Обстановка кожної квартири чи будинку завжди індивідуальна – кожен з нас вибирає різні комплекти меблів, різноманітні набори техніки та інших елементів інтер’єру. Однак неможливо уявити собі житло без вхідних дверей. Здавалося б, це чисто утилітарний елемент, який захищає наші будинки від проникнення зловмисників, шуму та втрат тепла, проте він вимагає значної уваги до себе. Причому важливо не тільки правильно вибрати вхідні двері, але й грамотно її встановити — і тут багато припускаються безліч помилок. І розплачуватися за них потім доведеться як мінімум суттєвими втратами тепла — ізоляційні властивості дверей тільки на 20% обумовлюються вибором тієї чи іншої моделі і на 80% залежать від точності установки. Про те, як правильно монтувати вхідні двері, читайте у нашому новому матеріалі.
Вимоги до дверних отворів
Монтаж вхідних металевих дверей у залізобетонні та цегляні отвори допускається в тому випадку, якщо товщина стіни становить не менше 160 мм. У цьому випадку забезпечується надійність кріплення всієї конструкції та її тривалий термін служби.
У будинках з газобетону та інших матеріалів, чия щільність нижча, ніж у цегляної стіни, встановлення металевих дверей також можливе. Однак тут буде потрібна додаткова оцінка отвору і відповідно до її результатів вибір того чи іншого методу монтажу. Якщо отвір недостатньо міцний, його необхідно зміцнити. Для цього можна використовувати швелера, металеву арматуру і т.д.
Коли монтаж починається з демонтажу
Якщо нові двері встановлюються замість старих, то останні потрібно максимально акуратно демонтувати. Найголовніше тут — не деформувати отвір, щоб не довелося витрачати час на його реставрацію.
Знімаємо полотно старих дверей. Якщо воно посаджено на роз’ємні петлі, то особливих проблем не складе:
- під відкритими дверима підкладаємо ломик або інший металевий стрижень таким чином, щоб його кінець заходив на поріг;
- піднімаємо за допомогою ломика дверне полотно;v
- знімаємо його з петель і відставляємо убік.
Якщо ж петлі нероз’ємні, їх потрібно скручувати чи спилювати — залежить від конструкції дверей. При цьому краще починати демонтаж із нижньої петлі.
Далі видаляємо стару коробку. Якщо вона дерев’яна, то розбираємо за допомогою гвоздодера. Якщо металева, то розпилюємо по центру болгаркою, не зачіпаючи бетону, і виламуємо фрагменти ломиком. Якщо коробка кріпилася на анкерні болти або арматурні штирі, їх необхідно зрізати болгаркою. Намагайтеся зрізати їх максимально близько до поверхні несучої основи отвору – інакше після демонтажу зрізи доведеться зашліфовувати.
Іноді під старою коробкою залишаються сліди штукатурки, розчину, поріг із цегли або бетону. Їх потрібно видалити перфоратором. Тут головне правило залишається те саме – не пошкодити основний отвір. Коли всі фрагменти старої дверної коробки видалені, можна розпочати монтаж нових дверей.
Підготовка отвору
Ідеальна ситуація – це коли коробка нових дверей на 4-5 см менше отвору – цього простору цілком вистачить для надійного кріплення. Однак на практиці такий збіг розмірів трапляється досить рідко. Тому потрібне додаткове припасування отвору:
- якщо він відчутно більше коробки, заповнюємо надлишок вільного простору цеглою, покладеною на розчин;
- якщо проріз по габаритах трохи перевищує дверну коробку (бл. 5 см), то компенсувати різницю можна рамкою, звареною з куточка;
- якщо присутні великі тріщини та вибоїни, їх також зашпаровуємо розчином;
- великі виступи прибираємо перфоратором, долотом чи болгаркою;
Якщо проріз значно менше коробки нових дверей, то розширюємо його перфоратором або бетонорізом.
Особливу увагу приділяємо простору під порогом. У старих будинках тут найчастіше укладали дерев’яний брус — а він має тенденцію розсихатися та трухнути. Тому перевіряємо його на міцність. Для цього беремо шило і встромляємо його в деревину. Якщо жало входить важко на невелику глибину, а отвір, що залишається мало, то деревина ще в порядку, і можна її не видаляти. В іншому випадку демонтуємо брус і закладаємо порожнечу цеглою та розчином.
