Восени, після завершення збирання вирощеного врожаю землю, що живила весь вегетаційний період рослини, що культивуються нами, треба підгодувати. У цей період грунт відпочиває, а мікроорганізми, що мешкають у ньому, можуть з максимальною продуктивністю переробляти підживлення, що вносяться в землю, збагачуючи гумус різноманітними поживними речовинами. Вони збережуться тут до весни, коли підуть посадки нового дачного сезону.
Восени допускається вносити до ґрунту різні види добрив, застосовуючи як комплексні мікси, так і моносклади. Але досвідчені садівники та городники можуть оскаржити доцільність подібного підходу до підживлення, аргументуючи тим, що багато туків та органіків можуть втратити за зимовий період істотну частину своїх корисних властивостей. Щоб застосувати підживлення з максимальною ефективністю, потрібно знати, які краще внести восени, а які залишити на весну.
Органіка тваринна та рослинна
Конський гній
Є поживним субстратом, що має щільну структуру, яка дозволяє йому тривалий час зберігати в складі азот. Саме через цю властивість кінський гній краще вносити в грунт восени. Витримавши зиму під сніговим покривом, він розм’якшиться і максимально віддасть навесні всі корисні речовини. Норма внесення цього виду органіки становить приблизно 3 кг на 1 м2. Його додають під будь-які культурні рослини та дерева. Саме восени з’являється можливість застосування навіть свіжого кінського гною, додаючи його під час перекопування ділянки. Важливо тільки додавати його до ґрунту в тих місцях, які восени залишилися вільними від посадок. Інакше рослини просто згорять. А для мульчування стовбурових кіл плодових дерев або ґрунту на посадках багаторічних квітів застосовується вже повністю перепрілий гній, що розсипається при натисканні.
Коров’як
Найбільш поширений вид органіки, що століттями використовується на городах та в садах. Коров’як багатий на поживні сполуки, не такий агресивний у своєму впливі, як кінський гній, і більш доступний. У свіжому, не перепрілому вигляді його можна вносити тільки в осінній період, щоб він до весняних посадок встиг остаточно перебродити і позбутися аміачних сполук шляхом їх вивітрювання та вимивання талими водами, коли почнеться танення снігу.
Норми внесення коров’ячого гною становлять 5-6 кг на 1 м2. Але від нього все-таки буде більше користі, якщо у вересні коров’як закомпостувати і внести як весняне підживлення. Чому? Просто за півроку його зимового перебування у ґрунті ефективність корисної дії впаде на 20—30 %. Компостування дозволить реалізувати весь корисний потенціал органіки цього виду.
Висохлі екскременти корів вносять в осінній ґрунт без будь-якої підготовки. Їх можна додати при перекопуванні ділянки, заглиблюючи під смородиною та аґрусом, сливою, яблунею та ін. плодовими культурами.
Добриво органічне Коровий гній Оргавіт 2кг
Пташиний послід
З екскрементами птахів треба поводитися обережно, оскільки це добриво вирізняє надзвичайно висока концентрація. Воно добре підходить для підживлення полуниці, завдяки якій ягода дає більше врожаю і стає більшою. Але їдкість не дозволяє застосовувати пташиний послід у чистому та свіжому вигляді, перед застосуванням його необхідно доопрацьовувати: зброджувати, відстоювати, розводити. Поливати рослини приготованим розчином також треба дозовано, перебір з таким добривом просто їх загубить. Тому осіннє використання пташиного посліду, його внесення під перекопування ділянки лопатою – оптимальний вихід. Щорічно це робити не потрібно, одного разу на два-три роки цілком достатньо.
Компост
Нерідко цей вид добрива перекопують із ґрунтом прямо на грядках або розкидають компост ділянкою перед оранкою. Але краще зробити інакше. Коли завершиться збирання врожаю, треба видалити з грядок бур’яни, що залишилися, після чого без перекопування розкидати по них шар компосту і полити його одним з ЕМ-препаратів, приготованим відповідно до інструкції, що додається. Після цього розпушити ґрунт, використовуючи плоскоріз Фокіна, і залишити грядки в такому вигляді до настання весни.
При такому підході грунт не закисне, родючість його зросте, не потрібно буде додаткового підживлення органікою або мінеральними добривами. Так обробляти землю можна під посадку ранніх овочів. Урожай за такого підходу вдається отримати приблизно на півмісяця раніше, якщо йдеться, наприклад, про картоплю.
