимагатиме маси часу та сил. Тому на практиці для цієї мети використовують різноманітні електроінструменти, а наждачним папером і вручну шліфують важкодоступні місця.
Яким інструментом виконати шліфування? Варіантів може бути кілька:
-
болгарка та шліфувальні диски – саме цей інструмент найчастіше використовують для внутрішнього шліфування стін дерев’яного будинку. Але за такого вибору дуже важливо грамотно налаштувати оберти. Якщо працювати на надто високій швидкості, та ще й сильно натискати на інструмент, може виникнути іскра, а потім і займання – деревина горить добре і швидко. Так само неприємним сюрпризом може закінчитися робота майже стертими шліфувальними дисками. Щоб пожежонебезпечна ситуація не виникла, працюйте УШМ на малій швидкості, не натискайте на неї занадто, а також вчасно змінюйте відпрацьовані кола;
-
стрічкова шліфувальна машина – цей агрегат шліфує дерево за допомогою обертової стрічки з абразивним покриттям. Шліфмашина цього типу хороша ще й наявністю контейнера, в який збирається пил та стружка. Для шліфування дерев’яних стін оптимально підходить модель з довжиною стрічки, що становить 610 мм та більше – вона призначена для масштабного обсягу робіт;
-
ексцентрикова машина – її найчастіше використовують для шліфування внутрішніх стін, виконаних саме з бруса. При цьому такий інструмент краще підходить для фінішного шліфування, більш тонкого, ніж первинне.
При виконанні шліфування важливий грамотний вибір оснастки за таким параметром як зернистість. Перший раз відшліфувати стіни та зачистити їх поверхню можна із застосуванням насадки з абразивом 120-150. На наступних етапах переходять до зернистості 180.
Приступаючи до шліфування стін, обов’язково надягніть засоби індивідуального захисту – тоді вам буде не страшна дрібна пил, здатна завдати великої шкоди органам дихання. І в очі вона не потрапить, якщо окрім респіратора та рукавичок ви скористаєтеся і захисними окулярами.
Нанесення антисептика
Антисептичний склад бажано нанести якнайшвидше після виконання первинного шліфування. В іншому випадку дерево знову потемніє, пори закриються, в результаті знадобиться шліфування повторити знову.
Сьогодні ніхто не сумнівається в користі нанесення на деревину антисептика – практика довела, що він забезпечує ефективний і довготривалий захист екологічно чистого матеріалу від негативного впливу підвищеної вологості та УФ-випромінювання, патогенних грибків і бактерій, комах, що й дерево, і т.п. Крім того, антисептики можуть мати грязе- і водовідштовхувальні властивості.
Як вибрати якісний склад для нанесення? Просто не женіться за дешевизною, вибирайте продукцію перевірених виробників, що мають широкий асортимент просочення з різними властивостями. Це дозволяє зупинитися на оптимальному для вас варіанті, у тому числі щодо співвідношення якості до ціни.
Три способи нанесення
Перший спосіб традиційний, із застосуванням кисті або малярного валика. Це найдоступніший, але при цьому досить трудомісткий варіант. На нанесення антисептика в такий спосіб піде багато часу, до того ж витрата антисептичного складу буде підвищеною.
Другий спосіб – нанесення антисептика за допомогою обприскувача. З використанням цього пристрою справа піде швидко, причому можна буде просочити захисним складом навіть важкодоступні місця. Антисептик, що розприскується таким способом, ляже рівномірно, проникне вглиб деревини, заповнить усі мікротріщини.
Третій спосіб, за допомогою якого наносять антисептик, передбачає застосування фарбопульта. Техніка нанесення захисного складу цим інструментом хоч і не така швидка, як при роботі з обприскувачем, проте антисептик розподіляється по поверхні так само рівномірно, і витрата його виходить більш економічним.
При роботі з антисептиком не допускайте попадання складу в очі та на шкіру. Наносити його можна лише у теплу погоду без опадів. Врахуйте, що при мінусових температурних значеннях працювати з антисептиками не можна – у таких умовах вони просто втратить левову частку захисних властивостей, які мають.
