Аронія

Аронія – це плодовий чагарник сімейства Рожевих. Друга її назва – чорноплідна горобина. Аронія – грецьке слово, що буквально означає «допомога». І це невипадково, адже чорноплідна горобина — справжня криниця необхідних для людського організму речовин. Ягоди містять бета-каротин, цілий набір вітамінів — C, K, E, P, B1, B2, B6, а також корисні елементи — фтор, йод, залізо, молібден. Ягоди чорноплодки, так само як і віджатий з них сік, застосовують як лікувальні засоби в рамках комплексної терапії при атеросклерозі та гіпертензії. Підходять вони і як профілактичний засіб, що запобігає розвитку цих захворювань, оскільки вживання таких ягід розширює судини, чинить спазмолітичну, кровоспинну, капілярозміцнювальну дію. Чорноплідна горобина показана також при капілярному токсикозі, корі, скарлатині, алергічному васкуліті, екземі, оскільки вона зміцнює стінки судин, а також повертає їм втрачену еластичність.

Аронію завезли до нас зі сходу Північноамериканського континенту, де вона зростає у природних умовах. Тут можна знайти близько 20 видів чорноплодки. Сьогодні чорноплідна горобина зустрічається на багатьох садових ділянках та заміських садибах. Хоч її і називають горобиною, але з червоною горобиною вони мало схожі. Аронія – це кущ, висота якого досягає 3 м. Коренева система чорноплодки не йде вглиб, а знаходиться поряд з поверхнею ґрунту. Спочатку компактна, крона поступово розростається, досягаючи часом 2 м діаметрі. Чагарник листопадний з білими або рожевими квітками, на місці яких у серпні-вересні дозрівають ягоди круглої форми чорного або пурпурно-чорного кольору. Вирощують цей чагарник як плодовий та лікувальний, можна використовувати його і з декоративною метою.

Правила посадки аронії

Чорноплодку садять і навесні, і в осінній період. Вважається, що краще це робити все-таки в останній тиждень вересня та у жовтні. Але якщо посадити саджанець наприкінці квітня, то він теж добре приживеться. Аронія невибаглива, вона виросте, навіть якщо ґрунт у вашому саду кислий або сухий піщаник. Не годиться для її вирощування лише засолений ґрунт. Оптимальним варіантом є нейтральний і вологий суглинок. Не страшні чорноплідні горобини та близько розташовані ґрунтові води, оскільки коренева система аронії заглиблена лише на півметра вглиб ґрунту.

Купуючи саджанці чорноплодки, потрібно вибирати екземпляри зі здоровим і потужним корінням, що мають 2-3 відгалуження, довжина кожного повинна бути не менше 30 см. Рослина з сухим корінням може не прижитися або довгий час буде хворою. Якщо ви все-таки придбали подібний саджанець, потрібно його витримати 2–3 дні у воді, щоб коріння стало пружним, як раніше. Якщо трохи надрізати кору на стовбурі саджанця, і її внутрішній шар виявиться зеленим, то його можна сміливо купувати. Якщо всі шари будуть коричневого кольору, то, швидше за все, такий саджанець — не жилець. Перед висадкою саджанця проведіть ревізію корінців і видаліть хворі та висохлі пагони, після чого рекомендується макнути коріння саджанця в бовтанку з глини.

Для посадки потрібно вибрати похмурий день, а якщо весь час сонячно, то садять чорноплід увечері. При окремій посадці відстань від інших великих мешканців саду має бути не менше 3 м, щоб кущ отримав гарне освітлення, а вам зручно було доглядати. Для посадки лопатою риють яму 50 сантиметрів завглибшки і з таким самим діаметром. До неродючого шару ґрунту, вийнятого з глибини, додають відро перегною, 150 г суперфосфату, 300 г деревної золи. Усі перемішують, отриманою сумішшю наповнюють яму на третину, потім доводять наповнення до половини обсягу, використовуючи зняти родючий грунт. Наступний крок – проливка ґрунту водою – виливаємо відро в яму. Після вбирання води в грунт саджанець з корінням, вмоченим у бовтанку, встановлюють у центрі. Коріння розправляють, присипають родючим грунтом, що залишився, стежачи, щоб коренева шийка поринула в грунт на 1,5-2 см. Грунт в ямі злегка трамбують, потім в неї акуратно виливають ще одне відро води. На завершення землю в лунці покривають перегноєм, торфом або іншою мульчею. Після висадки всі пагони саджанця обрізають, залишаючи 15-20 см довжини і 4-5 бруньок на кожному. Весною посадка виконується аналогічно. Але осіння все ж таки краще, тому що протягом зими грунт сяде, стане щільнішим, і з приходом весни аронія почне стрімке зростання.

