Чекаємо на поповнення: дитяче ліжечко своїми руками

Коли в сім’ї чекають появи дитини, особливо первістка, життя наповнюється новим змістом та безліччю турбот. Чим ближче до очікуваного моменту, тим більше потрібно встигнути зробити молодим батькам, багато чому навчитися, а також підготувати все необхідне для перших місяців життя новонародженого. Більшість часу цього нового життя спочатку проходитиме уві сні, тому перше, про що повинні подбати майбутні батьки, — це зручне та безпечне дитяче ліжечко. У меблевих магазинах дитячі ліжечка пропонуються удосталь. Вони сильно відрізняються в ціні, на яку впливають такі фактори, як матеріал виготовлення, конструкція, функціональність, модель матраца, наявність додаткових аксесуарів і, звичайно, бренд. Якщо ліжечко виготовлено на фабриці однієї із знаменитих на весь світ компаній, що займають лідируючі позиції у виробництві меблів, то якість її буде на висоті, але й ціна виявиться дуже високою.

Можна знайти і бюджетні моделі дитячих ліжечок, але їхня вартість все одно буде відчутною для бюджету молодої сім’ї. Адже ліжечко – це не єдина річ, яку необхідно придбати до моменту народження дитини. Навіть мінімальний список всіх необхідних для малюка речей та предметів цілком можна порівняти з переліком предметів першої необхідності для дорослої людини. І якщо у батьків-початківців доходи поки що скромні, то, можливо, варто подумати про альтернативне вирішення проблеми — виготовлення дитячого ліжечка своїми руками. І нехай дизайн такого ліжечка буде небездоганним (хоча, якщо дуже постаратися, то саморобне ліжко на вигляд ні в чому не поступиться покупним), але вже як меблі, виготовлені власними руками, сумнівів не буде. До того ж біля ліжечка, з любов’ю, виготовленою батьковими руками для сина чи доньки, буде добра і тепла аура, якій позбавлений будь-який виріб серійного виробництва.

Вибираємо матеріал для виготовлення дитячого ліжечка

До якості та зовнішнього вигляду дитячих ліжечок висуваються високі вимоги. Насамперед, вони повинні бути виготовлені з безпечного матеріалу, що не виділяє токсичні леткі сполуки у повітря. Важливо також вибрати просту конструкцію, яка мінімізує ризик випадкових травм. Всі поверхні повинні бути гранично гладкими і не мати задирок. Серйозно потрібно підійти до вибору матраца. Дитина з перших днів після появи на світ починає рости, формується скелет, тому правильне положення уві сні дуже важливе, як і ступінь жорсткості матраца.

Сучасні меблярі найчастіше використовують для виготовлення дитячих ліжечок такі матеріали, як:

  • дерево – найбільш екологічна та безпечна сировина для меблевого виробництва, що відрізняється і зовнішньою привабливістю, і довговічністю. Але при цьому вартість деревини, що ідеально підходить для виготовлення меблів, дуже висока;

  • МДФ — цей матеріал також екологічно безпечний. До того ж плити МДФ легко обробляти, коштують вони набагато дешевше за натуральний дерев’яний масив. Але якщо деревина естетично виглядає завдяки своїй природній в природній текстурі, то вироби з МДФ потребують покриття лакофарбовими складами;

  • ДСП, або деревинно-стружкова плита, – ще один популярний матеріал для виготовлення меблів. Він набув надзвичайно широкого поширення через низьку вартість у поєднанні з естетичним зовнішнім виглядом, що досягається такими технологіями, як ламінування або покриття меламіном. Цей матеріал практичний та доступний, він мало важить, з плитами зручно працювати. Але при цьому технологія виготовлення ДСП передбачає використання формальдегіду, який є небезпечним для здоров’я дитини.

