Правила безпеки
Працювати з електрикою небезпечно, тим більше в «мокрому» приміщенні, тому це мають робити професіонали. Навіть якщо у вас великий досвід в електриці, нагадаємо основні правила безпеки:
- відключіть електрику, коли ведете кабелі від щитка
- підбирайте кабелі певної потужності та перерізу, виходячи з типу приміщення та планованого навантаження
- використовуйте діелектричні рукавички та інструменти
- не ставте розетки та вимикачі в парній
- використовуйте розетки та світильники з вологозахистом
- використовуйте кабель-канали, гофру та розхідники з негорючих матеріалів у парній
На якому етапі будівництва лазні роблять проводку
Банини найчастіше роблять із дерева, тому вони легко спалахують. Через це до проводки тут висувають серйозні вимоги. Так, у лазні, за винятком парної та мийної, роблять лише відкритий тип проводки. Провід кріплять поверх стін і ховають у кабель-канали або гофру або роблять ретропроводку – для неї використовують кручений кабель з подвійною ізоляцією. Все це відбувається вже після фінішного оздоблення лазні, коли в парній встановлені полиці, а стіни просякнуті антисептиком.
Проект електропостачання лазні можна попросити зробити проектувальника чи електрика. Вони ж виконають всю розводку, підберуть марки та перетин кабелів, складуть кошторис, запропонують різні варіанти розміщення щитка, світильників та розеток, підкажуть, як краще підвести основний кабель до будинку. Вартість таких робіт залежить від багатьох факторів, але можемо зорієнтувати за стартовою ціною. Так, для лазні 20–40 кв. м з бруса ціна починається від 15 000, для каркасної — від 20 000, а для зробленої з колод — від 22 000
На перший погляд здається, що зробити електропроводку у лазні простіше, ніж у будинку чи квартирі, адже лазня менша за розміром і там немає десятків різних побутових приладів. Однак це дуже вологе приміщення, де діють додаткові норми ПУЕ. До того ж, вода добре проводить електрику, тому потрібно бути дуже обережним. Третя причина, яка ускладнює проведення світла, – потужні опалювальні прилади: не всі топлять лазні дровами, багато хто встановлює в ній проточні водонагрівачі або електричні кам’янки з напругою 380 В. Така потужність більше звичайного навантажує електромережі, і це потрібно врахувати ще на стадії проекту будівництва. щоб потім підібрати відповідні кабелі, розетки та автомати.
Матеріали та інструменти
Для проведення електрики потрібні:
- Кабелі. Важливо, щоб кабель співпадав за потужністю з автоматом. Наприклад, для силового кабелю перетином 1,5 кв. мм потрібен автомат потужністю не більше 10 А.
- Кабель-канали чи гофра. У них дроти будуть захищені від пари, води та механічних пошкоджень.
- Клемники для з’єднання проводів.
- Розподільний щит.
- Автомати: один вступний та кілька диференційованих.
- З’єднувальні шини для автоматів.
- ПЗВ — пристрій захисного відключення, яке захистить від удару струмом.
- Сталевий куточок 50 х 50 х 5 мм — знадобиться 3 прути по 2–3 м завдовжки.
- Сталева смуга 4 х 40 мм – потрібно 3 смуги по 1,2-1,5 м завдовжки. Ці металеві деталі потрібні для контуру заземлення.
- Заземлююча шина та металеві з’єднувачі для дротів, щоб підключити заземлення.
- Розетки та вимикачі відкритого типу з вологозахистом від IP44 і вище.
- Світильник для парної не нижче IP56 (такі не пропускають вологу).
- Світильник у передбанник.
- Індикаторна викрутка для фінальної перевірки розеток.
Як вибрати та сховати дроти
Якщо в передбаннику та кімнаті відпочинку можна використовувати ті ж дроти, що і в будинку, то в парній потрібен термостійкий провід, який витримує екстремальні температури.
Для парної та мийної підходять дроти з маркуванням: РКГМ, ПРКА, ПРКС, ПВКВ, ПМТК — вони гнуться та витримують нагрівання до 180–200 градусів. Кабель-канали їм не потрібні.
У передбаннику та кімнаті відпочинку потрібно використовувати дроти наступного маркування в кабель-каналах, на вибір:
- ВВГНГ-LS 3 х 2,5 кв. мм (3 жили, переріз дроту 2,5 кв. мм)
- ППГнг-HF 3 х 2,5 кв. мм
- NYM 3 х 2,5 кв. мм
Згідно з ПУЕ 7.1.40, у парній та мийній краще прихована електропроводка, хоча і зовнішня не заборонена. Зате не можна прокладати дроти в гофрі та металевих кабель-каналах.
Майстри рекомендують встановлювати в парній одне неяскраве джерело освітлення — краще під полицями, на яких сидять люди. Стельове світло сліпить, а в плафон швидко забивається листя з віника, яким у лазні активно махають. Проте під полицями світильник нікому не заважає, а світла дає достатньо.