Лопата штикова PALISAD 134х21,5см V-ручка лакований держак

Правила догляду за аронією

Навесні чагарник потрібно обрізати. Виконавши в середині весни санітарну та формуючу обрізку, штамби білять вапном. У квітні кущі обприскують від шкідників та патологічних мікроорганізмів, що викликають хвороби. Потрібно стежити і за бур’янами, при їх появі краще видалити таку траву відразу, не дозволяючи розростатися. Влітку потрібно уважно стежити за кущами, щоб не пропустити нашестя шкідників чи прояви хвороб. Помітивши тривожні симптоми, негайно обробіть рослину відповідними препаратами чи домашніми засобами. Влітку аронію треба поливати, якщо довго не буде дощів. Ґрунт після поливу розпушуйте, щоб не утворювалося кірки. Ягоди чорноплідки дозрівають наприкінці серпня, але їх не зривають, залишаючи до заморозків. Перед настанням холодів молоді кущики потрібно добре підгорнути, а грунт навколо засипати сухим листям або лапником. Дорослі, давно плодоносні рослини не потребують укриття на зиму.

Весняна обробка полягає в обприскуванні куща бордоської рідини. Його проводять, доки нирки не розпустилися. Також обробляють кущ і восени, після того як листя обпаде. До бордоської суміші в цьому випадку можна додати семивідсотковий розчин сечовини як азотне підживлення. Поливати аронію обов’язково треба на початку періоду вегетації та перед утворенням плодів. Під кожен кущ виливають по два-три відра води з огляду на вік куща. Поливають чорноплід у борозну, заздалегідь виконану кругову на відстані приблизно 30 см від проекції крони. Щоб урожай був високим, чорноплідну горобину підгодовують. Якщо грунт родючий, вистачить і весняного підживлення, що складається з 50 г аміачної селітри, внесених під кущ, і мульчування лунки перегноєм або компостом. На бідних ґрунтах бажано підгодувати аронію на початку літа, використовуючи при цьому коров’як, розведений водою. Під кущ виливають одне цебро розчину. Після збору ягід у ґрунт вносять 0,5 л деревної золи та жменю суперфосфату.

Добриво мінеральне Суперфосфат 1кг

Важливість обрізки

Якщо займатися формуванням куща аронії шляхом обрізки, вона не лише витягнеться, а й розростеться вшир. Кущ загусне, ягоди будуть тільки на периферії, а в глибині утворюються непрохідні чагарники, в які погано проникає світло. Тому потрібно вчасно та грамотно проводити обрізання. Висаджений кущик через рік обрізають, залишаючи кілька сильних пагонів і зрівнюють їх по висоті. Непотрібну поросль обрізають до самого основи. У кожен сезон до наявних гілок треба вибрати з порослі ще кілька гілок і провести обрізку, що зрівнює. Так додають гілки щороку, доки їх не стане з десяток.

Формуючи таким чином кущ, можна контролювати густину. Промені сонця повинні проникати вглиб куща, щоб там також закладалися квіткові бруньки, зав’язувалися плоди. Тому обрізка, що проріджує, обов’язкова, в процесі її проведення видаляють конкуруючі, що ростуть всередину крони гілки чорноплодки. Ягоди дають гілки, яким менше 8 років. І якщо якась гілка перевалює цей вік, її необхідно видалити, замінивши втечею від прикореневої порослі. Якщо вам здається, що кущ весь постарів і втомився, можна його омолодити шляхом радикального обрізання – просто видаліть усі гілки, обрізавши їх біля самої поверхні: наступного року виросте молода поросль, з якої можна буде сформувати новий кущ.