Після всіх робіт перевіряємо поверхні отвору – вони повинні бути досить рівними та міцними. Додатково рекомендується перевірити їх за будівельним рівнем.
Останні приготування
Після того, як отвір повністю готовий прийняти нові двері, перед монтажем залишається зробити буквально кілька дій:
- якщо конструкція дозволяє, то зняти дверне полотно з петель;
- перевірити всю фурнітуру;
- наклеїти по периметру дверей паперовий скотч, він захистить декоративне покриття від пошкоджень;
- за необхідності виконати додаткову теплоізоляцію дверей;
Якщо через проріз в приміщення буде заводитися проводка, то змонтувати заставні з відрізка гофрорукава або трубки достатнього діаметра.
Все, тепер готове до безпосереднього монтажу.
Монтаж вхідних дверей у цегляні або залізобетонні стіни
Укладаємо під майбутній поріг спеціальні підкладки завтовшки 20 мм. Коробку або дверну систему встановлюємо на ці підкладки і поміщаємо в отвір – вона повинна входити без проблем, ні за що не чіпляючись.
Тепер потрібно виставити двері горизонталлю. Для цього укладаємо будівельний рівень на нижню частину коробки та поступово змінюємо висоту підкладок, домагаючись точного збігу з горизонталлю. Після цього виставляємо двері по вертикалі — вони не повинні бути завалені в жодну зі сторін. Тут використовуємо той самий рівень або будівельний виска.
Щоб зафіксувати коробку в необхідному положенні, вбиваємо у простір між нею та отвором спеціальні клини. Їх можна самостійно зробити з дерева або придбати готові в магазині. Для нижньої і верхньої частин коробки знадобиться по 2 клини, для бічних сторін – по 3. Для більшої точності встановлюємо клини якомога ближче до місць кріплення – але стежимо, щоб вони не перекривалися. Після встановлення всіх клинів ще раз контролюємо положення дверей за рівнем.
Подальші дії залежать від того, який тип кріплення передбачений у вибраній вами моделі дверей: монтажні отвори або вуха.
Встановлюємо двері з монтажними отворами
Для цього кріплення використовуються анкерні болти або відрізки арматури. Вибирати потрібно таке кріплення, діаметр якого відповідає розміру отворів. У стінах отвору відповідним буром виконуємо монтажні отвори глибиною від 30 см, починаючи з верхніх. Щоб не заглиблюватись у стіну більше, ніж потрібно, можна відзначити потрібний рівень на бурі малярським скотчем. При бурінні важливо не зрушити виставлені двері, тому дотримуємося обережності.
Коли всі отвори готові, починаємо встановлювати кріплення. Насамперед, кріпимо той бік коробки, на якій розміщені петлі. Вставляємо анкер в отвір та забиваємо молотком. Далі, щоб поглибити кріплення до рівня внутрішнього отвору, вставляємо в його шліць викрутку і використовуємо її як подовжувач. Коли анкер увійшов у отвір на повну довжину, прокручуємо його викруткою, щоб він розклинився в товщі стіни. Аналогічно монтуємо кріплення в інші отвори, рухаючись зверху вниз. Після закручування кожного анкера контролюємо положення дверей за рівнем.
У процесі установки також потрібно перевіряти, чи коробка збереже своє положення після навішування дверей. Якщо полотно відносно легке, його можна навішувати для перевірки вже після установки 2 верхніх анкерів. Кріпимо двері, контролюємо, щоб ніде не з’явилися перекоси та зазори, щоб без перешкод працювали замки. Якщо ж двері важать близько центнера, то для перевірки потрібно встановити всі анкери по той бік коробки, де встановлені петлі, і 1 кріплення, максимально близьке до замку на іншій стороні. Потім знову ж таки контролюється рівень установки, збереження геометрії та збіг язичків засувок з прорізами в коробці. Якщо є хоч якісь неточності, їх потрібно виправляти цьому етапі. Після перевірки знову знімаємо двері, до кінця затягуємо встановлені анкери і монтуємо кріплення, що залишилося. Тепер остаточно навішуємо двері на петлі.
