Що за культура – алича? Вона дуже схожа на сливу, але за багатьма характеристиками та властивостями перевершує її. Є у аличі та слабкі місця. Насамперед це нижча морозостійкість.
Алича не тільки зовні схожа на сливу, а й належить до її роду. Існує багато різновидів аличі:
-
типова – у природних умовах зростає на Балканах, на Кавказі, в Центральній Азії;
-
східна – її звичні ареали проживання – Іран та Афганістан;
-
великоплідна – результат роботи селекціонерів, у тому числі отриманий за допомогою гібридизації.
Ще недавно алича росла тільки в садах південних регіонів. Але невтомні селекціонери наполегливо працювали, експериментували і досягли успіху. Вони схрестили цю культуру із китайською сливою. В результаті з’явився гібрид, що поєднує в собі чудові товарні якості і досить високу, в порівнянні з колишньою ніжною жителів півдня, стійкість до низьких температур повітря. Називається такий гібрид сливою, або гібридною аличою.
Перелік переваг гібридної аличі досить широкий:
-
її врожайність висока та стабільна щороку, без пауз;
-
вона раніше звичайної сливи починає плодоносити, зазвичай на 2-3 роки;
-
гібридна алича має підвищену стійкість до хвороб та шкідників;
-
невибаглива до поливу;
-
має чудові смакові властивості.
Але селекціонери не зупинилися на досягнутому, робота продовжується. Сьогодні гібридна алича налічує понад 30 зареєстрованих сортів. Вони відрізняються морозостійкістю, забарвленням плода та його розміром, термінами дозрівання. Деякі їх успішно вирощують навіть у Сибіру.
Якщо ви вирішили придбати таке дерево, то придбайте районований посадковий матеріал, що підходить для вашої кліматичної зони. Врахуйте, що лише мала частина сортів гібридної аличі відноситься до самоплідних, є частково самоплідні. Основна ж маса – самобезплідні сорти. Тобто, щоб одержати врожай аличі, потрібно садити кілька дерев різних сортів з однаковим періодом цвітіння. Навіть самоплідні сорти дадуть багатший урожай, якщо перезапиляться з іншими сортами. І плоди в цьому випадку будуть набагато більшими.
Алича є багатоствольним чагарником, висота якого може становити від 1.5 до 5 метрів у висоту. У відкритий ґрунт аличу висаджують однорічною, у віці 4 років вона дає перші плоди. На п’ятий рік за дотримання правил агротехніки цієї культури можна зібрати приблизно 40 кг плодів. Період плодоношення аличі становить 20-25 років. Звичайно, до кінця цього терміну врожайність помітно знижується в порівнянні з піковим періодом, але врожаю з лишком вистачить, щоб забезпечити сім’ю смачним вітамінним компотом, джемом і варенням.
Важлива особливість аличі – потужна коренева система, що часом йде вглиб грунту на 2 метри. Це дозволяє видобувати вологу і без особливих проблем переносити суху погоду.
Плоди аличі найчастіше утворюються на шпорцях – так називають гілки-однолітки, довжина яких не перевищує 50 см. Зав’язуються плоди і на так званих букетних гілках, довжина яких становить 1 см і менше. Хоча алича і південна культура, низькі температури та зими вона переносить краще, ніж, наприклад, персик чи абрикос. В цілому культура невибаглива, може рости на різних ґрунтах, а при грамотному підживленні та профілактиці хвороб даватиме багатий урожай.
Як вибрати саджанець аличі
Придбати районований посадковий матеріал аличі необхідного сорту можна в садівничому розпліднику. Та й то не у всякому, а лише в тому, про яке в мережі інтернет багато позитивних відгуків. Якщо купувати саджанці на вуличних міні-ринках, що стихійно створюються, або біля дороги, що веде на дачу, то велика ймовірність виростити на ділянці дичок, і не факт, що це буде алича.
Купуйте в розпліднику 1-2-річний саджанець – деревце старше купувати не варто, тому що чим доросліший посадковий матеріал, тим масштабнішими бувають пошкодження в момент викопування саджанця і транспортування його до місця посадки. Отримання таких ушкоджень не може не вплинути на темпи приживання деревця на новому місці, а також на подальший його розвиток.