Розмноження аронії

Розмножити чорноплід можна насінням, відведеннями, живцями, розподілом куща, кореневими нащадками, а також за допомогою щеплення. Найпопулярніший і найпоширеніший спосіб – це розмноження дерев’яними живцями. Для цієї мети використовують однорічні пагони, які нарізають із гілок віку 2 та 4 років восени. Підходять для посадки живці, довжина яких становить 15-20 см. Висаджують нарізані живці в ряд з інтервалом 10-12 см під кутом 45. Над землею залишаються тільки 2 нирки, причому нижня повинна розташовуватися біля поверхні. Грунт навколо живців трамбують та мульчують.

Хвороби аронії

Найбільшого поширення набули:

периферична гниль деревини – викликають це захворювання опеньки. Якщо не запускати хворобу, а помітити її відразу, то можна впоратися з недугою рослини за допомогою бордоської одновідсоткової рідини або іншого фунгіциду. Якщо поразка дуже поширена, то кущ потрібно викопати з корінням і спалити;
плодова гнилизна, або моніліоз, – вражає ягоди, вони втрачають колір, муміфікуються, покриваються спороносними подушечками. Щоб інфекція не зберігалася, ягоди, уражені подушечками, необхідно видалити, а кущ обробити оксихлоридом міді або бордоской рідиною;
септоріозна плямистість – ця хвороба вражає листя, вони покриваються овальними плямами світлого кольору з темною облямівкою. Поступово листя висихає і опадає, опале листя необхідно спалювати. Кущ рекомендується обприскати оксихлорид міді;
гребінник – є різновид грибка, яку можна розпізнати по тонких пухнастих пластин буро-сірого або білястого кольору, що вразили гілки. Хворі гілки треба знищувати. Рекомендується проводити профілактику Абіга-піком або бордоською сумішшю.

Шкідники чорноплідної аронії

Часто на чорноплідну горобину нападають кліщі – бурий, плодовий чи червоний яблонний. Ці дрібні комахи завдають їй серйозної шкоди: личинки висмоктують із листя сік, роблячи в них проколи. Через 3 тижні вони вже стають дорослими особинами, які готові розмножуватися. Подолати кліщів допоможуть колоїдна сірка, Клещевіт, Карбофос, Тедіон та інші препарати. Їх потрібно чергувати, оскільки кліщі швидко адаптуються до різних дій. Багато проблем завдає і зелена яблонна попелиця — комаха, що сильніше вражає молоденькі саджанці. Мало того, що паразити висмоктують сік рослини, вони ще й переносять небезпечні вірусні захворювання. З появою попелиці кущ потрібно обприскати такими препаратами, як Метафос, Ціанокс, Децис, Біотлін тощо.

Захищати горобину потрібно і від глоду. Цей метелик відкладає яйця, з яких з’являються гусениці, що поїдають і нирки, і квітки, і чорноплідні листки. Найкращий спосіб боротьби з нею – це профілактика. До розпускання бруньок горобину потрібно обприскати Нітрафеном або бордоською сумішшю. Перед цвітінням обприскування повторюють, використовуючи такі препарати як Хлорофос або Золон. Величезних збитків завдає і горобина міль: її гусениці пошкоджують плоди горобини, після чого вони покриваються плямами, стають гіркими. Боротися з горобиною міллю потрібно так само, як і з глоду.

Ще один ворог аронії — вишневий слизовий обпилювач. Це комаха чорного кольору, має прозорі крила і блискуче черевце. З’являється воно у липні і орудує до осені. Кожна самка пильщика за тиждень свого існування, а саме така тривалість її життя, відкладає приблизно 70 яєць на листі. Личинки залишають від листя тільки скелет із прожилок. Борються з пильщиками, обприскуючи аронію розчином хлорофосу в пропорції 20 г на відро води або розчином вапна.

Читайте також:

Популярні сорти аронії