Як вибрати наливну поліуретанову підлогу

Що таке поліуретанова підлога

Поліуретанова підлога – це безшовне покриття з поліуретанової смоли. Така поверхня вважається більш гігієнічною, ніж паркет чи плитка, тому що на ній немає стиків. Матеріал відштовхує пил та інші забруднювачі на кшталт олії та хімікатів, тому підходить навіть для виробничих цехів.

Поліуретанове покриття для підлоги добре підійде і для домашнього застосування. З ним можна досягти глянсового або матового ефекту, додати різнокольорові пластівці фарби або 3D-малюнок. Поліуретанова підлога стійка до ударів, її важко подряпати або стерти. У домашніх умовах він прослужить 20–30 років.

Види поліуретанових покриттів

За кількістю наповнювача покриття діляться на тонкошарові, наливні та кварцнаповнені. Розрізняються вони товщиною, міцністю та складністю нанесення. Усі поліуретанові склади наносяться лише на підготовлену поверхню. Основа повинна бути ідеально рівною і чистою, без ямок, тріщин і забруднень.

  • Тонкошарові, також відомі як фарбувальні, — це підлога завтовшки 0,15–0,5 мм. Наносять таке покриття на підготовлену основу за допомогою валика. Отримана підлога добре підійде для господарських приміщень – наприклад, для коридору, комори або пральні. Покриття прослужить до 10 років, проте згодом на ньому можуть з’являтися помітні подряпини. У приміщеннях з високою прохідністю або на вулиці його краще не використовувати, оскільки тонкошарова підлога витримує лише невеликі навантаження.
  • Наливна підлога — товщиною 1,5–2 мм. Технологія заливання цього покриття складніша. Наповнювач та компонент змішуються у співвідношенні один до одного. Отримана суміш розрівнюється за допомогою шпателя, а потім прокочується валиком голчастим. Після висихання таке покриття має оригінальний зовнішній вигляд: поверхня виходить гладкою, як дзеркало. Крім того, підлога витримує великі навантаження, відштовхує вологу та інші хімікати. Підійде для вітальні у стилі лофт, у домашніх умовах прослужить 20–25 років.
  • Кварцнаповнені – це міцні підлоги завтовшки до 8 мм. У складі є твердий наповнювач — кварцовий пісок. Він додається до поліуретанової суміші, в результаті поверхня стає більш шорсткою. Покриття відрізняється великою водостійкістю, його часто роблять у «мокрих» приміщеннях, гаражах, автомийках, на парковках. Кварцнаповнені підлоги найбільш довговічні та зносостійкі — служать до 30 років.

Підлога з поліуретану в їдальні. Підлога з поліуретану на терасі.

Влаштування полімерних наливних підлог з поліуретану

Поліуретанове покриття для підлоги складається з двох шарів — грунт і поліуретановий склад. Зверху за бажанням наносять фінішний лак, з ним можна отримати додатковий декоративний ефект.

Влаштування поліуретанового покриття підлоги

Спочатку наносять ґрунт — він має рідку форму та відповідає за зчеплення поліуретанової суміші та підлоги. Підставу перед цим обробляють механічним способом. Другий шар — це поліуретановий склад.

Грунт та основний поліуретановий склад бувають однокомпонентними та двокомпонентними. Однокомпонентний склад зазвичай містить розчинник, покриття з ним виходить більш еластичним та стійким до дії ультрафіолету. У процесі нанесення матеріал виділяє сильний запах, тому застосовується тільки у відкритих приміщеннях, що добре провітрюються: наприклад, на терасі або веранді.

Двокомпонентна поліуретанова підлога складається з бази та затверджувача, може застосовуватися як у приміщенні, так і на вулиці. Отримане покриття стійко витримує механічну та хімічну дію.

Технологія заливки поліуретаном

Крок 1. Підготуйте матеріали та інструменти

Щоб зробити полімерну наливну підлогу з поліуретану, знадобляться такі матеріали:

  • Грунтовка – 300-500 г/м2. Витрата залежить від поглинаючої здатності основи.
  • Смола для основного шару — 1,3–1,6 кг/м2 на 1 мм товщини підлоги.

На кімнату в 10 квадратів піде приблизно 3–5 кг ґрунтовки, 23 кг смоли для основного шару.

