Щоб отримати багатий урожай овочів на дачній ділянці, доводиться чимало потрудитися, забезпечуючи культурам, що обробляються, своєчасний полив, прополювання, підживлення добривами. Але навіть усе перераховане не дозволить досягти хороших результатів, якщо садівник не виконує основних правил сівозміни. Тому після закінчення дачного сезону і при підготовці майбутнього дуже важливо приділити серйозну увагу плануванню розміщення культивованих рослин на ділянці, розробці схеми сівозміни. Цим терміном називається повсюдно застосовуваний агротехнічний прийом, що полягає у своєчасній зміні місця посадки всіх овочевих культур, що вирощуються, постійному їх чергуванні.
Чому це потрібно робити
Якщо дачник нехтує правилами сівозміни та саджає одні й ті самі овочі щосезону на одному місці, у ґрунті накопичуються хвороботворні бактерії та патогенні мікроорганізми. Шкідлива для рослин мікрофлора збільшується в обсязі з кожним сезоном, і якщо, наприклад, цього року овочі страждали від фітофторозу, то без застосування заходів та посадки овочів на інше місце на наступний сезон поразка фітофторою буде ще масштабнішою, оскільки її концентрація у ґрунті досягне критичних. показників. Розвиваючись, коренева система овочів виділяє в ґрунт токсини, що негативно впливають на рослини того ж виду, посаджені в наступному сезоні.
Виділення токсинів – це обов’язковий біологічний процес, характерний всім овочевих культур. Але найгостріше на токсини, що виділяються рослинами одного виду, реагують такі культури, як капуста і найпопулярніші коренеплоди — морква та буряк. Всім рослинам, які ми вирощуємо на городах, потрібен певний перелік мікроелементів, і кожен овоч забирає з ґрунту свій набір корисних речовин. Садаючи овочі протягом кількох сезонів на постійному місці, ви тим самим провокуєте стомлюваність ґрунту, тобто з кожною новою посадкою корисних речовин у землі залишається дедалі менше.
Добриво мінеральне монофосфат калію 0,5 кг з карбамідом
Многовікова практика застосування
Про необхідність сівозміни відомо давно. Про те, яку користь він приносить, людству відомо вже 1200 років тому. Елементарні правила сівозміни застосовували ще давні єгиптяни, а фермери старої Європи завжди використовували практику двопілля, тобто засаджували лише половину землі, залишаючи другу відпочивати. Після чого місце посадки міняли, сіючи культури, що оброблялися, на відпочившій землі і даючи перерву полям, що використовуються в попередньому році.
Поступово на зміну двопілля прийшла схема з трьох полів. Сенс її полягав у тому, що ділянку ділили на 3 частини. На першій секції вирощували рослини, що культивуються, другу залишали на пари, на третій сіяли культури, що збагачують грунт азотом (наприклад, боби, сочевицю або горох). Тобто в землеробстві була задіяна лише одна секція ділянки, інша відпочивала, а третя збагачувалась корисними речовинами за рахунок вирощування бобових. Завдяки такій системі сівозміни фермери змогли значно збільшити врожай культур, що вирощуються.
Як це працює
Грамотно проведена ротація овочевих культур дозволяє боротися зі специфічними шкідниками та хворобами тих чи інших видів рослин. Патогенні мікроорганізми та шкідники при правильно виконаному сівозміні втрачають можливість концентруватися до згубного рівня як у ґрунті, так і в рослинах.
Рослини-господарі, на яких паразитують комахи та їх фітопатогени знаходять сприятливе середовище для розвитку та розмноження, в рамках сівозміни замінюються іншими, позбавляючи комах-шкідників та небезпечні бактерії джерела живлення.
Сівообіг дозволяє регулювати і бур’ян, оскільки різні культури по-різному конкурують з бур’янами. Наприклад, на ділянці зони, на яких вирощувалися картопля, томати, капуста та горох, до наступного сезону залишаються порівняно чистими. Це значно полегшує вирощування овочевих культур, посаджених з їхньої місці. Добре пригнічує зростання бур’янів і гарбуз. Її велике густе листя позбавляють бур’яни сонячного світла, не даючи їм можливості нормально розвиватися. Враховувати ці особливості корисно, якщо ви стали власником запущеної ділянки, що заросла бур’яном. Добре було б перші сезони садити на його території саме перелічені овочеві культури, змінюючи їх локацію.
