Коли вносити перегній: навесні чи восени?

Рослини не тільки дають нам їжу, багату на клітковину, вітаміни і мікроелементи, але й насичують повітря киснем за допомогою фотосинтезу. Все необхідне свого існування рослини отримують із довкілля: воду, світло, поживні речовини. 

Кожен досвідчений дачник знає, що рослини потребують грамотного догляду, своєчасного поливу та підживлення. Розрізняють два основні види добрив: мінеральні та органічні. Мінеральні виробляються штучно на хімічних комбінатах. У цій статті ми розповімо про значущість органічних добрив, розглянемо плюси, мінуси та техніку внесення органіки навесні та восени.

Види органічних добрив та їх опис

Підживлення натуральними складами є необхідною процедурою майже для будь-якого ґрунту. Це ефективний спосіб не лише оздоровити ґрунт, а ще й збільшити родючість культур. 

До органічних добрив відносяться:

• гній (коров’ячий, кінський, овечий та інших свійських тварин);

• послід птахів;

• компост;

• перегній;

• сапропель;

• торф та інше.

Негативний вплив органічних добрив може виникнути лише у разі неправильного розрахунку концентрації та внесення надмірної кількості підживлення. Перед застосуванням гною, компосту та інших натуральних стимуляторів зростання рекомендується уважно ознайомитись з їх особливостями та правилами дозування.

Пташиний послід

Якщо у вас у господарстві є кури, індички, качки, голуби та інший птах, то ви сміливо можете скористатися органічним добривом зі свого пташиного двору. Азоту, фосфору та калію в посліді міститься навіть більше, ніж у гною. Однак це слід врахувати при використанні – свіжим у ґрунт його не вносять, оскільки це згубно позначається на рослинах. Пташиний послід можна залишити ферментуватися в компостній ямі або використовувати у висушеному вигляді – вносити між рядами розсади з розрахунку одна півлітрова банка на квадратний метр землі. 

лійка оцинкована, 8 л, колір в асс-ті

З пташиного посліду виходить чудовий поживний настій, яким можна підгодовувати рослини шляхом поливу під корінь (1-2 літри розчину на одну рослину). Для заготівлі настою потрібно розвести в 10 літрах відстояної води 0,5 літрову банку посліду. Протягом 5 днів щодня перемішувати, з 6-го дня можна використовувати. Таке підживлення зміцнює імунітет рослин, прискорює час дозрівання врожаю та збільшує схожість городніх культур. 

Для підвищення родючості ґрунту на ділянці з осені вносять послід птахів з розрахунку 1,5 кг на квадратний метр і перекопують. Цю процедуру рекомендується повторювати один раз на 3 роки.

Гній

Гній є найбільш популярним видом натурального підживлення, що складається з відходів тваринництва. Відсотковий вміст основних компонентів може трохи коливатися в залежності від виду та якості добрива. Так, показники азоту вищі у гною свиней, а калію та фосфору – у кінському. 

У свіжому вигляді гній найчастіше використовують восени після збирання врожаю. Таке добриво містить у собі велику кількість аміаку. Органіку розсипають городом у жовтні з розрахунку 10–15 відер на 100 квадратних метрів і перекопують вилами. До весняної посадки розсади та посіву насіння в грунт аміак випаровується, а складні органічні сполуки розкладаються на простіші і доступніші для рослин. Таким чином, ґрунт залишається родючим протягом декількох років: для легень – 3–4 роки, для важких – 5–6 років.

вила копальні Форсаж з алюмінієвим держаком V-ручка

Також широко використовується настій зі свіжого гною, відомий як коров’як. Таке підживлення можна вносити у будь-який час. Піввідра гною потрібно розвести 5 літрами води, накрити кришкою і помістити в тепле місце на 7 днів для бродіння. Для поливу використовують розведений розчин цього настою у співвідношенні 1 до 10. Норма витрати – 0,5 літра на одну рослину. Таким настоєм можна підгодовувати овочеві, садові культури та навіть кімнатні квіти. Щоб легко, швидко та зручно перемістити сипучі компоненти, можна скористатися садовою тачкою.

