Перші мозаїчні візерунки з’явилися в період Античності та являли собою зображення, створені на піску кольоровою галькою. За тисячі років мозаїка стала своєрідним видом мистецтва, і сучасні виробники оздоблювальних матеріалів постаралися, щоб оволодіти ним міг кожен. Вони вигадали облицювання у вигляді плитки-мозаїки. Матеріал можна використовувати як усередині приміщення, так і на фасадах: він робить інтер’єр самобутнім та підкреслює смак господаря. Сьогодні ми поговоримо про види мозаїчної плитки, а також про труднощі, з якими можна зіткнутися під час її вибору та укладання.
Переваги та недоліки інтер’єрної мозаїки
Незалежно від матеріалу, з якого виготовляють облицювання, воно має ряд переваг:
-
Гігієнічність. Сировина стійка до появи цвілі та грибків.
-
Термо- та вологостійкість. З обробкою нічого не трапиться під впливом високих та низьких температур, а також при експлуатації у приміщеннях із підвищеною вологістю.
-
Можливість укладання не лише на рівних, а й на вигнутих поверхнях.
-
Простота у догляді та чищенні.
-
Широкий асортимент. На ринку є бюджетні та дорогі рішення, унікальні моделі з мармуру, металу та навіть перламутру.
-
Варіативність дизайнерських ідей. За допомогою плитки легко створювати різні візерунки та орнаменти, розставляти акценти, наголошувати на виграшних сторонах квартири.
-
Оригінальність облицювання. Мозаїка дозволяє поєднувати різні відтінки та матеріали у ремонті. Ви можете вигадати неповторний інтер’єр, який не зустрінеться в жодному тематичному журналі.
-
Універсальність. Найчастіше мозаїкою облицьовують санвузли, басейни та лазні, але вона красиво виглядає на кухні, у вітальні та на фасадах. Нею прикрашають колони, каміни, арки і навіть меблі.
З недоліків назвемо високу вартість плитки в порівнянні з традиційними керамічними аналогами, велика витрата затирання та складність монтажу. Ми не рекомендуємо самостійно викладати мозаїчну обробку, якщо у вас немає відповідних навичок.
Види мозаїки в інтер’єрі
Фрагменти мозаїчного полотна називаються чипами чи фракціями. Вони бувають різних розмірів та форм: квадратні, прямокутні, круглі, овальні та багатокутні. Чим менші чіпи, тим легше укласти покриття на складні поверхні, наприклад, облицьувати раковину або зробити в душовій кабіні лавку. Великі фрагменти на округлих площинах виглядають незграбно.
Фракції необов’язково мають бути симетрично укладені. Різний формат елементів створює ілюзію природної недбалості.
Нижче розглянемо найширшу класифікацію мозаїки: за матеріалом виготовлення.
Мозаїчна плитка із натурального каменю
Кам’яні варіанти відносять до преміум-класу, вони коштують дорого, але за своїми експлуатаційними та естетичними характеристиками перевершують інші. Як сировину використовують травертин, онікс, сланець, лазурит, граніт, мармур чи гальку. Унікальність моделей у неповторності орнаменту кожного фрагмента. Навіть чіпи одного полотна ледь помітно, але відрізняються.
Природний камінь не притягує пил, бруд та кіптяву. Щоб його очистити, достатньо протерти вологою серветкою. Ніяких спеціальних засобів для чищення не потрібно. Кам’яне покриття не старіє та витримує великі навантаження. Радимо облицьовувати цією мозаїкою щаблі та терасу.
Плитка з перламутру
Ще один матеріал преміального класу – внутрішня частина раковини молюсків, яка за складом ідентична перлинам. Перламутрове покриття буває білого, рожевого, бежевого та кавового відтінків. Воно дозволяє створювати ексклюзивний дорогий та екологічно чистий інтер’єр. Плитку можна використовувати в будь-якому приміщенні, але частіше за її допомогою прикрашають ванну кімнату, а також простір навколо камінів та печей.
Єдиний мінус перламутру – чутливість до кислоти. Речовина роз’їдає верхній шар кальцію.
Мозаїка зі скла
Бюджетний варіант мозаїчного плиткового покриття – мозаїка зі скла. Її головні переваги: ударо- та жароміцність, а також вологостійкість: навіть якщо стіна відволожиться, фрагменти не пошкодяться і не відклеяться.
