Обов’язковими умовами при укладанні плитки є дотримання технології монтажу, правильний вибір матеріалів та витратних матеріалів. Клей і затирання для оздоблення підлоги вибирають виходячи з типу облицювання, її розмірів, характеристик основи, рівня вологості та температури усередині приміщення.
Вибираємо плитковий клей: класифікація та ключові параметри
Вибір клеючої суміші залежить від кількох умов:
-
Місце розташування облицювання. Для обробки кухні підійде універсальний клей або розчин для внутрішніх робіт. У санвузлі краще покласти кахель на водовідштовхувальний розчин, на терасі або сходах вуличних сходів – на морозостійкий.
-
Тип основи. Для облицювання бетонної плити або стяжки застосовують сухі суміші. Поліуретановий клей доцільно використовувати для «проблемних» поверхонь — пофарбованих або поверх старої кахлі.
-
Габарити елементів. Чим більше плитка, тим міцніший клей потрібен. Для плиток розміром від 30х30 см краще взяти склад посиленої фіксації.
Після того, як ви врахували перераховані вище умови, можна переходити до вибору клею. Опишемо, який асортимент представлений на будівельному ринку та ключові особливості суміші, які важливо враховувати при покупці.
Види плиткового клею на основі
Клей для укладання плитки випускають у формі сухих фасованих сумішей, повністю готових до роботи рідких складів в герметичних ємностях. Головна відмінність одного від іншого – компоненти. Сухі варіанти виготовляють на основі білого або сірого портландцементу, готові на основі полімеру. Саме тому ціна готового розчину набагато вища, ніж сухого. Проте не можна сказати: що дорожче, то краще. Недорогі зразки теж мають велику популярність і надійно фіксують покриття.
При виборі клею слід враховувати такі фактори:
-
Класти плитку на суміш на цементній основі можна без попереднього вирівнювання поверхні. Але потрібно багато мішків матеріалу, так як його витрата збільшується за рахунок вирівнювання западин і перепадів за рівнем. Якщо клеїти на розчин, то робоча поверхня має бути ідеально гладкою та рівною по горизонталі. Потрібно залити бетонну стяжку або підлогу, що самовирівнюється.
-
Залежно від гладкості основи одного мішка сухого клею вистачить на 10 кв.м., якщо класти плитку цегляним способом, то на 15 кв.м. Відро розчину йде на обробку всього 5 кв.
-
Облицювання, виконане із застосуванням поліуретанового клею, прослужить не менше 70 років. Зняти її можна буде лише разом із підлогою або її верхнім шаром. Кераміку, приклеєну на цементний розчин, видалити легше: для цього буде потрібно перфоратор або молоток із зубилом. Якщо демонтаж не знадобиться, покриття не відпаде в найближчі 30-40 років.
Вибирайте клей, виходячи з особливостей приміщення, бюджету та планів на подальший ремонт. Найчастіше зайві витрати ні до чого і для обробки квартири досить недорого сухого клею.
Види клеючих складів за експлуатаційними характеристиками
Суміші відрізняються за призначенням, пластичністю, швидкістю застигання, а також за наявності додаткових властивостей – вологостійкості, морозостійкості та термостійкості. За цими параметрами клеючі склади поділяються на такі типи:
-
За умовами використання: для внутрішньої та зовнішньої обробки. Перший вид клею якісно фіксує плитку у приміщеннях, де температура повітря не опускається нижче 0°C. Зразки для зовнішніх робіт придатні для обробки відкритих балконів, лоджій, веранд, терас, у альтанках та на сходах ганку.
-
Клей підвищеної фіксації. Цей тип відрізняється стійкістю до механічних впливів та високим рівнем адгезії. Його застосовують для укладання природного каменю, керамограніту або кераміки розміром від 60х60 см. З його допомогою облицьовують поверхні, які зазнають великих навантажень, наприклад, підлоги в гаражі або майстерні.
-
Вологовідштовхуючий. Клей із гідрофобними властивостями застосовують при монтажі покриття у ванних кімнатах, кухнях, навколо фонтанів або басейнів.
-
Термостійкий. Розчин, стійкий до великих температур, застосовується для укладання кераміки в котельні, поруч із піччю в лазні, навколо камінів та зон барбекю.
Крім спеціалізованих складів існує універсальний клей, який наносять як усередині будинку чи квартири, так і зовні. Однак не рекомендується застосовувати його для укладання декоративних покриттів на поверхні, які зазнають перепадів температури та серйозних навантажень. Також не варто купувати універсальні зразки для кераміки великого розміру.
Як вибрати затирку для плитки
Під час експлуатації кахель може розширюватися за рахунок вологи і навпаки ставати менше в спекотний період. Тому між елементами роблять рівні шви та заповнюють їх затиранням або фугою. Вона не дає фрагментам притертися і зламатися, захищає їх від вологи, запобігає утворенню плісняви та грибка та надає покриттю завершеного вигляду. Також за допомогою затирання можна зменшити ковзання глянсової поверхні та підвищити її безпеку.
Типологія затирання та її ключові характеристики
За способом виробництва випускають суху суміш у паперових пакетах і рідку, в герметичній тарі. З погляду практичності, між ними різниці немає, але готовий розчин зручний, не треба витрачати час на його замішування.
Затірка відрізняється за складом. Є епоксидні та цементні моделі з різними полімерними добавками, що покращують естетику шва, наприклад, створюють ілюзію золотого напилення. Розглянемо кожен вид докладно:
-
Епоксидна. Після застигання утворює рівну поверхню без пір. Має еластичність і абсолютну водонепроникність. Зберігає міцність за температури від -20°C до +110°C. У суміші багата палітра кольорів, хороші світлостійкість і стійкість до вигоряння і до впливу побутової хімії, в тому числі з абразивними компонентами. Але фуга має і мінусами: вона вимагає навичок ремонтних робіт, тому що швидко застигає при нанесенні, її важко видалити з глянсової та шорсткої поверхонь, а також коштує вона дорожче за цементні аналоги.
-
Цементно-піщана. Має механічну міцність і стійкість. Працювати з нею легко: суміш застигає протягом тривалого часу, дозволяючи сформувати акуратні шви. Піддається ремонту та реставрації. Якщо з’явилися тріщини, шов розчищають і заповнюють новим розчином. Але затирання добре вбирає вологу, у неї небагата кольорова гама, і після висихання вона дає невелику усадку.
-
Цементно-полімерна. Має абсолютну вологостійкість, не реагує на перепади температури та вологості. За рахунок високої пластичності можна якісно заповнювати як широкі, і вузькі шви. Великий вибір кольорів та відтінків дозволяє підібрати фугу точно в тон плитки. Єдиний недолік – якщо відразу не очистити покриття, залишиться каламутна плівка.
Кілька рекомендацій щодо вибору затирки
Для вологих приміщень краще використати цементно-полімерну фугу. Для оздоблення підлоги в квартирі в новобудові рекомендуємо купити еластичні епоксидні розчини. Те саме стосується підлогових покриттів у неопалюваних приміщеннях та обладнаних «теплою підлогою».
Цементне затирання підходить для ліквідації міжплиткових швів у сухих опалювальних приміщеннях з постійною температурою повітря. Через температурні перепади занадто жорстке затирання з додаванням цементу швидко потріскається.
Клей та затирання — дві складові надійного та якісного ремонту. Від їх властивостей залежить термін служби покриття та його естетичні характеристики. Не заощаджуйте на цих матеріалах, інакше ремонт доведеться переробляти.