Калина належить до тих знакових для рослин, які улюблені та популярні в народі, оспівані у багатьох піснях та віршах різних епох. Її люблять і за красу, і за велику користь, яку приносять ягоди та інші частини рослини. Калина дуже гарна і навесні, коли вона посипана квітами, і восени, коли її ягоди наливаються червоним кольором. Належить калина до роду деревних квіткових та сімейства адокосових. Треба сказати, що ми не маємо монопольного права на цю рослину. Калина росте у різних регіонах , включаючи Сибір, а й у Казахстані, Канаді, в Україні. Калину можна побачити у природних умовах навіть на Антильських островах та на Мадагаскарі. Але тільки у нас калина користується всенародним коханням, ця ефектна рослина в народі символізує дівочу невинність та красу. А ще недавно весілля, які грали зазвичай восени, прикрашали гронами калини, а молодому подружжю подавали її саджанці.
Калина, залежно від регіону росту, є пишний розлогий кущ або дерево, що виростає часом до 4 м заввишки. У період цвітіння калина покривається пишними суцвіттями дрібних рожевих або білих квіток. Ягоди калини поряд із звичним червоним можуть бути і чорного, і жовтого кольору. Усередині них знаходиться плоска кісточка. Смак ягід може бути солодким або кисло-солодким, з сильною або трохи вловимою гіркуватістю. Якщо почекати зі збором ягід до заморозків, то смак їх стане набагато приємнішим, а гіркуватість пропаде. Більшість сортів калини дозріває пізньої осені, але зустрічаються і різновиди ранньостиглих. Крім звичайної калини, що вирощується для ягід, є сорти чисто декоративні. Загалом у цієї культури налічується майже 160 сортів. Найбільшого поширення набули листопадні різновиди, але є і вічнозелені калини, і навіть ті, що цвітуть взимку у теплих регіонах.
У різних сортів є суттєві відмінності у вазі, смакових якостях та забарвленні ягід, компактності та висоті куща, темпах росту рослини. До найбільш затребуваних сортів відносяться:
-
Червоне гроно – низькорослий середньорозкидистий кущ з круглими темно-червоними ягодами, що мають кисло-солодкий смак з незначною гіркуватістю.
-
Розеум – великий чагарник, що досягає 3 м висоти. Він має широку крону, але ягід не дає.
-
Жолобівська – рослина з компактним кущем, що виростає до 2.5 м у висоту. Плодоношення настає восени, у другій декаді вересня. Ягоди мають круглу форму та яскраво-червоний колір. Вони соковиті, солодкі, майже без кислинки, з пікантною гіркуватістю.
-
Ульгень – високий кущ до 4 м заввишки. Ягоди цього сорту кулясто-еліптичні, червоного кольору. Встигають у вересні, відрізняються великим вмістом соку, але вони явно виражений гіркий присмак.
-
Шукшинська – сильноросла рослина з товстими пагонами, виростає до 3 м. Червоні ягоди мають круглу форму і злегка гірчать.
-
Дачна – цей сорт має прямостоячий кущ, що досягає 3 м у висоту, і звичні ягоди округлої форми та яскраво-червоного кольору. Смак їхній кисло-солодкий.
-
Марія – сильнорослий, але середньорозлогий кущ, відрізняється раннім плодоношенням. Круглі ягоди мають світло-червоне забарвлення та дещо терпкий, солодко-кислий смак.
-
Ескімо – різновид напіввічнозеленої калини, кущ має кулясту крону, гілки якої спрямовані вгору. Виростає така калина до півтора метра, плодів не дає, культивується як декоративний чагарник.
-
Червоний корал – сорт компактний, із середньорослим кущем, форма ягід кругла, колір яскраво-червоний, смак традиційний кисло-солодкий, є пікантна гіркота, м’якоть ароматна.
-
Ленінградська добірна – чагарник середньорослий, що досягає 2.5 м. Восени дає великі ягоди рубінового кольору, м’якуш яких соковитий і солодкий.
Чому калину варто вирощувати
Крім краси, ця рослина приносить велику користь. У її ягодах міститься цілий спектр цінних речовин:
-
вітаміни K, A, E, C;
-
ефірні масла;
-
органічні кислоти;
-
поліфеноли;
-
таніни;
-
пектини;
-
залізо;
-
калій;
-
цинк.