Основні необхідні інструменти:

  • дриль із насадкою-змішувачем
  • зубчастий шпатель для розподілу суміші
  • гольчастий валик для видалення повітря
  • фарбоступи для пересування

Підлога поліуретанова Sika Sikafloor 324 PU-Coat двокомпонентна
Придбати
Підлога епоксидна Sika Sikafloor-264 EpoxyCoat двокомпонентний сірий RAL 7032 7,9 кг + 2,1 кг
Придбати
Ґрунт поліуретановий Sika Primer 161 PU без розчинників 5 кг
Придбати
Грунт епоксидний для полімерної підлоги Sika Sikafloor-161 EpoxyPrimer
Придбати

Крок 2. Підготуйте основу

Найскладніше в заливці підлоги — це правильно обробити основу, щоб позбавитися нерівностей і забезпечити краще зчеплення поверхні з полімерами. Від цього етапу залежить, наскільки рівним буде підсумкове покриття.

Якщо основа бетонна, її потрібно обробити механічним способом за допомогою шліфувальної машини. Потім відремонтуйте поверхню: заповніть тріщини, сколи та заглиблення полімерною шпаклівкою за допомогою шпателя. Пропилісосьте основу і переконайтеся, що на ній немає пилу, фарби, олії або інших чужорідних речовин. Найкраще для цієї мети підходить промисловий пилосос.

Шліфувальна машина для обробки бетонних та дерев’яних поверхонь.

Якщо біля приміщення вже обклеєні або пофарбовані стіни, краще захистити їх малярським скотчем у місці стику зі підлогою. Зробити це потрібно, перш ніж заливати поліуретановий склад.

Крок 3. Нанесіть грунтовку

Якщо ви вибрали двокомпонентний ґрунт, то спочатку перемішайте поліуретанову базу та затверджувач в окремих ємностях. Потім влийте затверджувач у ємність з базою і перемішуйте обидва компоненти низькошвидкісного електричного дриля як мінімум три хвилини до отримання однорідної суміші. Перелийте суміш у чисту ємність і перемішайте ще раз протягом хвилини. Робити це потрібно за допомогою низькообертового дриля зі спеціальною насадкою.

Розмішайте компоненти ґрунтовки перед тим, як наносити склад.

Якщо ви вибрали однокомпонентний склад, його також потрібно ретельно перемішати перед використанням. За час зберігання компоненти в ємності можуть розшаруватись, що призведе до дефектів після нанесення складу.

Після змішування компонентів вилийте їх на поверхню підлоги і рівномірно розподіліть тонким шаром за допомогою шпателя або валика. Для основ, що сильно вбирають, може знадобитися нанесення другого шару грунту.

Розподіліть ґрунтовку по поверхні основи за допомогою шпателя або валика.

Не залишайте двокомпонентний склад після змішування в ємності, тому що в процесі затвердіння матеріал розігрівається і може дуже швидко затвердіти. Змішаний матеріал слід повністю використовувати протягом 20–30 хвилин.

Крок 4. Нанесіть основний шар

До наступного етапу можна приступати через 12 годин після нанесення ґрунту. Зазвичай заливка підлоги поліуретаном відбувається вже наступного дня, при цьому часовий інтервал між двома шарами має бути не більше п’яти днів. Інакше погіршується адгезія і може статися відшарування покриття.

Змішайте компоненти основного складу за тим же алгоритмом, який використовували для ґрунту за крок 3.

Перемішайте компоненти низькошвидкісного електричного дриля.

Вилийте суміш на підлогу і рівномірно розподіліть її зубчастим шпателем або ракелем по поверхні. Приділіть особливу увагу розрівнюванню складу в кутах та поряд зі стінами, щоб не залишилося нерівних місць.

Розподіліть склад за допомогою ракелю.

Ходити по кімнаті під час цього етапу потрібно в фарбоступах – це спеціальне взуття на шипах, яке допоможе не залишати слідів на покритті і не загрузнути в ньому.

Через 5–15 хвилин усю поверхню треба прокатати голчастим валиком. Так ви позбудетеся бульбашок повітря, які з’являються під час змішування та розподілу суміші.

Прокатайте підлогу голчастим валиком.

Після цього свіжозалитий підлогу за бажання можна посипати кольоровими пластівцями фарби (флоками) — це дозволить отримати незвичайний візуальний ефект.

Чипси фарби вплинуть на зовнішній вигляд підлоги та допоможуть приховати невеликі подряпини.

