Перетворити літній дачний будиночок на теплу зимову оселю легко. Монтаж утеплювача нескладний. Впорається навіть недосвідчений майстер, а якщо взяти пару помічників, легко зробити все за пару днів.
Але спочатку треба вирішити, де утеплювати — усередині чи зовні, і які матеріали для цього вибрати.
Правильне утеплення дачі: покроковий план
1. Перевірити стан стін, підлоги та перекриттів
Дерево має бути без гнилі та потерті, а цегляна кладка — без глибоких щілин та тріщин. Ушкодження в конструкціях погіршують теплоізолюючі властивості і створюють містки холоду — місця, де мороз особливо легко проникнути крізь стіну або перекриття.
Якщо утеплювати плануєте зсередини, доведеться також прибрати всю обробку до міцної основи. У тих місцях, де штукатурка відвалюється від стіни, доведеться її прибирати та закладати пошкоджене місце заново. Влаштовувати термоізоляцію прямо поверх шпалер (особливо паперових!) не можна – на них під утепленням заведеться пліснява. І навіть штукатурку або цегляну кладку бажано обробити антисептиком або фунгіцидом, а для дерев’яних поверхонь така обробка є обов’язковою і при утепленні зовні.
2. Знайти точку роси
Точка роси — це температура, за якої водяна пара конденсується з повітря, переходить у рідкий стан. Температура внутрішньої поверхні стіни не повинна бути нижчою за температуру точки роси (ГОСТ Р 54852-2011) — інакше на стіні накопичуватиметься конденсат.
Відчинена стіна — це пліснява на обробці, грибок на дерев’яних конструкціях і найстрашніший ворог кладки з цегли, газобетону тощо — замерзання води в порах і мікротріщинах. При замерзанні вода розширюється, і крига, що утворюється, поступово розриває матеріал стіни. Крім того, конденсат усередині матеріалу стіни знижує її теплозахисні властивості — сира стіна може промерзнути наскрізь навіть за нормального опалення в приміщенні!
Зимову точку роси потрібно зміщувати назовні. Це робиться за допомогою шарів «пирога», що утеплює, — про нього докладніше нижче.
Розрахувати точку роси та її усунення можна за допомогою онлайн-калькулятора
3. Вирішити, де утеплювати будинок — усередині чи зовні
Визначитись допоможе таблиця.
4. Розрахувати, скільки матеріалів потрібно
Для розрахунку можна використовувати будівельний калькулятор «а».
Не забувайте: при утепленні зсередини перегородки між кімнатами і перекриття між двома житловими поверхами, що опалюються, в розрахунок не включаємо.
При розрахунках на онлайн-калькуляторах цей момент легко упустити, особливо якщо там підрахунок ведеться не за повним планом будинку, а для кожного приміщення окремо – програма при цьому просто не бачить, які зі стін зовнішні, а які – внутрішні.
5. Вибрати утеплювач
Всі представлені утеплювачі належать до матеріалів класу А з низькою теплопровідністю (менше 0,06 Вт/м∙К). Але способи їх застосування та інші характеристики можуть помітно відрізнятися.