Крім того, ягоди містять речовини, склад яких схожий на естроген — жіночий гормон. Завдяки такому набору корисних речовин калина має тонізуючу дію на судини, нормалізує серцеву діяльність, притуплює больовий синдром, зменшує ризик прогресування анемії та атеросклерозу. Ягоди допомагають і при болях у серці. Використовують калину і тоді, коли є проблеми із закупоркою судин, коли потрібно очистити їх від бляшок холестерину.
Корисна ягода і тим, хто страждає на гастрит або коліт або має інші проблеми травлення. Цілющою дією має не тільки м’якоть ягід, а й кісточки. При прийомі внутрішньо вони благотворно впливають на процес відновлення після важких хвороб, знижують біль при мігрені, збільшують працездатність, покращують настрій і знижують стомлюваність. Кора калини здатна зупинити кровотечу, завдяки чому її використовують ті, хто страждає від ран, що довго гояться, або не зростаються післяопераційних швів. Якщо калину є регулярно, можна уникнути депресії, позбутися безсоння і стресів, зміцнити імунітет.
Ягоди калини широко використовуються в народній медицині через ефективну жовчогінну, відхаркувальну, антисептичну, сечогінну, седативну, знеболювальну та загальнозміцнювальну дію. Але не всім рекомендовано вживання цієї цілющої ягоди. Вживання її небажано гіпотонікам і людям, які страждають на хвороби суглобів, особам з індивідуальною непереносимістю, а також страждають на тромбофлебіт і захворювання печінки або нирок.
У народній медицині дуже популярний завдяки високій ефективності при простудних хворобах відвар кори калини, змішаний з медом і маслом обліпихи. Його приймають як профілактичний засіб. Якщо ви відчуваєте біль у горлі, то калиновий відвар можна використовувати для полоскання чи компресу. Сік ягід калини застосовують при лікуванні дерматитів, фурункульозу. Квітки рекомендується використовувати тим, хто страждає на пародонтоз або втратив голос. Цілющий ефект відвару з квіток допоможе і тих випадках, коли виникає носова кровотеча. Щоб воно припинилося, треба тампони, згорнуті з вати, просочити відваром із квітів і вкласти в кожну ніздрю. Регулярний прийом ягід калини вважається ефективною профілактикою онкологічних хвороб.
Широке застосування калина знайшла й у косметології. З її ягід виготовляють тоніки та маски, шампуні та скраби, що очищають засоби. Шкіра після впливу косметики, інгредієнтом якої є калина, набуває бархатистості, зволожується і молодшає.
Агротехніка калини
Розмножують цю культуру переважно саджанцями. Їх висаджують у ґрунт як навесні, так і восени. Вибирати для цієї культури необхідно напівтіньові ділянки зі слабокислим або нейтральним ґрунтом. Калина любить добре зволожений ґрунт. Кращі умови для її зростання – це береги штучних водойм, якщо йдеться про дачну ділянку або заміську садибу, а також природних струмків і річок. Для саджанця потрібно підготувати квадратну яму 50 на 50 см, глибина якої має становити 0.5 метра. Для посадки потрібно також підготувати перегній або торф, який поєднується з частиною вийнятого з ями грунту. Крім того, в суміш додають півлітра деревної золи і три столові ложки сечовини. На кожен кущ калини потрібне відро такої суміші.
Саджанець поміщають у підготовлену яму, розправляють коріння, щоб вони перебували у природному положенні. Калину засипають підготовленою сумішшю так, щоб коренева шийка була заглиблена до 5 см від поверхні ґрунту, в жодному разі не більше. Навколо посадженої рослини потрібно зробити лунку, щоб при поливі вода не розтікалася. Саджанець рясно поливають. Взагалі, поки він приживається, кожен полив має становити не менше 3 відер води на кущ. Приствольную зону бажано мульчувати тирсою або торфом. При посадці кількох кущів потрібно зробити інтервал між рослинами 3 метри.
Калина любить зволожений ґрунт, тому в посушливе літо потрібно забезпечити полив з періодичністю не менше двох разів на тиждень, виливаючи щоразу під кущ по 2 відра води. А щоб рослина швидко росла, дружно цвіла і давала багатий урожай, її треба підгодовувати. Весняне підживлення проводиться 2 рази. Перша виконується до набухання нирок. Під кущ розсипають сечовину із розрахунку 50 г на квадратний метр. Друге підживлення виконують перед цвітінням. У ґрунт у цей період треба внести деревну золу. Склянку порошку розсипають під кущем і трохи припорошують ґрунтом, щоб золу не роздуло вітром.
