З ранньої весни і до пізньої осені дачники ведуть непримиренну боротьбу з бур’янами, що атакують грядки, міжряддя та взагалі будь-які вільні від споруд ділянки землі. У наших садах і городах росте безліч видів бур’янів, як широко поширених, так і не дуже. Більшість городників та садівників їх виривають або викошують під корінь, а потім викидають, спалюють або компостують. Деякі намагаються винищити їх за допомогою сидератів. Але багатьом різновидам бур’янів можна знайти корисніше застосування. Справа в тому, що чимало бур’янів, що зустрічаються майже на кожній ділянці, мають яскраво виражені лікувальні властивості. Їхні стебла, коріння і листя містять масу корисних речовин, завдяки чому такі рослини успішно застосовують у народній медицині для лікування різних хвороб. Відвари, мазі та настоянки з них можуть застосовуватися і автономно, але зазвичай вони стають частиною комплексної терапії. Тому перш ніж виривати під корінь усі травинки на вашій ділянці, які посадили не ви, придивіться до наявного набору трав. Можливо, якісь із них допоможуть вам поправити здоров’я та покращити самопочуття.
Мокриця
Ця всюдисуща трава затягує город дуже швидко. У неї тонкі стебла, що стеляться, з дрібним листям і крихітними білими квітками. Завдяки цим кольорам її називають ще зірочкою середньою. Варто городнику трохи забаритися з прополюванням, як вся ділянка покриє м’який густий килим із водянистої зелені. Борючись з нею на великих територіях, не дивно заробити біль у спині та суглобах. Але й вилікувати їх можна із застосуванням тієї ж мокриці. Вона давно використовується у народній медицині як засіб для лікування радикуліту, ревматизму, розтягнення зв’язок. Ці недуги лікують за допомогою компресів, зроблених із розпареної зірочки.
Може ця трава позбавити вас і від болю та ломоти в суглобах, якщо приймати цілющий настій. Його готують, заливаючи столову ложку подрібненої мокриці склянкою окропу. Після цього ємність з настоєм укутують, щоб він повільніше остигав, і залишають на всю ніч. За цей час відвар встигне наполягати, стане насиченим. Вранці його потрібно процідити, і денна норма болезаспокійливих ліків буде готова. Пити такий настій потрібно по чверті склянки 4 десь у день. Крім того, його можна використовувати для приготування мазей, а також промивати рани, включаючи гнійні.
Насіння сидератів віко-овсяна суміш 0,5 кг
Мокриця багата каротином, вітамінами C і E, сапонінами – речовинами, здатними надавати седативну та антисклеротичну дію на організм. Велику користь приносить прийом відвару з мокриці за таких хвороб, як геморой та авітаміноз. Рекомендують його також при блювоті та кровотечах. Якщо зеленої маси у вас багато, можна зробити з неї сік за допомогою соковижималки. Він схожий на огірковий, має зелений колір і має на організм сечогінну та загальнозміцнюючу дію.
Мокрицю використовують не лише цілителі, а й кулінари. Її зелень підходить для приготування салатів, до яких додають петрушку, огірки та кріп. Такий салат заправляють сметаною і одразу подають на стіл. Салат, що містить мокрицю, допоможе збагатити раціон вітамінами, знизить рівень холестерину в крові, зміцнить стінки кровоносних судин. Додають мокрицю також у супи та гарніри до м’яса. В останньому випадку вона успішно замінює шпинат.
Кульбаба
Всім знайомі його яскраво-жовті квітки, які з ранньої весни з’являються на наших ділянках, поступово перетворюючись на пухнасті кулі, що роздмухуються вітром, що розносить по світу насіння нових рослин. Ці красиві квіточки, з яких діти люблять плести вінки, завдають чимало клопоту городникам. Вирвати дорослу рослину не так просто: у неї є потужний корінь, що глибоко йде в грунт. Але, якщо ви його викопали за допомогою лопати чи кореневидальника, не потрібно викидати цю цінну лікарську сировину. Коріння кульбаби, як і його квітки та листя, активно використовують у косметичних цілях, кулінарії та в народній медицині. Помітили його цілющі властивості багато народів і вже в давнину присвятили йому чимало товстих наукових праць. Нижче наведемо малу дещицю варіантів застосування цієї чудової рослини.