Краще взагалі не проводити кабель у мийній та парилці — ні по стінах, ні всередині них. Щоб повісити в них світильник, просвердліть на його місці наскрізний отвір в іншу кімнату, в якій є проводка, вставте в отвір металеву гільзу, протягніть через неї дроти і підключіть до світильника. Так само роблять і з кабелями для електричної печі – виводять у холодніше і сухе приміщення. Металеві гільзи – єдиний виняток із правила, яке забороняє використовувати металеві елементи у проводці в парній.
Як де ставити розетки та вимикачі
Все той же розділ ПУЕ забороняє ставити в парній та мийній розетці, вимикачі та розподільчі коробки — їх встановлюють у передбаннику чи кімнаті відпочинку.
Скільки розеток та вимикачів має бути вирішувати вам. Якщо ви ходите в лазню лише паритися, то вистачить двох-трьох розеток. А якщо у вас велика лазня з кімнатою відпочинку або кухнею, де ви збираєтеся використовувати чайник, фен, музичний центр і телевізор, заздалегідь все порахуйте, щоб потім не тягнути подовжувач з дому.
Про розміщення розеток та вимикачів йдеться у ПУЕ 7.1.51. Вимикачі рекомендують розміщувати на висоті не більше метра на стіні з боку ручки дверей. Розетки мають у своєму розпорядженні на цій же висоті — їх можна зробити на будь-якій стіні кімнати.
Висота більшості столів — 0,7–0,8 м, тому зручно поставити розетку на висоті 0,9: можна буде присунути стіл упритул до стіни та не переживати, що він закриє розетку.
Оскільки проводка у передбаннику та кімнаті відпочинку відкрита, то з нею використовують накладні розетки та вимикачі, для яких не потрібно робити отвори у стіні. Зазвичай їх кріплять на 2 дюбелі 6 х 40 мм.
Де має бути щиток
Електрощит не можна розташовувати там, де його може затопити, а значить, йому не місце в парній, мийній та поруч із водонагрівачем та трубами. Зазвичай щиток вішають у передбаннику біля входу, де максимально сухо, на висоті від 1,5 до 2 м від підлоги, щоб було зручно вмикати світло, коли заходите у лазню. На початку лінії, відразу після вступного автомата, встановлюють ПЗВ, яке захищає людей та лазню від пожежі у разі витоку струму.
Кабель, що живить щиток і всю лазню, частіше тягнуть від вуличного електростовпа. Це можна зробити двома способами:
- По повітрю — СІП-кабель тягнуть від стовпа до лазні поверху. Усередину приміщення його не заводять, бо він пожежонебезпечний і підходить виключно для вулиці. Його кріплять на фасад лазні за допомогою фасадних кронштейнів, з’єднують з кабелем ВВГ або NYM, що проколюють затискачами і заводять у будинок через перехідну гільзу. У дерев’яних лазнях під гільзу прокладають негорючий матеріал – частіше мінеральну або базальтову вату. Повітряний спосіб швидше та простіше.
- По землі — на відстані від стовпа до лазні риють яму 60–80 см завглибшки та шириною до 30 см. Туди кладуть спеціальний броньований кабель з маркуванням АВБбШв 3 х 6 кв. мм (3 жили, перетин 6 кв. мм) чи мідний кабель ВВГ в гофрованій трубі. Одним кінцем його підключають до стовпа, а іншим заводять у лазню крізь отвір у фундаменті або стіні через ПНД-трубу. Цей спосіб надійніший і не псує зовнішній вигляд лазні.
Етапи робіт
Коли проект готовий, а всі матеріали куплені, приступаємо до монтажу. Робота ділиться на кілька етапів:
- Завести кабель у лазню повітрям або під землею.
- Зібрати та поставити щиток з ПЗВ та диференційованими автоматами.
- Розетки та світло підключити до окремих автоматів.
- Між собою автомати з’єднати шиною 1П, якщо напруга в мережі 220 В, і 3П — якщо мережа розрахована на 380 В.
- Особливо зробити контур заземлення. Його потрібно закопати біля лазні у довільному місці на глибину від 50 см та більше. Пруття вертикально вбити в землю, а між собою зварити сталевими смугами так, щоби вийшов рівнобедрений трикутник. До нього за допомогою зварювання приєднати ще один сталевий провідник, який веде до ГЗШ — головної шини, що заземлює, — і кріпиться до неї болтом і гайкою. Зазвичай її теж встановлюють у щитку, у самому його низу. Саме до неї на металеві з’єднувачі потрібно підключити заземлювальні кабелі, після чого розвести їх по кімнатах — до світильників та розеток.
- Заключний етап – розведення кабелів по лазні. Провід провести по стінах згідно проекту, а потім сховати в кабель-канали. На дерев’яних стінах закріпити їх через кожні 30-50 см шурупами по дереву. Штрабити стіни або робити в них отвори, крім виведення світильника в парну, не потрібно.
- Тепер потрібно все перевірити: підключити електрику, увімкнути світло та перевірити справність розеток індикаторною викруткою.
Резюме
Не забувайте про те, що проводка у лазні відрізняється від проводки у квартирі чи будинку. Ретельно вибирайте кабелі та розхідники за потужністю, вологозахистом та температурними показниками. Не беріться за монтаж поодинці, якщо у вас мало досвіду. Консультація з електриком та складання проекту допоможуть вам зробити в лазні якісну та безпечну проводку, яку не доведеться переробляти.