Щоб прискорити адаптацію саджанця, не зволікайте з його висаджуванням. Навіть якщо придбали саджанець серед тижня, а сад за містом, постарайтеся знайти час для посадки, не відкладаючи до вихідних. При виборі саджанців звертайте увагу на те, щоб вони були без тріщин і потік камеді, заломів на корінні. Коренева система повинна бути життєздатною, еластичною, зріз корінців повинен мати біло-жовтий колір. Не піддавайтеся на запевнення продавця про те, що висохлі корені оживуть, коли ви опустите їх у воду.
Посадка саджанців на постійне місце
Аличу можна садити весною, коли прийде стійке тепло, або у вересневі або жовтневі дні. Яма для посадки саджанця за розміром повинна забезпечувати вільне розміщення коріння саджанця. Якщо посадка ведеться на ділянці з грунтовими водами, що близько залягають, то деревцю необхідно облаштувати дренаж. Для цього можна використовувати керамзит або щебінь. Це потрібно, щоб не допустити застою вологи біля коріння. Справа в тому, що така культура, як алича, стійко переносить посуху. Але при цьому постійне перезволоження кореневої системи може спричинити її загнивання.
На дно ями поверх дренажу насипають купку садової землі, викладаючи її горбком. Перед тим як опустити саджанець в яму, його коріння рекомендується для швидкого приживлення вмочити в густу бовтанку з додаванням гетероауксину або кореневіну. Коріння саджанця рівномірно розподіляють по горбку ґрунту в посадковій ямі, після чого засипають землею. Потрібно уважно стежити, в якому положенні є коренева шийка. Якщо ваш саджанець щеплений, то місце щеплення має височіти над рівнем ґрунту. Якщо ж висаджується кореневласне деревце, то кореневу шию потрібно, навпаки, заглибити.
Після висаджування аличі навколо саджанця формують приствольне коло, оформляючи його земляним валиком. Деревце рясно поливають. У лунку виливають пару відер води, до якої можна додати кореневин. Коли вода в стволовому колі метрового діаметру вбереться, грунт потрібно засипавши мульчею. Безпосередньо ствол мульчувати не треба. Мульчуючим матеріалом можна зробити перегній, а також опале листя, готовий компост, солому або подрібнену траву.
Якщо виконується посадка групи дерев, то інтервал між ними в ряду має становити 3-4 м, дивлячись, який сорт аличі висаджується.
Вимоги до складу ґрунту в зоні посадки
Алича віддає перевагу грунту з нейтральним рівнем кислотності, легко повітро- і водопроникний. Глинистий важкий ґрунт потрібно розбавити торфом, перегноєм та піском. Кислий ґрунт треба нейтралізувати заздалегідь, внісши до нього як мінімум за півроку до висадки саджанця крейду і доломітове борошно.
Догляд за саджанцем
Алича, як і інші садові культури, потребує своєчасного підживлення, поливу та захисту від хвороб, шкідників та бур’янів, а також підтримки ґрунту в пухкому стані.
Коли і чим годувати
У рік посадки підживлення аличі не проводять. На початку другого сезону, а саме у червні, двічі на місяць проводять підживлення аміачною селітрою або добривом «Ідеал». Кілька столових ложок добрива розбавляють відром води. Цієї кількості розчину для одного деревця цілком достатньо.
Коли алича почне плодоносити, а це станеться вже на другий, а в гіршому випадку — на четвертий рік, кількість підгодівель збільшують до трьох за сезон. Час першого підживлення – початок цвітіння. У цей період вносять під корінь з поливом нітрофоску або кеміру, три столові ложки одного зі складів, розбавляючи добриво водою. Замість мінерального добрива можна внести і традиційну органіку, для чого наполягають коров’ячий гній у пропорції один до десяти.
Друге підживлення має припадати на період наливання плодів. Допомогти аличе можна, додавши в ствольне коло три ложки нітроамофоски.
Третого підживлення дерево потребує після того, як буде прибраний урожай. Під дерево під час осіннього поливу вносять 4 ложки фосфорно-калійного добрива.