Лопата Лідер-ШН нержавіюча сталь
Якщо ви хочете омолодити шкіру обличчя або позбутися ластовиння, потрібно зірвати свіже листя цієї рослини і зробити з них маску. Настій, приготований з кульбаби, успішно лікує прищі та вугрі, допомагає видалити натоптиші та мозолі. Приготовлені з кульбаби настої та відвари можна використовувати як сечогінні та жовчовивідні засоби, жарознижувальний та відхаркувальний напій. Застосовують їх при лікуванні діабету. Стануть в нагоді кульбаби також тим, кому доводиться приймати у великій кількості ліки синтетичного походження. Корисні речовини, що входять до складу настою з коріння цієї трави, сприяють ефективному очищенню організму від накопичених після тривалого прийому лікарських препаратів шкідливих сполук.
Хороші результати дає прийом відвару з кульбаб при занепаді сил при спазмах різного походження. Він допомагає боротися з депресивними станами. Якщо в період цвітіння кульбаб навесні з’їдати свіжими 3-5 квіток на день протягом тижня, це корисно позначиться на здоров’ї очей.
Кулінари створили масу рецептів з використанням кульбаб, вони готують із квіток цього бур’яну варення, чай, мед. З кульбаб роблять настойки і вино. В останньому особливо досягли успіху англійці, які спеціалізуються на цьому вже не одне століття. Засушене перемелене коріння кульбаби – непогана альтернатива каві, з них виходить смачний кавовий напій.
Подорожник
У наших городах і садах нерідко зустрічаються подорожники, особливо два види — середній і великий. Про цілющі властивості цієї трави знають навіть діти. Листя подорожника люди з давніх часів прикладали до порізів, подряпин та наривів. Ми використовуємо листя подорожника і сьогодні, коли потрібно, наприклад, у польових чи дачних умовах зупинити кровотечу, захистити ранку від інфікування. Подорожник – досить сильний природний дезінфектор.
Сік свіжої зелені подорожника здатний вилікувати понад два десятки різних хвороб. У народній медицині використовують подорожник як настоїв, відварів, напарів. Він ефективний при кашлі, бронхіті, туберкульозі легень, при захворюваннях, що виникають через знижену кислотність шлункового соку. Рецепти засобів, що готуються з подорожника, при різних захворюваннях мають істотні відмінності, але готують всі зілля за одним принципом: сухе або свіже листя потрібно залити водою, потім нагріти (для настою) або закип’ятити (для відвару) і залишити для настоювання на кілька годин, помістивши ємність у темне місце. Після цього вміст потрібно процідити та приймати відповідно до рекомендованого дозування. Навіть якщо в момент, коли ви виявите подорожник на городі, у вас нічого не болить, про всяк випадок заготуйте насіння та листя, щоб у вашому аптечному арсеналі були ці ефективні природні ліки.
пекуча кропива
Випадкова зустріч на городі або в саду з цією агресивною особливою не приносить задоволення: кропива жалить шкіру, викликаючи почервоніння, печіння і сильний свербіж. Але все ж таки ворогом кропиву вважати не можна. Саме навпаки — в умілих руках вона стане союзником у боротьбі з хворобами. Ця трава містить у своєму складі білок та крохмаль, каротин та залізо, магній та мідь, вітаміни А, B1, B2, завдяки чому кропива здатна покращити загальний стан організму та активізувати обмін речовин. Якщо ж болять поперек та суглоби, то можна випробувати дідівський метод — зробити невеликий віночок із кропиви та похльостати їм по хворих місцях. Ефект посилиться, якщо це зробити в лазні, попередньо розпаривши тіло.
Народна медицина рекомендує використовувати відвар кропиви пекучої, якщо порушений стілець, мучать часті запори. Корисний він і при шлункових кольках, при алергії, атеросклерозі, допомагає при анемії. Настій з кропиви має сильну кровоспинну дію, нормалізує роботу сечостатевої системи, підвищує апетит. Його п’ють також при кашлюку та ревматизмі, при захворюваннях шлунка та кропив’янці. Щоб позбутися прищів і наривів на тілі, відвар не лише вживають усередину, а й застосовують його як примочку. Можна використовувати і листя, і коріння кропиви. Відвар їх зменшує зубний біль. Крім того, коріння кропиви можна наполягти на горілці та застосовувати при ревматизмі як зовнішній засіб, втираючи його в шкіру.