Фольгований PIR може використовуватись у житлових приміщеннях
Особливості монтажу
Легко монтується на будь-якій поверхні при дотриманні інструкції виробника
Скловата
Рекомендується
Тільки для зовнішніх робіт
Відсирювання/набухання
Вбирає та утримує вологу при високій вологості повітря та при контакті з ґрунтом
Ушкодження гризунами
Можуть влаштувати ходи та гнізда
Цвіль
Може завестися при відсиджуванні та забрудненні
Здатність стежитись
Висока, при будь-якому укладанні
Вогнестійкість
Не горить і не підтримує горіння
Екологічність
Не рекомендується використання у приміщеннях
Особливості монтажу
Через скляний пил обов’язково потрібне застосування засобів захисту та ретельне прибирання
Мінеральна вата
Рекомендується
Для внутрішнього утеплення; для зовнішнього – з обов’язковою гідроізоляцією
Відсирювання/набухання
Вбирає та утримує вологу при високій вологості повітря та при контакті з ґрунтом
Ушкодження гризунами
Можуть влаштувати ходи у м’яких плитах
Цвіль
Може завестися у відсиреній мін. ваті, зробленій із шлаку, у базальтовій ваті пліснява не заводиться
Здатність стежитись
Невисока, особливо у твердих плит
Вогнестійкість
Не горить і не підтримує горіння
Екологічність
Припустимо використання в житлових приміщеннях під оздобленням
Особливості монтажу
Зручно укладається без щілин, але обов’язково потрібна обрешітка
Пінополістирол (пінопласт, ППС)
Рекомендується
Тільки для зовнішнього утеплення по негорючих стінах і з негорючим решетуванням
Відсирювання/набухання
Поступово вбирає вологу та набухає
Ушкодження гризунами
Легко прогризають, часто влаштовують ходи та гнізда
Цвіль
З’являється часто під час відсирження
Здатність стежитись
Злежується під постійним тиском
Вогнестійкість
Горить із виділенням шкідливих речовин
Екологічність
Не рекомендується використання у житлових приміщеннях
Особливості монтажу
Легко ріжеться у розмір і монтується, але вимагає обережності через ламкість та кришення
Екструдований пінополістирол (ЕППС)
Рекомендується
Для зовнішнього утеплення та утеплення підлог, фундаментів
Відсирювання/набухання
Водостійкий, не відволожується і не набухає
Ушкодження гризунами
Можуть прогризти невеликі ходи
Цвіль
Практично не вражає
Здатність стежитись
Мало стискується, практично не злежується
Вогнестійкість
Горить із виділенням шкідливих речовин
Екологічність
Припустимо використання в житлових приміщеннях під оздобленням
Особливості монтажу
Легко монтується на будь-якій поверхні при дотриманні інструкції виробника
Пінополіетилен (ППЕ)
Рекомендується
Фольгований ППЕ рекомендується як додатковий шар термоізоляції
Відсирювання/набухання
Вбирає воду під час прямого контакту
Ушкодження гризунами
Зрідка розривають тонкий шар, що перешкоджає ходу
Цвіль
Може завестися при відсиджуванні та забрудненні
Здатність стежитись
Стискається під тиском, не злежується
Вогнестійкість
Плавиться у відкритому вогні
Екологічність
Припустиме використання в житлових приміщеннях
Особливості монтажу
Вимагає підвищеної уваги при монтажі в кутах, обгинанні виступів
Порада: вибираючи, чим краще утеплити будинок зовні, спочатку знайдіть інструкцію виробника і познайомтеся з варіантами використання, а також особливостями монтажу навіть якщо здається, що все і так зрозуміло. Ці кілька хвилин можуть зберегти ваші гроші, нерви і час.
6. Зібрати інструменти
Насамперед будуть потрібні перфоратор і шуруповерт. Щоб утеплити будинок зовні своїми руками, потрібні будуть сходи, риштовання або ліси, для внутрішніх робіт — драбини. Для вуличних робіт також доведеться купити вологозахищені подовжувачі зі шнуром щонайменше 5 метрів. Якщо працювати потрібно з мінеральною або скловатою, захистіть обличчя, волосся і руки — візьміть респіратор, рукавички, окуляри, одноразові комбінезони малярські з капюшонами.
Як монтувати
Теплоізоляція завжди складається з кількох шарів. Кожен виконує свою функцію, і чергуватись ці шари утеплюючого «пирога» повинні у певній послідовності.
1. Розмічаємо або кріпимо решетування
Деякі утеплювачі (наприклад, ЕППС), що випускаються у вигляді жорстких плит, можна просто приклеювати до стіни рідкими цвяхами. Для роботи з м’яким утеплювачем (мінеральною ватою і т. п.) потрібно зробити решетування з дерев’яних брусків (заздалегідь просочених протигрибковими та вогнезахисними складами!) завтовшки 45-50 мм. Металеві профілі (оцинковані або нержавіючі) в цьому шарі краще не використовувати – у них висока теплопровідність, і вони створять містки холоду через утеплювач.
Помічайте решетування (або обклеювання) так, щоб від кутів йшли цілі листи, а підрізані припадали на середину стіни — зручніше буде монтувати. У кутах утеплювач кладеться внахлест.
Бруски обрешітки на дерев’яній стіні монтують на шурупах, в інших випадках — на дюбелях. Ширина між ними залежить від ширини плит або рулонів обраного утеплювача – вони повинні входити між латами щільно, злегка (на кілька міліметрів) обтискаючись по краях.