Восени компост активно використовують і саду. Їм обкладають прикореневу область плодових дерев і залишають до приходу весни, коли землю розпушують, і коріння одержують необхідні для зростання поживні речовини.
Деревна зола
Ще один різновид органіки, що має рослинне походження і забезпечує грунт калієм. Дерев’яна зола підходить для осіннього застосування виключно на глинистих, важких землях. З ґрунтів інших типів, крім названих, вона вимивається під час танення снігу. Вносять золу склянку на кв. метр площі. Зола використовується і для результативної боротьби зі специфічними шкідниками окремих овочевих культур, наприклад, цибулі та часнику. В останні теплі дні майбутні гряди під цибулю і часник потрібно щедро припудрити золою, бажана товщина шару – 1 см. У такий же спосіб захищають і посадки озимої цибулі та часнику, але шар золи повинен бути менш товстим, не більше 20 мм.
Добриво зола дерев’яна 1кг
Туки
Суперфосфат
Фосфор важко розчиняється в землі, через це суперфосфати обов’язково вносять восени, щоб вони встигли розкластися до «зручних» рослин сполук. Основний діючий елемент суперфосфатів протягом 6 місяців розчиняється в гумусі і влітку живить всі види рослин, що культивуються на ділянці.
Норми внесення фосфорного підживлення:
-
для монофосфату вони становлять 40-50 г на м2;
-
для подвійного суперфосфату – 20-30 г на м2;
-
для гранульованого – 35-40 г на м2.
Ще один вид суперфосфату, амонізований, восени не застосовують, оскільки азот, що міститься в ньому, за холодний сезон повністю втрачається. Щоб фосфор краще асимілювався у ґрунт, одночасно додавайте калій.
Добриво Суперфосфат гранульований тукосуміш 0,7 кг
Фосфоритове борошно
Природне добриво, що є розмеленими в порошок гірськими породами. Використовують його якраз восени, підгодовуючи вилужені чорноземи та бідні дерново-підзолисті землі, які навесні планується вапнувати. Оптимальний варіант внесення фосфоритового борошна – у парі з гноєм, який забезпечить мінеральному порошку сприятливі умови для асиміляції фосфору гумусом. Вносячи цей тук як осіннє добрива, потрібно врахувати, що далеко не всі рослини, що культивуються на наших ділянках, добре переносять наявний у складі фосфоритового борошна кальцій. Важливими перевагами фосфоритового борошна є її екологічна чистота і безпека, адже це добриво не є штучно синтезованим продуктом хімпрому.
Сечовина
Добриво групи азотних відоме і під іншою поширеною назвою – карбамід, оскільки активна речовина його – азот – присутня у складі в амідній формі. Тільки така форма азоту уможливлює внесення сечовини в землю восени. Амідна форма утримує азот, не дає йому вивітритися або втекти разом із талою водою. Більш того, у важких грунтах внесена восени сечовина пов’язує і утримує до настання весни азот, що вже міститься там.
Добриво Карбамід 1кг
Восени цим добривом підгодувати грунт можна з одночасним внесенням до нього фосфору. Для цього потрібно взяти суперфосфат і нейтралізувати його додаванням крейди або вапняку в пропорції 100 г на 1 кг монофосфату, потім до частини отриманої суміші слід додати дві частини сечовини і добре перемішати. Мінеральне підживлення, що вийшло, потрібно внести в грунт, витрачаючи на кожен квадратний метр площі 120—150 г приготовленої суміші.
Якщо карбамідом удобрюють сад, то і тут потрібно дотримуватися певних правил. Зазвичай вносять сечовину одночасно з органікою тваринного походження (гноєм). Оскільки в гною вже є певна кількість азоту, то дозу сечовини на м2 знижують до 40-50 г. Наприклад, в ствол яблунь вносять близько 5 відер гною, 40 г суперфосфату і 70 г сечовини.