Але якщо меблярі вибирають матеріал для виготовлення своєї продукції, намагаючись оптимізувати собівартість, то вам пріоритетними повинні бути зручність, функціональність і безпека ліжечка. Тому при виборі матеріалу виготовлення віддайте перевагу дереву, тим більше, що у нього є ще пара важливих переваг – деревина не накопичує статичну електрику і не викликає алергічних реакцій організму людини. Останнє особливо важливе, оскільки ця хвороба стає справжнім бичем великої частини населення нашої країни. Отже, з матеріалом ми визначилися – майструватимемо ліжечко з натурального дерева. Для виготовлення дитячих меблів зазвичай використовують бук, деревина якого міцна та дуже красива. Але можна використовувати з цією метою дуб, вільху, ясен чи березу. Деревину сосни ж використовувати для виготовлення дитячого ліжечка можна тільки в разі крайньої потреби, оскільки вона занадто м’яка для меблів, та ще й смолиста.

Перед тим як розпочати роботу з виготовлення ліжечка, потрібно вибрати модель, накидати креслення та заготовити всі необхідні для роботи елементи, засоби кріплення та інструменти.

Для роботи нам знадобляться:

  • матрацик стандартного розміру – 1200 Х 600 мм;

  • два види брусків перерізом 40 Х 20 мм та 65 Х 20 мм;

  • дерев’яні рейки перетином 40 х 10 мм;

  • металеві сполучні куточки для меблів;

  • меблеві гвинти та пластикові заглушки для них;

  • столярний клей.

Підготуйте також такі інструменти:

  • електролобзик;

  • рубанок;

  • рашпіль;

  • шліфувальна машина;

  • молоток;

  • ручна фрезерна машина;

  • електродриль із набором свердл.

Шліфмашина ексцентрикова ДІОЛД МП-0,42 420Вт 125мм

Роботу потрібно починати зі збирання підматрацника. Для його виготовлення візьміть дві планки завдовжки 1,2 м та перерізом 40 Х 20 мм, а також 10 поперечних планок такого ж перерізу, довжина яких становить 570 мм. Планки рами з’єднуються між собою шиповим способом. Для цього в деревині робляться глухі гнізда глибиною 25 мм. Зробити це можна за допомогою дриля, фрезерної ручної машини або навіть звичайною стамескою, щоправда, на останній варіант піде більше часу. Підготувавши гнізда, можна збирати раму підматрацника. Планки вставляємо в гнізда, саджаємо на столярний клей і закріплюємо ваймами. У такому зафіксованому положенні залишаємо конструкцію до склеювання.

Переходимо до виготовлення спинок ліжок. У нашому випадку вони будуть однакові. На одну спинку підуть дві вертикальні бічні опори висотою 900 мм і перетином 45 Х 20 мм, а також 2 поперечки – середня і верхня, їх довжина повинна становити 600 мм, а перетин – 40 Х 20 мм. Ще при виготовленні спинки використовують один із двох полозів довжиною 650 мм і перетином 65 Х 20 мм і 4 вертикальні планки довжиною 600 мм і перетином 40 Х 10 мм. Частини спинок з’єднуються так само, як і підматрацник — шиповим способом. Під вертикальні планки в поперечках висвердлюють глухі отвори завглибшки 25 мм. У них встановлюють планки, саджаючи їх на столярний клей, і конструкція знову скріплюється ваймами до повного висихання клею. Другу спинку збирають аналогічним чином.

Після виготовлення спинок переходять до збирання боковин дитячого ліжечка. У конструкції, що описується, їх дві — передня і задня. Задня завжди знаходиться в одному положенні, а ось передня повинна опускатися або відкидатися, щоб зручно було укладати малюка, міняти постільну білизну і т.п. вертикальні, довжиною 60 сантиметрів та перетином 40 Х 10 мм. Вертикальні планки встановлюють у глухі гнізда глибиною 20 мм, висвердлені у горизонтальних з кроком 80 мм. Усі кріплення, виконані шиповим способом, посилюються столярним клеєм.

Після того як ви зробите підматрацник, дві спинки та пару боковин, можна приступати до збирання ліжка. Підматрацник та спинки скріплюють за допомогою меблевих гвинтів. Для цього використовують загалом чотири гвинти. Для кріплення кожної спинки достатньо двох. Для гвинтів у спинках свердляться наскрізні отвори відповідного діаметра. А в рамі підматрасника отвори роблять з меншим діаметром, щоб гвинт міг щільно вкрутитися в деревину. Для вкручування гвинтів використовують ключ-багатогранник.