При оптимальному сівозміні, що виконується з урахуванням біологічних особливостей овочів, що вирощуються, рослини одного виду виявляються на тому самому ділянці не раніше ніж через три роки. Це правило має дотримуватися особливо суворо, якщо у ґрунті присутні такі хвороботворні мікроорганізми, як фітофтор. Але якщо земельна ділянка занадто мала і ідеальної сівозміни досягти на ній неможливо, то терміни обороту культур доведеться скорочувати.
Наведемо наочний приклад роботи принципу сівозміни на овочі, який люблять майже всі. Йтиметься про томати. Помідори ростуть не швидко, тому зазвичай вирощуються шляхом посадки розсади. Ця овочева культура потребує підживлення, тому органічні добрива в гряди вносять ще восени, а навесні при висадженні томатів у лунки додають і добрива мінерального походження. Потім весь вегетаційний сезон помідори підгодовують рідкими складами. Це не тільки допомагає дати рослинам необхідні для росту речовини, а й захищає їх від хвороб. Наприклад, обприскування листя «Фолірусом» із кальцієм дозволяє вберегти рослини від вершинної гнилі.
Насіння Томат Сибірський скоростиглий 0,1г
Помідори люблять вологу. Їхнє коріння розташоване у верхніх шарах ґрунту, тому вимагають регулярного поливу. Частий полив і наявність у ґрунті дрібних коренів, характерних для томатів, ущільнюють ґрунт. Тому після помідорів на грядах потрібно садити культури, що мають сильне коріння, глибоко проникаючий грунт. У цьому випадку підійдуть редька та буряк, редиска та морква. Можна також висаджувати на місце томатів культури, що не належать до сімейства пасльонових: огірок, квасоля, часник та цибуля. Щоб новим рослинам не передавалися загальні хвороби, а процес виснаження ґрунту не продовжувався, на місце томатів не садять інших представників сімейства пасльонових: перець, баклажани та картопля. Томати ж можна садити після селери або кабачків, нейтральних попередників для помідорів. Найкращий варіант — посадка томатів на місце, де в попередньому сезоні росли будь-які бобові.
Рослини-відновники та споживачі
Плануючи посадки біля дачної ділянки, треба зазначити, яких груп за сумісності ставляться ті чи інші овочеві культури. Огородник повинен розуміти, які з овочів виснажують ґрунт, витягуючи з нього корисні речовини, а які, навпаки, збагачують його, покращують склад та родючість. До найактивніших рослин категорії споживачів відносять помідори, капусту білокачанну та броколі, буряк, баклажани та салат. Помірно користуються ресурсом корисних речовин, що знаходяться в грунті та сприяють росту рослин, такі культури, як цибуля та часник, картопля та перець, ріпа та редис. І нарешті, до рослин, які забезпечують відновлення ґрунту, відносять бобові: горох і самі боби. Крім того, добре відновлюють родючість ґрунту такі ґрунтопокривні культури, як жито, посіяне під зиму, та конюшина. Застосування в сівозміні рослин з усіх трьох груп дозволяє оптимально використовувати набір поживних речовин, що містяться в ґрунті, та поповнювати їх запаси.
Огородниками часто використовується найпростіша схема сівозміни – трирічна. Застосовують її повинні садити найбільш вимогливі до родючості ґрунту рослини в перший рік, на другий рік на цьому місці висаджують невибагливіші культури, а в третій рік гряда засаджується рослинами, що ефективно відновлюють родючість ґрунту.
Підвищити врожайність на вашій ділянці можна і ще одним способом – посадкою після завершення вегетаційного періоду таких культур, як томати, кабачки, перець та баклажани, рослин-відновників. Збирання перерахованих овочів закінчується ранньою осінню, і до настання холодів на їх місце висівають ґрунтопокривні культури, наприклад, озиме жито і гірчицю або квасолю. При весняній підготовці ділянки до сезону висаджені восени рослини не прибирають із території, а закладають у ґрунт. На гряди, на яких росли ґрунтопокровники, висаджують листові культури. Сівообіг у цьому випадку виглядатиме таким чином: овочі з плодами (томати, баклажани, перець, кабачки) — ґрунтопокровники, включаючи так званий зелений гній, або культури, що збагачують ґрунт цінними поживними речовинами (зокрема, бобові), — зелені культури — рослини коренеплоди.