Сірчанокислий калій
Ще одне джерело калію для наших ділянок. Саме цей тук часто вибирають для підживлення ґрунту восени, практикуючи одночасне його внесення в грунт разом з азотними та фосфорними добавками. Його застосовують, щоб підгодувати ґрунт під малинником і кущами смородини або аґрусу, удобрюють сірчанокислим калієм та полуницею з садовою суницею. Сірчанокислий калій, доданий у ґрунт восени, полегшує зимівлю ягідних культур, підвищує відсоток їх виживання навіть у найлютіші зими. Під перекопування це добриво додають із розрахунку 30 г на м2.
Хлористий кальцій
Осінь – чудовий час для цього виду підживлення. В осінній період його використовують навіть у місцях, де навесні будуть посаджені культури, які не терплять хлору, адже хлористий кальцій відноситься до розряду нестійких сполук, тому за наступні півроку він весь вивітриться або розчиниться під час танення снігу, а потім буде вимитий із ґрунту. Кальцій саме добре зберігається в грунтовому комплексі. Витрата хлористого кальцію при осінньому підживленні становить 20 г на квадратний метр.
Осіннє підживлення мікроелементами безглузде, оскільки вносять їх у малих кількостях, і до настання весни те, що залишається від осіннього підживлення, не вплине на врожай.
Сидерати
Осінь у багатьох областях нашої країни нерідко носить затяжний характер, балуючи нас теплими днями та продовжуючи період вегетації рослин. Садівники та городники ефективно використовують цей час для вирощування зелених культур, коренеплодів, квітів. Це чудовий час і для посадки та вирощування зелених добрив – сидератів. Ці трави встигають вирости за стислий термін, навіть якщо погодні умови для цього далекі від сприятливих і випадають прохолодні дні, не кажучи вже про нічну температуру повітря. Найкращим сидератом, оптимальним для удобрення ґрунту восени, визнана гірчиця. Вона має короткий вегетаційний період, за який встигає наростити великий об’єм насиченої азотом зеленої маси. Для осіннього культивування її рекомендують, оскільки насіння гірчиці проростає навіть при температурі 1-2 оС, а активно росте і розвивається вона вже при 2-4 оС, причому їй не страшні і осінні заморозки до -5 оС.
Крім живлення ґрунту, сидерати вирішують ще одне важливе завдання – очищення ґрунту від бур’янів. Навіть якщо ви добре стежили за ділянкою протягом весни та літа, завзято боролися з бур’янами, то восени вони можуть піти в контратаку. Гірчиця виступить вашим надійним союзником і не залишить бур’янам жодного шансу, щільно заполонивши зеленою масою всю засіяну площу. Вона притінює інші трави, гальмує їх розвиток, не дозволяє їм виробити життєздатне насіння. Якщо посадити її восени, то наступної весни ваша ділянка стане набагато чистіше, в ньому втримається більше вологи від снігу, що розтанув, адже її ранньою весною не височуть потужне коріння агресивних, бур’янів, що стрімко ростуть.
Насіння сидератів суміш для глинистих та кислих ґрунтів 0,25кг
Ще одна перевага застосування цього сидерату для осіннього добрива ділянки – його знезаражуюча дія. Гірчиця здатна позбавити ділянку, на якій росте, від плодожерки, слимаків, дротяника. Крім того, вона захистить поверхневий шар ґрунту від вимивання заліза. Адже цей метал необхідний культурам, що вирощуються, для профілактики таких хвороб, як фітофтороз і парша. Щоб захистити від них рослини, восени гірчицею засівають цілі поля, на яких вирощують картоплю.
Гірчиця має сильне стрижневе коріння, яке інтенсивно розпушує ґрунт на глибину до 50 см, покращує структуру ґрунту. Тому цей сидерат вважається найкращим попередником для картоплі. При осінній посадці гірчиці кількість насіння потрібно збільшити в порівнянні зі звичайним на 10-15%, оскільки дефіцит сонця в цю пору не найкраще впливає на схожість сидерату. В іншому вирощування гірчиці залишається стандартним.
Студені зими — суттєвий фактор, що гальмує широке поширення садівництва та городництва у північних регіонах та середніх широтах нашої країни. Сильні морози нерідко завдають серйозної шкоди плодовим деревам і кущам у наших садах, іноді призводячи до їхнього повного вимерзання. Щоб знизити ймовірність такого сумного результату, потрібно обов’язково вносити добрива в садовий та городній ґрунт до настання зимових холодів. Це зміцнить рослини, продезінфікує ґрунт та покращить його структуру.