Альтернативою антисептику для обробки внутрішніх стін може стати кольорове просочення або морилка. Ці склади схожі на захисні властивості. При цьому морилки та просочення, нанесені в кілька шарів, чудово декорують деревину, що дає можливість відмовитися від будь-яких фінішних покриттів стін. Якщо ж текстура дерева, підкреслена просоченням, як фінішне оздоблення вас не влаштовує, і в подальших планах – оздоблення стін складами для фінішної обробки, в яких вже міститься антисептик, то окремо його можна не наносити.
Захист зовнішніх стін дерев’яного будинку
Зовнішні стіни будинків, зведених з дерева, необхідно покривати антисептиком як одразу після побудови, так і в процесі експлуатації, коли захист деревини послабшає.
Попереджає процес нанесення захисних складів попередня підготовка поверхні стін.
Від того, як вона виконана, багато в чому залежатиме ефективність створеного шару захисту. Деревина, що обробляється, повинна бути сухою і чистою. Якщо стіни не нові, і їхня поверхня пофарбована або покрита лаком, всі шари старих покриттів обов’язково потрібно зняти, щоб проступило натуральне дерево.
Стару фарбу можна вилучити за допомогою будівельного фена. Для цієї мети можна також застосувати один із спеціальних хімічних засобів, створених виробниками для видалення лакофарбового покриття.
Після того, як із залишками старої фарби буде покінчено, поверхню стін необхідно відшліфувати. Використовуйте для цього шліфувальну машину. Якщо ж її немає під рукою, так само як, наприклад, болгарки зі шліфувальними колами, доведеться попрацювати ручками. Спочатку потрібно пройти поверхнею стін жорсткою металевою щіткою. Після цього можна використовувати наждачний папір №150 чи №80. Шліфувати дерев’яні стіни треба ретельно, щоб антисептик, який ви нанесете, увібрався в дерево рівномірно і глибоко.
Якщо виявили ділянки стін, на яких почорніло дерево, що трапляється при попаданні вологи, покрийте такі зони спеціальним освітлювачем для дерева. Якщо в процесі шліфування стін ви виявили на поверхні пошкодження – тріщини, щербини і т.п., їх потрібно закласти шпаклівкою, призначеною для роботи по дереву. Після висихання ці місця відшліфуйте та очистіть від пилу.
Як нанести антисептичний склад
Вибирайте кольоровий різновид антисептика. Є і прозорі безбарвні склади, але ми рекомендуємо просочувати дерево кольоровим. Такий вибір допоможе легко уникнути нефарбування, оскільки вкриті кольоровим антисептиком стіни добре видно.
Перед нанесенням антисептик необхідно добре перемішати, щоб колір складу став однорідним.
На непомітній ділянці стіни зробіть пробне пофарбування і переконайтеся, що правильно вибрали колір.
Антисептик потрібно наносити рясно, використовуючи, наприклад, малярську кисть, плоску та широку. Водити нею слід уздовж напрямку деревних волокон, так склад глибше просочиться.
Через 3-6 годин після нанесення антисептика, коли оброблена поверхня висохне, видаліть дрібнозернистою шкіркою ворс, що піднявся. Потім нанесіть антисептик повторно.
Третій шар на зовнішні стіни наносять у тому випадку, якщо обробляється нова деревина, занадто світла стіна або на сонячній стороні будинку. Додатковий шар посилить захист.
Якщо хочеться досягти помітного глянсового ефекту, то після нанесення останнього шару витримайте 5 хвилин, а потім пройдіться по стіні сухим пензлем.
Це потрібно знати
Якщо антисептик наноситься на стругану поверхню, то краще застосовувати широкі та плоскі малярські пензлі. Ними наносити захисний склад легше, і він лягає рівномірніше.
Якщо покрити антисептиком треба щільну деревину, що погано вбирає склад, то перед початком роботи його слід розбавити відповідним розчинником. Це допоможе йому глибше проникнути у дерево.
Зовнішні стіни дерев’яних будинків рекомендується обробляти антисептиком раз на п’ять років. При цьому використовуйте щоразу той самий тип захисного складу, водний або алкідний.