На стандартних ділянках площею 6 соток досвідчені городники, застосовуючи правила сівозміни, легко вирощують понад 20 різновидів овочів та зелені. А вже так званий борщовий набір, що включає цибулю, капусту, часник, картопля, морква та петрушку з томатами, при певному старанні може виростити кожен.
Багаторічники, безумовно, не включаються до системи сівозміни. Але грамотною посадкою чагарників та плодових дерев на ділянці можна захистити насадження від холоду та вітрів, затримати сніг навесні, залучити на город корисних птахів, що знищують усіх шкідливих комах. А між плодовими деревами чудово зростатимуть зелені культури — наприклад, салат, базилік чи кріп.
Ведіть щоденник агронома
Щоб не заплутатися в схемі сівозміни і не допустити прикрих помилок у чергуванні овочевих культур, рекомендуємо кожен сезон вести особистий щоденник агронома, в який записувати схему посадки рослин, що культивуються. Тож вам буде легше спланувати розміщення посадок навесні. У цьому щоденнику добре б також помічати, на які хвороби страждали рослини в кожному сезоні і які шкідники зустрічалися в тих чи інших зонах ділянки. Такі позначки допоможуть заздалегідь спланувати профілактичні заходи, щоб зустріти всіх ворогів у всеозброєнні.
Відновлюємо покинуту ділянку
Якщо ви придбали ділянку землі, яку закинули колишні господарі, і стан її гірший, ніж звичайна цілина, а саме вся площа заросла старими деревами, стирчать пні і присутні зарості чагарника, що давно не плодоносить, то насамперед потрібно провести розкорчування. Потім видаляються бур’яни, збагачується корисними речовинами ґрунт. Попередньо потрібно визначити її тип та діяти виходячи з результатів дослідження. Якщо ґрунт виявився кислим, його потрібно вапнувати. У піщаник додають торф, а ступінь родючості ґрунту підвищують шляхом додавання органіки та мінеральних добрив.
На такій ділянці, що розробляється після недбайливих господарів, краще облаштувати підняті гряди. Вони забезпечать рослинам відмінний дренаж і спростять прополювання. Якщо ділянка настільки погана, що привести її в більш-менш пристойний стан до початку сезону не вдається, ні про яку сівозміну думати не доводиться. Потрібно продовжити роботи з облагородження ділянки, а основні овочеві культури цього сезону висадити у відра або об’ємні пластикові пакети.
Важливі нюанси сівозміни
Кожен городник повинен знати, що:
-
Правила сівозміни, як і будь-які інші, мають винятки. У нашому випадку це культури сімейства бобових. Ці активні сидерати, що насичують ґрунт необхідними рослинам мікроелементами, — єдиний вид овочевих культур, допустимих для посадки на тому самому місці цілих три сезони поспіль.
-
Ділянку, де садять цибулю на перо, потрібно щорічно вибирати нову.
-
При вирощуванні огірків пауза у їх посадці на одному місці має бути як мінімум чотири роки. Цей овоч легко уражається небезпечними бактеріями, що важко переносить зараження. Перед огірками на гряді краще вирощувати бобові, білокачанну капусту, цибулю, картопля чи петрушку.
-
Посадка деяких овочів у безпосередній близькості один до одного не йде врозріз із правилами сівозміни. Наприклад, горох добре поєднується з морквою, кабачки — з будь-якими зеленими культурами, на буряках благотворно позначиться сусідство із цибулею.
-
Для посадки редиски зовсім не обов’язково розбивати окрему гряду, вона чудово росте і приносить багатий урожай і при посадці міжряддя інших овочів. Оптимальні сусіди для редиски – боби та морква.
Застосовуючи на практиці основні правила сівозміни, ви зможете значно покращити родючість грунту на дачній ділянці, знизити захворюваність овочів і кількість шкідників і паразитів, що загрожують їм, а врожай вирощуваних культур буде багатим і стабільним.