У південних регіонах із родючими чорноземами агротехніка може бути більш простою.
Вимоги до поливу
Алича – посухостійка культура. Штучний полив їй потрібен лише у тривалі періоди без дощів. Полив здійснюють або по всьому діаметру крони або в борозни, зроблені з боків кожного дерева на лінії краю крони.
Шланг HOZELOCK Tricoflex Ultraflex 1/2″ 30м 20Бар
Обрізання аличі
Як і будь-яке плодове дерево, алича потребує регулярного обрізання. Санітарну проводять восени. Мета її проведення – видалення старих, сухих, хворих або неправильно ростуть у напрямку всередину гілки крони.
Крона не повинна бути загущена, всім гілкам потрібне сонце, інакше погіршуватиметься врожайність. Формуючу обрізку проводять навесні. Формування крони необхідне, але недосвідчений садівник може помилок. Тому добре вивчіть технологію обрізки, переглянувши ролики садівників в інтернеті, присвячені цій темі. Або запросіть для допомоги та навчання дачника, який давно і успішно вирощує таку культуру, як алича.
Плоди цього дерева утворюються на гілках різного віку, у цьому важлива особливість аличі. Це і складає складність при проведенні формуючої обрізки. Цей вид обрізки краще виконати, поки бруньки ще не розпустилися. У зимовий період цим не можна зайнятися через те, що гілки в холод дуже тендітні і ламкі. Влітку алича важко переносить обрізання, а потім погано зимує. Правильна весняна формуюча обрізка дозволяє продовжити і період плодоношення, і плодоносний вік. Але є сорти аличі (наприклад, “Кубанська Комета”), обрізання яких з метою формування крони також проводиться восени. Тому тим, хто тільки-но почав займатися цією культурою, необхідно отримати компетентну консультацію з питань обрізки.
Шкідники та хвороби аличі
Найчастіше аличу вражають такі хвороби, як камедетечення, бура плямистість, іржа листя, сіра гнилизна. Рідше на дерева нападає борошниста роса та моніліальний опік. До небезпечних шкідників цієї культури можна віднести короїда та заболонника, пухового шовкопряда та плодожерку.
Найкращий спосіб боротьби з хворобами та шкідниками – профілактика. Крім своєчасної санітарної обрізки, вона включає побілку стовбура і скелетних гілок вапном, в яке додають препарати, що ефективно позбавляють дерево від шкідників, що зимують в корі, а також від патогенних бактерій і грибків.
Навесні, до початку активного руху соку, дерева обприскують бордоською рідиною або мідним купоросом. Альтернативою цих препаратів може стати п’ятивідсотковий розчин сечовини. Обробці піддають ґрунт під кроною дерева. Для цього використовують той же розчин сечовини, але більш концентрований (7 %). Таким чином удобрюється ґрунт і знищуються шкідники, що відходять від зимівлі.
Далі дерева обприскують кожні два тижні баковими сумішами біофунгіцидів з біоінсектицидами. Важливо дотримуватись рекомендованої концентрації розведення. Врахуйте, що всі біопрепарати, що використовуються, ефективні тільки при температурних значеннях від +18 С. Такі суміші не несуть небезпеки людям, птахам і домашнім вихованцям. Застосування отрутохімікатів у власному саду небажано. Якщо аличу вразила недуга, то хімікати можна застосовувати лише до того, як розпустяться нирки, або до початку цвітіння.
Обприскувач Лазурит 8л брандспойт 56см
Збір та зберігання аличі
Плоди її дозрівають не одночасно, тому знімають аличу в кілька підходів, щоразу вибираючи найбільші та зрілі плоди. Збір проводять у суху погоду, оскільки якщо алича намокне, термін зберігання її суттєво знизиться. Плоди почнуть гнити.
Зібрану суху аличу розкладають по ящиках, забезпечивши обов’язковий доступ повітря. Для зберігання годяться лише цілі та здорові плоди. Якщо в приміщенні температура повітря складатиме від +2 до +5 градусів, то алича збережеться свіжою протягом двох тижнів. Якщо плоди зірвані недозрілими, то термін зберігання буде довше, оскільки спочатку алича дозріє і потім почне псуватися.