2. Укладаємо або наклеюємо утеплювач
Дуже важливо не помилитися з тим, як укладати утеплювач. Розташовуватися він повинен якомога ближче до стіни, бажано без проміжків і порожнеч. Стики плит повинні щільно прилягати одна до одної, а всі щілини повинні бути закриті стрічками або монтажною стрічкою і проклеєні зверху скотчем.
Щоб широкі та м’які листи чи плити не провисали та не злежувалися, їх фіксують на стіні зонтичними дюбелями – спеціальним кріпленням з дуже широкими пластиковими шайбами. Такими ж дюбелями можна кріпити і плити жорсткого утеплювача, якщо немає можливості приклеїти їх до стіни.
Монтаж краще починати від кута і вести послідовно по всьому периметру, що утеплюється — тоді помічники можуть відразу приступати до наступного шару поверх закріпленого утеплювача.
3. Робимо ізолюючий шар
При внутрішньому монтажі між приміщенням та утеплювачем забезпечується пароізоляція, при монтажі зовні потрібна гідро- та вітроізоляція. Для останньої можна взяти звичайну поліетиленову плівку – вона дешевша і досить надійно закриває утеплювач від можливої негоди. Всередині приміщення краще використовувати спеціальну пароізоляційну мембрану – на ній не накопичується конденсат.
У деяких видів утеплювача (наприклад, плит ЕППС або PIR) роль парогідроізоляції виконує ущільнений верхній шар або спеціальне покриття. В цьому випадку досить ретельного заклеювання швів між плитами скотчем (краще фольгованим, «алюмінієвим»), але таку можливість потрібно уточнювати за інструкцією виробника, на деяких плитах добре тримається тільки спеціальний клей.
Ізолюючий шар накладається безпосередньо на утеплювач, через нього на лати прибиваються (або прикручуються саморізами) рейки товщиною 15–25 мм (контробрешітка). Для зручності можна відразу прихопити плівку до решетування скобами будівельного степлера.
Туго натягувати мембрану чи плівку не треба. Стики влаштовуються внахлест, під контробрешіткою, і додатково проклеюються скотчем. Укласти та ізолювати утеплювач зовні потрібно за один день і переконатися, що він повністю та надійно закритий.
Навіть якщо стіну утеплювали жорсткими плитами і не знадобилися ні решетування, ні пароізоляція — для вентиляції рейки все одно доведеться монтувати, тільки вже безпосередньо до стіни через шар утеплювача. Щоб повітря вільно «гуляло» під обшивкою, потрібно залишити зазор також між обшивкою і підлогою зі стелею — щілини в цьому випадку прикриваються плінтусом, що вентилюється. Таким стає будь-який, якщо його встановити зі щілиною знизу.
4. Обшиваємо всю конструкцію
Обшивка захищає весь теплоізолюючий «пиріг». Її роль можуть виконувати фасадні матеріали, наприклад сайдинг. Часто використовують ОСП – орієнтовано-стружкові плити, поверх яких можна влаштувати практично будь-яку обробку. Плити бажано покрити спеціальною ґрунтовкою, а краще — пофарбувати. Тоді наш «пиріг» точно не зіпсується, навіть якщо фасадні роботи доведеться відкласти до весни.
При внутрішньому утепленні «пиріг» зазвичай завершують гіпсокартоном або фанерою.
5. Фінал
Після завершення обшивки перевіряємо, чи немає щілин у вікнах, під дверима, і обклеюємо звичайним утеплювачем для вікон або дверей все, що можемо, щоб потім через холодний протяг не переживати про те, що десь припустилися помилки під час монтажу. .
Хитрість. Щоб виявити навіть найменші протяги зі щілин — змочуємо долоню і проводимо нею над віконними рамами та косяками. Мокра рука відразу відчує, де саме холод пробирається усередину приміщення.
При внутрішньому монтажі, особливо якщо укладали мінеральну вату, одразу ж проводимо збирання. Цей етап пропускати не можна — кам’яний пил зазвичай не змушує так люто свербіти, як скляний, але дихати нею все одно не рекомендується.
І, нарешті, відпочиваємо та насолоджуємося чесно заробленим теплом у будиночку.
