Карісса – універсальна рослина для домашнього квітника. Його можна вирощувати як декоративне чагарник, кімнатну квітку, бонсая або плодове деревце. Культура невибаглива, підійде навіть садівникові-початківцю. Оригінальний вид листя, аромат квітів та смак темно-червоних або фіолетових плодів роблять карісу справжньою зіркою серед незвичайних рослин для дому.
У нашій статті розповімо про походження кімнатної сливи, правила розмноження, догляду, обрізки, дамо рекомендації щодо вибору інструментів, ґрунтосумішей, добрив. Дотримуючись порад, ви зможете без проблем виростити карісу у себе вдома – у кімнатному квітнику, оранжереї, теплиці.
Загальні відомості про карісе
Цей рід відноситься до сімейства Кутрові (Apocynaceae) і поєднує близько 35 різних видів невеликих чагарників та дерев. У природі рослина широко поширена в спекотних країнах Азії, Африки, Австралії.
Для культивування в домашніх умовах найчастіше вибирають Карісу Крупноквіткову – вона має високу декоративність, красиво цвіте, порівняно добре плодоносить при правильному запиленні.
Виглядає рослина як невеликий, кущ, що сильно гілкується. Окремі види можуть досягати у висоту 5 м, кімнатна зазвичай не росте вище одного метра. Чагарник потребує регулярної обрізки, яка дозволить сформувати гарну крону. На гілках дуже щільно один до одного розташовуються жорсткі, блискучі з одного боку, темно-зелене листя. Їхня відмінна риса – загострений кінчик, що нагадує шип. Шипи, майже повністю приховані листям, ростуть і на гілках. При пересадці, обрізанні та живцювання каріси потрібно використовувати засоби індивідуального захисту – щільні рукавички – щоб не поранитися.
Цвітіння
У природному середовищі рослина цвіте цілий рік, проте при вирощуванні в кімнатних умовах період цвітіння обмежується двома місяцями. Зазвичай квіти з’являються у лютому, а відцвітає карісса у квітні.
Квітки великі, до 5 см у діаметрі, мають п’ять пелюсток. Можуть бути білого чи ніжно-рожевого кольору. Виточують приємний ненав’язливий аромат у темну пору доби.
Плодоношення
При успішному природному чи штучному запиленні зав’язуються плоди. Вони зовні нагадують сливу – округлою формою, темно-червоним, майже чорним чи бордовим кольором. Але кісточка у них не одна – дрібних чорних кісточок може бути до 16-20 шт. Плоди вживають у їжу у свіжому вигляді, з них варять джеми, варення, конфітури. При цьому витягувати кісточки не потрібно, вони практично не відчуваються при поїданні м’якоті. Смак солодкий, із невеликою кислинкою, нагадує ягідний.
Важливо пам’ятати – недозрілі плоди каріси отруйні! Є їх категорично заборонено. Тому бажано не підпускати до рослини з незрілими плодами маленьких дітей або домашніх тварин.
Правила розміщення кариси в будинку чи теплиці
Виростити кімнатну сливу у відкритому грунті, наприклад, у саду, складно, тому що для цієї тропічної рослини потрібен певний клімат, вона не виносить тривалих заморозків та морозу. Але цілком реально створити відповідні для росту, цвітіння та плодоношення рослини умови у приміщенні – кімнаті, зимовому саду чи теплиці. Особливу увагу рекомендуємо приділити освітленості, температурному режиму та вологості.
Освітленість
Для рослини необхідний довгий, близько 12 години, світловий день. Достатньо сонячного світла воно отримає при розміщенні в будинку на південних чи східних вікнах, у теплиці – на відкритій незатіненій ділянці. Карісса не боїться прямих сонячних променів, її можна не притіняти навіть опівдні. Навесні та восени потрібно досвічувати кімнатну зливу фітолампою.
лампа світлодіодна для рослин ФІТО ЕРА T8 18Вт G13 1200мм червоно-синій спектр
Нестача освітленості призведе до подовження міжвузлів, зміни кольору листя, відсутності цвітіння.