Особливості застосування гною залежно від виду:

• кінський найчастіше використовується для внесення під плодові дерева та чагарники. Популярний для створення теплих грядок, про які поговоримо далі. Має різкий запах. Добре розпушує ґрунт, допомагає йому утримувати вологу. Легше коров’ячого, завдяки чому швидше перепріває. Бажано збагачувати їм ґрунт в осінній період;

• коров’ячий – найдоступніший вид гною. Знижує кислотність ґрунту. Містить багато калію та магнію;

• овечий найцінніший, оскільки вважається найбільш універсальним. Запаху немає. Містить багато корисних речовин, економічний при внесенні;

• кролячий добре підходить для збагачення глинистого грунту. Використовується тільки в перепрілому вигляді;

• свинячий – відрізняється високою концентрацією азоту, підвищеною кислотністю, низькою тепловіддачею. Його краще вносити як перегною чи змішати коїться з іншими видами – кінським, овечим. 

Перегною

Перегноєм називається органічне добриво, яке утворюється внаслідок переперевання гною протягом двох-трьох років. Завдяки тривалій ферментації перегній не містить насіння бур’янів і шкідливих мікроорганізмів. На вигляд нагадує пухкий ґрунт. У складі міститься багато органічних речовин, макро- та мікроелементів та корисних бактерій. У перегної немає агресивних сполук, які можуть нашкодити садовим культурам, тому підживлення можна здійснювати в нерозведеному вигляді в будь-який час.

Таку органіку можна додавати субстрат для розсади, з’єднуючи у співвідношенні 1 до 1 з основним грунтом. На овочевих грядках перегній рекомендується вносити при посадці обсягом 1 жменю в лунку. При посадці або пересадці дерев та чагарників садівники рекомендують додавати 0,5-1 відро добрива, залежно від розміру ями. Також за допомогою перегною навесні можна удобрити ґрунт городу в цілому. Витрата органіки в цьому випадку становитиме 50–70 відер на 100 квадратних метрів землі.

Крім того, досвідчені дачники використовують перегній для мульчування клумб та грядок. Шар у 5-7 см дозволить уповільнити випаровування вологи з поверхні ґрунту і одночасно служитиме джерелом поживних компонентів для рослин.

Облаштовуємо органічні теплі грядки

Теплою називають грядку, заповнену органічними відходами рослинного та тваринного походження (компостом, гноєм, соломою, листям та іншим), які при розкладанні виділяють тепло та підігрівають кореневу систему. Це тепло допомагає рослинам краще та швидше розвиватися, переносити перепади температур. Крім того, розкладання органіки сприяє утворенню поживних речовин.

Теплі грядки роблять як у теплицях, так і на відкритому повітрі. Такий метод дозволяє збирати два врожаї за сезон, оскільки посів насіння та висаджування розсади на теплі грядки в тепличних умовах можна починати на 1–2 місяці раніше, ніж звичайно.

матеріал покривний Удача 30 розмір 3,2х10м колір білий

У перші два роки на таких теплих грядках рекомендується висаджувати огірки, гарбузи, кабачки, томати, баклажани та перці. Небажано садити редис, салат, мангольд та буряк. На третій рік посадку можна урізноманітнити томатами, капустою, квасолею, картоплею та салатною зеленню. На 4 рік без додаткових добрив на грядках можна зібрати врожай гороху та зелені. Після виснаження ґрунту на теплій грядці його очищають від субстрату та заповнюють новим, який також прослужить кілька років.

Коли вносити гній та перегній у ґрунт

Органічні добрива рекомендується вносити в ґрунт ранньої осені або навесні. Осіннє підживлення благотворно впливає на якість ґрунту, поступово збагачує його за рахунок розкладання складних органічних сполук до більш простих, активізує гумифікацію.

Як говорилося раніше, свіжий гній використовується для добрива грунту дуже обережно і не так часто. Ця органіка здатна “обпалити” кореневу систему рослин, у ній висока ймовірність утримання насіння бур’янів. Найбезпечнішим варіантом є перегній. Його рекомендується використовувати в осінній період – субстрат залишатиметься родючим весь майбутній сезон.