Коли літо перевалить за середину, калині будуть потрібні фосфор і калій. Її доцільно підгодувати якимось із комплексних мінеральних складів з розрахунку 75 г на кожен кущ або внести в ґрунт суміш калійного та фосфорного добрив у пропорції 25 і 50 г на квадратний метр. Після підживлення саджанець треба полити. При вирощуванні калини треба раз на два роки в процесі перекопування приствольної зони вносити гній, що перепрів. Достатньо 1 відра на кущ.
Калина – це швидкозростаюча культура. Кожен сезон її гілки витягуються на 50 см, через що рослина потребує обрізки. Виконують її навесні, до моменту прокидання куща і початку руху соку. У процесі обрізки необхідно видалити всі сухі та пошкоджені гілки, а також старі віком понад 6 років. Обрізають і частину гілок із центру крони, щоб запобігти її загущенню та забезпечити всім пагонам нормальну освітленість. Тільки за цієї умови можна досягти високої врожайності куща. Обрізка може мати декоративний характер, якщо кущ вирощується як елемент ландшафтного дизайну.
Хвороби та шкідники калини
Ця культура невибаглива і проста у вирощуванні, рідко уражається хворобами та шкідниками. Але якщо таке трапляється, шкода куща може бути завдано величезної. Причому сильно страждає як здоров’я рослини, так і її зовнішній вигляд. Найчастіше нападають на калину листоїд та попелиця. При виявленні листоїду кущ обробляється Інтавіром або Карбофосом. Дотримуйтесь інструкцій, доданих до цих препаратів виробниками. Якщо калину вразила попелиця, потрібно видалити гілки і листя, ушкоджені цим паразитом, і обробити кущ «Інтавіром» або «Фуфаноном».
З хвороб, що зустрічаються на калинових кущах, найбільш поширені сіра і плодова гнилизна, а також аскохітозна плямистість і морозний опік. Боротися з ними можна за допомогою універсальних препаратів з обов’язковим видаленням уражених частин та листя рослин. Щовесни бажано виконувати аналогічну обробку куща в профілактичних цілях.
Як зберегти корисні ягоди
Зібраний урожай калини можна засушити, заморозити, перетерти із цукром, зав’ялити. Всі ці способи збережуть корисні елементи та вітаміни, що містяться у ягоді. Сушену калину можна зберігати прямо в гронах, зв’язавши їх букетиками, підвісивши на горищі або в підвалі. Свіжу ягоду можна довго тримати в холодильнику в герметичній ємності.
В’ялити калину треба так:
-
Вимийте ягоди, що добре встигли, видаліть у кожної плодоніжки.
-
Опустіть плоди на 3 хв. у гарячу воду. Ця дія допоможе видалити гіркуватість, набагато покращить смак ягід.
-
Злийте воду, ягоди злегка обсушіть і засипте цукром із розрахунку 250 г на кілограм ягід. У цукрі калину залиште на добу, температура повітря має бути кімнатною.
-
Через добу сік, пущений калиною, потрібно злити, а ягоди знову засипати цукром і залишити ще одну добу, після яких у вас з’явиться ще одна порція соку. Отриманий сік підходить для консервування.
-
Калину залийте свіжоприготованим цукровим сиропом і потримайте ягоди 5 хвилин. Після їх закінчення ягоди процідіть, звільнивши від сиропу, і розкладіть на деку. Духову шафу тим часом розігрівають до 85 °C. Розсипані по деку ягоди поміщають на півгодини в духовку.
-
Підв’ялені ягоди засипте в чисті сухі баночки і добре закупоріть.
Використання калини на кухні
Калину можна їсти свіжою, а також додавати в каші. З калини прийнято також готувати сік, який вживають свіжим або консервованим. У переліку страв кухні є чимало рецептів приготування делікатесів та смакот з цієї ягоди: киселів та компотів, мусів та варення, желе та джемів, пастили та соусів до м’яса. Популярні пироги-калинники, начинені соковитою та корисною ягодою. Виготовляють із калини та алкогольні напої — наприклад, настоянку-калинівку та наливку. Смажений і корисний чай з додаванням калини, особливо тим, хто підхопив застуду.