Температурний режим
Оптимальний діапазон температур влітку для цієї рослини – від 18 до 25 градусів за Цельсієм. Жару карісса переносить нормально, але при цьому так само, як і при недосвіті, втрачає компактність і не цвіте. У теплу пору року можна виносити горщик або кашпо з рослиною на свіже повітря – балкон, лоджію, терасу. Протягів воно не боїться, але для цвітіння та подальшого плодоношення краще деревце не переохолоджувати. Взимку бажано влаштовувати для кімнатної сливи період спокою – розташовувати в прохолодному приміщенні з температурою повітря 14-15 градусів за Цельсієм і рідше поливати.
Догляд: поливаємо, удобрюємо, обрізаємо і пересаджуємо
У догляді карісса невибаглива, з нею легко впорається навіть садівник-початківець. Складнощі можуть виникнути тільки при обрізанні – формування гарної крони вимагає вправності та деяких навичок.
Полив
Рекомендується помірне, але регулярне полив, хоча короткі періоди посухи кімнатна злива переносить порівняно легко. А ось перезволоження земляної грудки загрожує швидким розвитком гнилі та загибеллю рослини. Необхідність поливу перевіряється по верхньому шару субстрату – якщо він просох на 1 см, значить час зволожувати. Поливати краще талою або дощовою водою кімнатної температури. Якщо ви плануєте використовувати воду з-під крана, дайте їй відстоятися протягом двох-трьох днів. Надлишок води після поливу потрібно одразу видалити з піддону.
Шкідники та хвороби
Кімнатна злива стійка до більшості поширених захворювань квітів. З комах-шкідників їй небезпечні павутинний кліщ та щитівка. Обидва паразита розмножуються дуже швидко і здатні за один рік повністю занапастити рослину.
Павутинний кліщ дуже маленький, менший за 1 мм розміром, тому помітити його відразу на каріссі складно. Про наявність шкідника говорить павутинка на задній стороні листя і пагони, що висихають без видимої причини. Оскільки кліщ харчується соком рослин, у місцях проколів на листі з’являються білі крапки, які теж є діагностичною ознакою ураження.
Щоб позбавитися паразита, потрібно обробляти деревце спеціальними складами. Для профілактики павутинного кліща, очищення листя від пилу полив періодично можна замінювати теплим душем.
Щитування більш помітне, порівняно з кліщем. На уражених гілках можна побачити щільні лусочки, щитки коричневого кольору. Ще однією ознакою хвороби є наявність липких виділень – пади. Рослина швидко всихає і гине, тому що щитівка та її личинки висмоктують усі соки.
Панцир комах робить його малосприйнятливим до інсектицидів. Тому рекомендується зібрати руками всіх виявлених паразитів, а рослина обробити кілька разів з інтервалом за один тиждень спеціальними хімічними препаратами. Не буде зайвим і душ із попереднім протиранням стовбура насиченим мильним розчином.
Добрива
Вносити підживлення у весняно-літній період потрібно часто, щотижня, але при цьому використовувати половину від рекомендованих виробником дозувань. Кімнатна злива в період цвітіння потребує фосфору та азоту, при дозріванні плодів – у залозі та калії.
регулятор зростання Бутон, 10 г
У період спокою, взимку, потрібно провести одне підживлення комбінованими мінеральними добривами у грудні, щоб дати рослині сили для активного розвитку навесні.
Обрізка
Формування акуратної крони – досить складний, трудомісткий процес, що вимагає досвіду, так як пагони каріси розгалужуються дихотомічно, тобто подвоюються і ростуть далі в різні боки. Обрізати гілки потрібно гострим секатором. Оптимальний час “стрижки” – навесні після цвітіння та восени після зняття врожаю. Для молодих рослин допускається прищипування верхівок пагонів – така процедура дозволить звести обрізання до мінімуму.
Для бонсай допускається обрізання від мікро-до кардинальної. Також нерідко рослину обробляють інгібіторами росту, обмежують розгалуження за допомогою дроту чи сітки. Але навіть досвідченим садівникам складно досягти ідеальної симетричності: так як гілки карісси ростуть під дуже різними кутами, передбачити напрямок зростання буває складно.
Пересадка
Молода кімнатна злива потребує щорічної пересадки, дорослу рослину достатньо пересаджувати не частіше одного разу на 2-3 роки. У новий горщик деревце переносять з усією земляною грудкою, намагаючись не пошкодити коріння і не поранитися об гострі шипи. При кожній пересадці слід брати ємність трохи більшу за попередню за обсягом.