Далі запінюємо зазори, що залишилися, між коробкою і стіною. Для цієї роботи підійде піна із невеликим коефіцієнтом збільшення обсягу. Перед її нанесенням оббризкуємо поверхні проміжків водою з побутового пульверизатора – завдяки цьому піна краще схоплюватися. При нанесенні піни потрібно стежити, щоб не залишалося щілин і порожнин — інакше вам докучатимуть протяги і пил, що зовні трапиться. Не варто побоюватися, що тиск піни зашкодить двері – метал несприйнятливий до таких впливів, тому надлишки піни видавляться з боків. Важливий момент: намагайтеся не допускати попадання піни на дверне полотно. Якщо ж це сталося, то якнайшвидше зітріть піну вологою ганчіркою.
Після того, як полімеризація піни закінчиться (приблизно через 24 години), можна зрізати її надлишки та переходити до монтажу укосів.
Встановлюємо дверну коробку з металевими вушами
У деяких моделях вхідних дверей замість монтажних отворів використовуються вуха – металеві пластини. Процес кріплення таких коробок дещо відрізняється і залежить від конструкції вушок:
- якщо в них є отвори кріплення, то потрібно пробурити в стіні отвір відповідного діаметра, поєднати його з вушком і забити в нього відрізок арматури;
- якщо провушина є цільною металевою пластиною, то після виставлення дверей за рівнем на поверхні отвору відзначаються межі вуха, біля них у пробурені отвори вбиваються 2 відрізки арматури, до яких приварюється пластина.
Такий спосіб установки значно складніше тому, що при ньому більше можливостей зрушити дверну коробку. Тому виконуємо всі роботи максимально акуратно та регулярно контролюємо горизонтальний та вертикальний рівень.
Встановлюємо вхідні двері в будинку з газобетону
Цей популярний матеріал має специфічні властивості. Насамперед він сприйнятливий до ударних впливів, тому при сильному ударі кувалдою або буром перфоратора газобетонний блок може просто зруйнуватися.
Щоб створити міцну основу для монтажу металевих дверей, можна посилити газобетонний отвір швелером або монтажними штирями. Оптимальний за співвідношенням складності та ефективності варіант – армуюча рама з металевих куточків.
Для цього збираються 2 контури, які будуть встановлені на зовнішньому та внутрішньому периметрі дверного отвору. Тут найголовніше — правильно розрахувати розміри, щоб зварена половина майбутньої рами увійшла у отвір. Далі обидві частини встановлюються на належні їм місця та зварюються металевими перемичками.
Місце для встановлення перемичок потрібно вибирати таким чином, щоб вони збігалися з монтажними отворами та вушками дверної коробки. Надалі гнізда під анкери просвердлюються через перемички, а вуха приварюються безпосередньо до них. В результаті основне навантаження лягає не на газобетон, а на металеву раму.
Монтаж металевих вхідних дверей у будинку з колоди або бруса
Тут головною особливістю буде необхідність спорудити шибку. Вона виконуватиме роль своєрідної прокладки між металом дверної коробки та деревом несучих стін. Необхідність використання окося обумовлена тим, що дерев’яні будинки протягом усього терміну служби схильні змінювати свою геометрію. Деревина висихає від старості, набухає при високій вологості. Найбільш сильно змінюються форми будинку та всіх його елементів, включаючи отвори, в перший рік після побудови. Потім вираженість таких змін поступово зменшується, але все одно зберігається тією чи іншою мірою ще довгі роки. І жорстко закріплені двері може просто заклинити, а в окремих випадках взагалі погнути.
У готовій окосячке дверна коробка кріпиться за допомогою шурупів достатнього розміру або гвинтів, під які попередньо готуються монтажні отвори. Важливе правило – елементи кріплення повинні залишатися в товщі окосячки, а не входити в несучу стіну. В іншому цей спосіб монтажу мало чим відрізняється від інших: також потрібно контролювати дотримання вертикалі та горизонталі, збіг засувок, відсутність перекосів та зазорів.
Незалежно від того, в яку стіну встановлювалися вхідні двері, після завершення монтажу необхідно остаточно перевірити свободу ходу дверного полотна, працездатність усіх заглушок. Якщо є якісь перешкоди, необхідно відрегулювати положення дверей.