Для добрива плодових дерев рекомендується вирити неглибоку канаву радіусом 1 метр від стовбура і заповнити її гноєм, що напіврозклався, який ферментувався в ямі мінімум 6 місяців. При мульчуванні плодових та декоративних чагарників можна збільшити товщину шару добрива до 15-20 см, що дозволить захистити рослину від шкідників у ґрунті.

Весняне підживлення проводиться, коли земля розмерзлася, і може продовжитися до початку літа. У цей період рослини активно ростуть і розвиваються, тому потребують поживних речовин. Навесні добрива можна вносити на ділянку при його підготовці до посадки або безпосередньо при висадженні саджанців, розсади чи посіві насіння. Вносити гній, перегній та компост краще частинами, за 2-4 заходи, щоб рослини повною мірою встигли засвоїти корисні речовини.

Особливості внесення свіжого гною та перегною для різних рослин

Свіжа нерозведена органіка досить небезпечна більшість рослин. Можна не тільки нашкодити садовим культурам, а й отримати непридатний до посадки ґрунт.

Технологія внесення органічних добрив

Щоб з осені поживні речовини з органічних добрив максимально наситили до весни ґрунт корисними компонентами, бажано використовувати метод орання вручну або за допомогою культиватора. 

Перед початком робіт із земельної ділянки прибирають каміння та великі гілки, перевіряють справність механізму машини. Культиватор під час роботи перевертає, розпушує і вирівнює шар грунту, що обробляється. Якщо попередньо поверх ґрунту було розкидано органічне добриво, воно ефективно перемішується з ним. Використання культиватора дозволяє розпушувати землю глибоко і рівномірніше, покращуючи стан і структурні якості грунту.

Рянути ґрунт рекомендується 1-2 рази на рік – восени або навесні та восени. Ділянку з надмірною вологою та калюжами не варто обробляти, потрібно дати час на просихання. В іншому випадку ви ризикуєте засмітити леза брудом або зовсім зламати механізм. Якщо на ділянці знаходиться дрібне каміння, його орають культиватором на мінімальній швидкості.

Переваги та недоліки використання органіки

Органічні добрива – повноцінне джерело поживних речовин для мікрофлори ґрунту. Регулярне збагачення ґрунту свіжим або перепрівшим гноєм за кілька років перетворить на чорнозем навіть виснажену землю.

Плюси органічних добрив:

• екологічно чисті, 100% натурального походження, завдяки чому склад легко засвоюється рослинами;

• збагачені необхідними для рослин компонентами – азотом, фосфором, калієм та іншими мікроелементами;

• низька швидкість розкладання органіки сприяє поступовому дозованому вивільненню поживних компонентів;

• є їжею для корисних мікроорганізмів у ґрунті – вони очищають субстрат від шкідливих речовин, збільшують розчинність та засвоюваність мінеральних компонентів для рослини, допомагають впоратися з перепадами температур;

• поліпшення зовнішнього вигляду та смакових якостей;

• збільшення концентрації вітамінів та клітковини в плодах та самій рослині;

• підвищення імунітету та стійкості до стресових факторів;

• при внесенні покращується якість ґрунту – він стає більш повітропроникним, вологоємним і родючим.

До мінусів можна віднести:

• велику витрату на 1 квадратний метр;

• часто неприємний запах;

• складно розрахувати потрібну концентрацію через непостійний мінеральний склад;

• висока концентрація азотистих сполук у свіжому гною або пташиному посліді може зашкодити рослинам;

• органічні добрива можуть містити насіння бур’янів, личинки шкідників, залишки антибіотиків, гормонів, миючих засобів та інше.

При грамотному застосуванні органічних добрив можна щорічно отримувати багаті врожаї, зміцнювати імунну систему сільськогосподарських та декоративних культур, а також покращувати стан ґрунту, з якого рослини одержують усі необхідні речовини для свого розвитку.