Субстрат можна скласти самому або купити готовий грунт – універсальну або для листяних рослин. Карісса віддає перевагу слаболужним грунтам, які добре пропускають повітря, не злежуються. Особливості пересадки:
-
на дно горщика укладають достатньо дренажу, щоб не допускати застою води при поливі. Як дренажний компонент субстрату можна взяти керамзит або велику гальку;
-
порожнечі, що утворилися після перевалки земляної грудки з рослиною, заповнюють рівночастковою сумішшю торфу, листового перегною, дерну і піску або перліту. Великий пісок рекомендується додатково додавати навіть у готові ґрунтосуміші;
-
верхній шар ґрунту можна замульчувати деревною корою, подрібненою травою, але в такому випадку важливо пам’ятати, що мульча добре зберігає вологу, а отже, кратність поливу потрібно скоротити.
Пересадку проводять навесні після завершення цвітіння кариси.
Розмноження кімнатної сливи
Отримати нові рослини можна трьома способами:
-
виростивши сіянці з насіння;
-
живцюванням;
-
укоріненням повітряних відводків.
Найбільш кращий метод живцювання – після вкорінення зростання молодих рослин відбувається порівняно швидко, зацвітають вони вже в перший рік після висадки в горщик або ґрунт теплиці.
Вирощуємо карису з насіння
Щоб отримати якісний посівний матеріал, потрібно вибрати зрілий, правильної форми плід, з нього витягти насіння, промити його від м’якоті, акуратно обсушити серветкою. Для посадки використовують торф’яні стаканчики, піддони для розсади або інші вибрані ємності. Їх заповнюють сумішшю торфу та піску. Насіння поміщають в субстрат на глибину близько одного сантиметра. Посіви поливають теплою водою, накривають плівкою і ставлять добре освітлене місце до отримання сходів.
Перші сіянці з’являться порівняно швидко – за 2 тижні, але відрізнятимуться повільним зростанням. Коли сходи досягнуть висоти 5 см, кожна рослина пікірують в окрему склянку, якщо до того вони росли в загальному піддоні. Зміцнілі молоді сіянці прищипують для подальшого формування гарної крони. Після пересадки в горщик або ґрунт кімнатна злива, вирощена з насіння, зацвіте лише на другий рік життя.
Укорінення живців або відводів
Це найпростіший і найпоширеніший метод розмноження карісси. Верхівковий черешок з 3-5 листочками зрізають ножем під гострим кутом. Зріз обробляють стимулятором коренеутворення та поміщають у вологий субстрат – суміш торфу та піску. До укорінення черешок накривають плівкою. У середньому коріння розвивається за 2–3 місяці. Допускається поміщати живець у ємність із водою замість субстрату, але в такому разі коренеутворення йтиме довше.
рукавички Квіти латексне покриття M
Використання плодів кімнатної сливи
Для формування зав’язі та отримання плодів необхідне правильне запилення. Оскільки карісса відноситься до рослин, що розкривають бутони вночі, для запилення вона приваблює метеликів та мошок, які ведуть нічний спосіб життя. Щоб рослина обпилилася природним шляхом, у період цвітіння її потрібно виносити на відкритий балкон, терасу тощо.
Можна запилювати квітки штучно – для цього в кожен бутон поміщають м’який пензлик. Пилок чіпляється за ворс і потрапляє до іншої квітки. При успішному запиленні після цвітіння з’являться зав’язі. Чим більше було квітів і ретельніше проведено запилення, тим багатшим буде врожай.
Стиглі плоди можна використовувати в їжу свіжими. За запахом вони нагадують суницю або полуницю, смак також мають ягідний, кисло-солодкий. М’якуш м’який, дуже соковитий. У плодах каріси міститься вітамін С та мікроелементи – фосфор, магній та цинк.
Також плоди кімнатної сливи або ягідної сливи, як її ще називають у народі, готують варення, джеми. Яскравими сливами оформлюють десерти – пироги, торти, паннакоту, желе та інші.
Карісса дуже популярна завдяки своїй невибагливості, високим декоративним властивостям та незвичайним смачним плодам.