Після кріплення спинок можна переходити до монтажу боковин. Не забудьте передбачити у конструкції механізми відкидання або опускання передньої боковини. Найбільш підходящу вам ідею можна вибрати в інтернеті. Там же ви знайдете безліч варіантів дизайну дитячого ліжечка.

Після з’єднання між собою боковин, спинок та підматрасника ліжечко готове. Фарбувати дерев’яне ліжечко не рекомендується. Справа в тому, що дуже скоро дитина почне підростати і вставати в ліжечку. А коли в нього почнуть різатись зубки, малюк обов’язково спробує гризти її боковини. Якщо вони будуть вкриті фарбою, нехай навіть найбезпечнішою, мікрочастинки її можуть потрапити до ротової порожнини дитини. Щоб запобігти цьому, залиште деревину без фінішної обробки.

Плетене ліжечко

Молоді сім’ї нерідко живуть у маленьких квартирах, у яких навіть звичайне дитяче ліжечко розмістити практично нема де. У цьому випадку можна встановити в малогабаритному житлі плетене ліжко-люльку. Готові плетені люльки коштують дорого, тому краще змайструвати таку версію дитячого ліжечка своїми руками. Люльки, які продаються в магазинах, зазвичай зроблені з ротанга – стебел пальми ротанга, що пройшли процес сушіння. Вони примітні тим, що мають однаковий переріз протягом усього стебла, а довжина може досягати і 4 метрів. Вироби з ротанга виглядають дуже акуратно, вони практичні та довговічні. Але оскільки ротанг росте в тропічній Азії, нам доведеться шукати йому заміну і стане їй верба. Вербові прути досить гнучкі та міцні. Будь-який виріб, виконаний з таких лозин методом плетіння, виглядає дуже ефектно.

Для виготовлення плетеної колиски вербові прути треба заготовити заздалегідь. Їх зрізають восени, до настання морозів, або навесні, до набухання нирок. Для роботи вибирають лише тонкі прути, які легко гнуться, але не ламаються. Добре, якщо ви знайдете лозу з тонким серцевиною: вона вважається найбільш якісною. Після зрізання лозини потрібно виварити, щоб з них легко знялася кора. Першу годину їх проварюють на сильному вогні, після чого полум’я зменшують і тримають прутки на слабкому вогні протягом години. Якщо лозини темного кольору, тривалість процесу виварювання збільшується до 3 годин.

Щоб виготовити гарну плетену люльку для новонародженого з вербових лозин, потрібно діяти таким чином:

  • починайте плетіння з денця. Для його виготовлення знадобиться 3–4 довгі лози та 7–8 коротких лозин. Коротку лозу розщеплюють і обплітають довгими лозинами. Щоб вербова лоза була гнучкішою, а, отже, зручною в роботі, її потрібно перед використанням гарненько вимочити. Ті, хто має досвід плетіння, повинні добре відчувати граничне навантаження на прут, після якого він зламається. Новачки ж нерідко припускаються подібних помилок, але вже після невеликої практики у старанних майстрів-початківців з’являється стійка навичка плетіння;

  • коли денце майбутньої люльки-ліжечка буде готове, його встановлюють на ребро і з кроком 5 см вставляють по периметру прути-стійки. Потім денце укладають на стіл, а верхні кінці встановлених прутів збирають разом і фіксують. У такий спосіб забезпечується зручність плетіння;

  • після виконаної підготовки можна приступати до плетив корпусу люльки. Для цього встановлені як стійки прути обвивають лозою в техніці вісімки. Щоб колиска мала завершений вигляд, по верхньому краю її виплітають кант у вигляді коси. Після завершення плетіння канта кінці лози не зрізають, а заправляють коси.

Щоб люлька була мобільною, можна зробити дві зручні ручки. Для цього потрібно взяти пару досить товстих палиць і надати їм конфігурацію дуги. Ручки щільно вставляють у переплетені лозини люльки. Чим тугіше плетіння, тим важче вставити в нього додаткові елементи у вигляді, наприклад, ручок, зате так вони міцніше тримаються. Для більшої надійності можна передбачити додаткове кріплення ручок.

Окремо можна сплести і підставку для вербової колиски, використовуючи для цього товстіші та міцніші прути. Таке рішення дасть можливість використовувати плетену колиску як звичайне дитяче ліжечко.