Виготовляють відвари та настої із пекучої кропиви за різними рецептами, залежно від того, яку недугу потрібно вилікувати. Найбільш простий рецепт відвару готується таким чином: столову ложку сухого листя кропиви помістіть у каструльку або емальований кухоль, залийте траву склянкою окропу і нагрійте відвар до кипіння. Після закипання відключіть вогонь, зніміть ємність із плити та залиште на годину. Після остигання процідіть настій і пийте відповідно до рецептури протягом дня і довше. Його можна також використовувати для обробки ран та опіків.
Пирий повзучий
Ось уже кому не займати спраги життя та витривалості! Пирій чудово почувається на наших городах, навіть без поливу і в тіні. Найбільш посушливі періоди, коли культурним рослинам вижити без води просто неможливо, пирій переживає без проблем. Переорювання грунту йде йому тільки на користь, довге коріння його розрізаються на частини, кожна з яких дає нову рослину. Якщо ви вирішили вибрати все коріння з ґрунту при перекопуванні ділянки вилами або лопатою, все одно залишаться їх дрібні сегменти, які знову відродять цю безсмертну траву. Але, прикладаючи стільки зусиль до знищення пирію, не викидайте коріння та листя цієї трави. Повзучий пирій – це справжня криниця мікроелементів, вітамінів та інших корисних речовин, які містяться і в листі, і в корінні цього бур’яну. У ньому є аскорбінова кислота та інулін, гідрохінон та ефірна олія, сапонін та каротин. Навіть офіційною медициною визнано, що пирій має протизапальний, сечогінний, відхаркувальний і проносний ефект.
Вила копальні Дачна Соната з черешком V-ручка
Коріння пирію можна купити в аптеках, їх рекомендують використовувати терапевти, наприклад, при лікуванні хвороб шлунково-кишкового тракту, таких як коліт, гастрити, холецистити тощо. , артрити. Коріння пирію є сировиною для промислового виробництва низки лікарських препаратів.
Народній медицині давно відомі цілющі властивості пирію. Настої та відвари, приготовані з його коріння і листя, застосовують при лікуванні хворих на жовтяницю, при боротьбі з попрілістю і пітницею новонароджених. Настій пирію рекомендують використовувати підліткам з висипом вугрів — їм потрібно щодня протирати проблемні ділянки шкіри.
Коріння пирію повзучого заготовляють восени після того, як пожухне зелена частина рослини. У цей час у них накопичується максимум корисних речовин. Листя ж можна збирати все літо. Періодично підстригаючи траву, ви завжди матимете молоде перисте листя, слабкий відвар якого вживають як чай, холодним або гарячим.
Відвар пирію готують так: беруть 25 грамів висушеного подрібненого коріння і заливають їх склянкою окропу. Місткість з відваром ставлять на повільний вогонь і томлять протягом 10 хвилин. Після цього її прибирають із плити, укутують і залишають настоятися на годину. Потім відвар проціджують. Цей засіб універсальний, він допомагає лікувати багато хвороб у складі комплексної терапії. Але за наявності серйозних хронічних недуг застосовувати відвар можна тільки після консультації з лікарем. Стандартне дозування – по столовій ложці тричі на день перед їдою.
Настій з коріння пирію готується по-іншому. Для нього беруть всього 10 г сухого подрібненого коріння. Вони повинні бути висушені за всіма правилами, на повітрі в тіні чи побутовому дегідрататорі або духовці. Коріння заливають двома склянками холодної води. Цілий день ємність, поміщена у темне місце, наполягається. Потім настій проціджують, використане коріння знову заливають водою, тільки вже двома склянками окропу. На цей раз розчин настоюється протягом години, після чого проціджується, гаряча частина настою з’єднується з холодною. Така технологія приготування дозволяє максимально використовувати всі корисні речовини, що містяться в корінні. Настій приймають по 100 мл тричі на день після їди.
Крім лікувальних цілей, пирій можна вживати в їжу. З його смаженого коріння виходить смачний гарнір до м’яса.