Типові помилки при нанесенні поліуретанового покриття

Зробити поліуретанову підлогу можна самостійно. Для цього потрібно чітко дотримуватися інструкцій на упаковці та враховувати температуру та вологість у приміщенні. Серед головних помилок можна виділити такі:

Підстава погано очищена

На обробленому бетоні не повинно залишитися пилу, бруду, цементного молочка, плям фарби або олії. Через це зчеплення між основою та полімерами буде слабким, що може призвести до відшарування підлогового покриття від основи.

Порушення технологій

Змішувати компоненти потрібно стільки хвилин, скільки зазначено в інструкції до матеріалів. Робити це потрібно за допомогою низькообертового міксера – вручну не вийде. Крім цього, важливо точно дотримуватись пропорцій, інакше отримане покриття може не застигнути, потріскатися чи втратити свої властивості.

Непридатна температура або вологість у приміщенні

Заливати підлогу рекомендується за температури 10–30 ℃ та вологості повітря не вище 75 %. Якщо в приміщенні дуже жарко, склад затвердіє швидше. Як результат – підготовлений розчин перетвориться на в’язку суміш, і розподілити його рівномірно не вийде. Якщо ж у приміщенні занадто холодно, поліуретанова суміш застигатиме довше, а підлога в результаті вийде не таким міцним.

Підвищена вологість може призвести до відшарування складу та появи інших дефектів: пористості, кратерів, відсутності матового або глянсового ефекту.

Плюси та мінуси покриття підлоги поліуретаном

Поліуретанове покриття – це довговічний та стійкий варіант підлоги. Його складно подряпати, стерти чи забруднити. На відміну від паркету та інших натуральних матеріалів, поліуретан не вбирає вологу та бруд. З мінусів зробити поліуретанову підлогу своїми руками може бути непросто. Найскладніше і найважливіше — це правильно підготувати основу.


Плюси

Мінуси
Безшовне покриття: немає стиків, в яких збираються бруд і пил, підлогу легко підмітати та мити. Потребує ретельної підготовки основи, провести її без досвіду може бути складно. Якщо сумніваєтеся у своїх силах, зверніться до майстра.
Покриття стійке до ударів, подряпин та стирань – його зовнішній вигляд не зміниться навіть через 10 років. У разі пошкодження відремонтувати покриття самостійно досить складно.
Матеріал стійкий до вологи та хімічної дії: не вбирає воду, олію та інші забруднення. У порівнянні з іншими матеріалами, укладання підлоги обійдеться дорожче.
Довго служить – до 30 років у домашніх умовах. Сама собою поліуретанова поверхня холодна. Якщо робити її в квартирі, краще покласти під неї теплу підлогу.
Підлога не слизька, тому підходить для майстерень та гаражів — особливо якщо додати до складу кварцовий пісок. Вибираючи поліуретановий склад, варто віддавати перевагу лише якісним виробникам. Дешеві аналоги з поліефіром можуть виділяти токсичні пари під час нагрівання.

Головне про те, як вибрати поліуретанове покриття

Якщо ви хочете зробити поліуретанову підлогу у квартирі, гаражі або у себе на терасі, враховуйте такі фактори. Вони допоможуть визначити, який тип покриття краще підійде для ваших цілей:

  • Механічні навантаження. Для будинку цілком підійде тонкошарове або наливне покриття – воно простіше у укладанні та ремонті. Для гаража, де ви їздите на шипованих шинах, краще вибрати міцніший варіант – покриття з кварцовим піском.
  • Вплив ультрафіолету, хімії та вологи. Однокомпонентна поліуретанова суміш добре витримує ультрафіолет – таке покриття краще зробити на веранді чи терасі. Якщо вибираєте підлогу для приміщення з високою вологістю, підійде кварцнаповнене покриття.
  • Зовнішній вигляд. Якщо хочете глянсове покриття, обмежтеся ґрунтовкою та основним поліуретановим складом. Зробити незвичайний дизайн можна за допомогою чипсів фарби або кольорового лаку.

Резюме

Поліуретанове покриття буває тонкошаровим, наливним та кварцнаповненим. Зробити таку підлогу можна самотужки. Головне — якісно підготувати основу та дотримуватись температурного режиму. Якщо у вас немає досвіду в заливці підлоги, зверніться до майстра з ремонтних робіт.

Поліуретанова наливна підлога — за чи проти?