Модельний ряд дуже різноманітний, починаючи від класичного прозорого скла і закінчуючи яскраво забарвленими з додаванням перламутрових частинок. У світлих кімнатах дизайнери рекомендують використовувати грановані варіанти. Вони відбивають сонячні промені і виблискують, що надає інтер’єру деяку казковість.
Для прозорих моделей вибирайте білий клей, щоб після висихання тон чіпів не змінився.
Керамічна мозаїка
За своїми експлуатаційними характеристиками мозаїка з кераміки не відрізняється від звичайної плитки для підлоги або настінної, відрізняються лише габарити. Фактура чіпів може бути різноманітною: матовою, глянсовою, рельєфною та з різними вкрапленнями. Форма елементів буває одно-або різнорозмірною. Виробники пропонують традиційне та мозаїчне оздоблення з однієї колекцій, щоб зробити акценти. Основне облицювання та мозаїка можуть бути контрастними чи ідентичними.
Ще кілька слів про матеріали
Незвичайно та оригінально виглядає мозаїка із дзеркальних фрагментів. Вона візуально розширює приміщення і робить його світлішим. Мало хто наважується облицьовувати всю кімнату дзеркалами, тому прикрашають лише частину: дверний отвір, арки або колони.
З дзеркальним варіантом чудово поєднується металева мозаїка. Її виготовляють із алюмінію, міді або нержавіючої сталі. Щоб не купити неякісний товар зі звичайного металу замість нержавіючої сталі, прикладіть до чіпів магніт: сталь його не притягує.
Нюанси вибору та укладання мозаїки
Для зручності облицювання виробники приклеюють чіпи на папір або сітку так, щоб вийшло єдине полотно. Це полегшує укладання плитки та дозволяє усунути виробничі дефекти.
Найбільш поширена вада, з якими стикаються покупці – нерівна товщина чіпів. При косому освітленні на них утворюються тіні від фрагментів, що розташовані вище, і стіна виглядає неакуратно. Ефект посилюється, якщо задня частина елементів нерівна, як і великі керамічні аналоги. Так як площа чіпів маленька, їхня вага розподіляється нерівномірно, і вони починають «танцювати». Якщо таку деталь покласти на стіл, побачите, що не всі її грані стикаються з поверхнею. Щоб усунути недоліки, майстрам доводиться поштучно відокремлювати кожну фракцію, підточувати і фіксувати назад.
Ця похибка не така помітна на завальцованих елементах, які представлені на фото. Краї деталей не прямі, а трохи закруглені, тому дефекти не впадають у вічі. Також недосконалості не видно на плитках із нерівною текстурою, де є «рвана» поверхня з імітацією природної недбалості.
Дамо ще кілька рекомендацій, які допоможуть уникнути помилок при виборі та укладанні мозаїки:
-
Сіткова основа краще паперового. Сітка клеїться на виворітну, а папір на лицьову частину плитки. У другому випадку ви не побачите, як виглядає плитка, поки не приклеїте її до поверхні та не приберете папір.
-
З обережністю використовуйте яскраві відтінки: різнокольорові стіни та підлога виглядають занадто строкато та швидко втомлюють. Краще більшу частину приміщення облицьувати однотонною плиткою, а за рахунок барвистих мозаїчних вставок розставити акценти.
-
Для підлоги вибирайте моделі з нековзною фактурою. Розмір чіпів теж впливає на ковзання, тому що затирання знаходиться трохи нижче за фрагменти: чим більше швів, тим вищий антиковзний ефект.
-
Чим дрібніші чіпи, тим більше буде потрібно затирання і тим помітнішою вона буде. Уважно підбирайте її кількість та відтінок. При розрахунку враховуйте розмір фрагментів, глибину шва та площу облицювання.
Ми розповіли про мозаїку з основою, її купують у великих будівельних магазинах. Але можна піти більш трудомістким шляхом і створити мозаїчне полотно у вигляді панно з уламків звичайної керамічної плитки.
Як бачите, мозаїка як варіант облицювання дозволяє створити персоналізований інтер’єр. Ви можете викласти мозаїчне полотно із фабричних заготовок або деталей кераміки. Тоді ваша квартира перетвориться на полотно, а ви відчуєте себе справжнім художником.