У нашій країні більшість регіонів перебуває в зоні ризикованого землеробства, і тому теплиця на дачній ділянці — це не примха і не розкіш, а гарантований спосіб виростити багатий урожай різних овочевих культур для власного споживання. Сучасний ринок пропонує багатий вибір теплиць різних розмірів. Але серед готових теплиць підібрати ідеальний варіант для власної ділянки не так просто, особливо якщо йдеться про невелику ділянку, де цінний кожен квадратний дециметр площі. У цьому випадку оптимальним варіантом буде побудувати на дачній ділянці теплицю власноруч. Але перш ніж зводити таку споруду самостійно, потрібно досконально вивчити питання, вибрати оптимальний різновид для конкретних умов.
Види теплиць
Найчастіше на дачних садибах н зустрічаються теплиці аркового типу, а також односхилі або двосхилі.
Арочні теплиці
У цього виду теплиць стіни переходять у дах, надаючи будівлі конфігурацію склепіння. У такій теплиці рослини добре освітлені, оскільки сонячні промені рівномірно розсіюються по прозорому матеріалу, прикріпленому до дуг, і з лишком забезпечують овочі, що культивуються, світлом і теплом. Ще арочні теплиці хороші тим, що взимку вони не накопичують на даху сніг, він сам скочується на землю. Тому теплицям такого типу не загрожує деформація за умови, що ви її зробили грамотно, встановивши на міцний фундамент і каркас.
Одноносні теплиці
Їх ставлять зазвичай поруч із якоюсь дачною будовою, а то й з будинком. Це дозволяє знизити витрати на спорудження таких теплиць, використовуючи стіну, що вже стоїть. Крім того, заощаджується і місце на ділянці. А якщо теплиця примикає до будови, яка опалюється в холодну погоду, то можна добиватися багатих та ранніх урожаїв, витрачаючи значно менше сил та засобів на обігрів теплиці. Ось тільки сніг із односхилим даху доведеться очищати вручну після кожного снігопаду.
Двосхилі теплиці
Цей вид теплиць ще нещодавно був найпоширенішим, але сьогодні вони конкурують із арочними. У двосхилих теплиць форма даху по обрисах є трикутником. Головна перевага такої теплиці – це простір та зручність догляду за овочами. Іноді навіть дачники примудряються знайти місце для обладнання в такій теплиці невеликої зони відпочинку, щоб можна було зробити паузу в роботі та з комфортом перепочити.
Зустрічаються на дачних ділянках та теплиці інших форм, наприклад куполоподібні, у вигляді піраміди та інші. Але проектування, зведення та зміст їх обходиться досить дорого, тому більшість вважає за краще встановлювати менш витратні будови для вирощування овочів.
Крім форми, всі теплиці можна розділити на дві великі групи — зимові та літні. Зимова теплиця обов’язково передбачає можливість опалення, тому її мають поблизу комунікаційних систем будинку, адже саме до неї будуть приєднуватися тепличні труби. Якщо таке розташування зимової теплиці неможливе, то чинять по-іншому — оснащують теплицю піччю. Звичайно, це більш клопітке рішення, адже пекти треба буде топити, постійно контролювати температурний режим. Зимова теплиця повинна бути більш ґрунтовною спорудою, її обов’язково встановлюють на надійному фундаменті, підсилюють дах та основу. Це потрібно для того, щоб уникнути деформації теплиці під впливом снігу, що скупчився на даху. В іншому випадку теплиця може навіть зруйнуватися.
Найефективніша конструкція зимового типу — це теплиця-термос, заглиблена в землю на два метри. Для такої теплиці риють котлован, закладають надійний фундамент, зводять із термоблоків стіни, що володіють прекрасною теплоізоляцією, проводять утеплювальні роботи. Нерідко для таких об’єктів передбачають обігрів та безліч інших прийомів та рішень, що забезпечують зручність експлуатації тепличної споруди. Така теплиця виходить повністю заглибленою в ґрунт, з якого виступає лише прозорий дах. Спорудження виходить ефективним, але будівництво його забирає багато зусиль та матеріальних витрат.
Літня теплиця – це простіший варіант, встановлений на дерев’яному каркасі. Вона не опалюється, а лише зігрівається сонячним промінням. Але добре освітлюване і закрите від вітру приміщення, нехай навіть стіни його зроблені з поліетиленової плівки, все одно дозволяє вберегти овочеві культури, що вирощуються, від заморозків, продовжити їм вегетаційний період. Літня теплиця – найбюджетніший варіант будівель цього типу. Крім дерев’яного каркаса в літніх теплицях часто використовуються конструкції із труб ПВХ. Найдешевший вид обшивки каркасу для них – поліетиленова плівка. Її, звичайно, доводиться частіше міняти, ніж, наприклад, полікарбонат, але коштує вона недорого, а кілька сезонів цілком здатна відслужити. А якщо вибрати армований варіант, то можна розраховувати і на триваліший термін експлуатації.
Як спорудити теплицю із труб ПВХ
Така теплиця відрізняється простотою зведення. Для неї потрібно вибрати на дачній ділянці рівне та добре освітлене місце. Потім складається план-схема майбутньої теплиці, розраховується необхідна витрата та вартість будівельних матеріалів, які знадобляться для будівництва. Для спорудження теплиці з дуг ПВХ потрібно запастись такими матеріалами:
-
струганими дошками та брусом, який необхідно перед роботою просочити антисептиком, щоб уберегти від гниття. Можна також у 2-3 шари нанести на дерев’яні елементи теплиці оліфу або просочити дерево гарячою смолою. Можна обмежитись і випалом за допомогою паяльної лампи;
-
трубами ПВХ відповідного перерізу;
-
щільною поліетиленовою плівкою;
-
металевим прутком-арматурою завдовжки 1 м;
-
цвяхами та саморізами;
-
петлями для кватирок та дверей;
-
замком та ручками, які потрібно буде встановити на двері та кватирки;
-
спеціальними металевими петлями для фіксації полівінілхлоридних труб.
Труба ПВХ кругла біла 12х1х1000мм
Будівництво теплиці виконується поетапно. Перший етап полягає в підготовці рівного майданчика, трамбуванні її та укладання каркаса периметра з дощок, оброблених антистатичною просоченням. Кути короба, збитого з дощок, зміцнюють арматурним прутком, вбиваючи його глибоко в землю.
На другому етапі заготовлені лозини арматури встановлюють по периметру фундаменту вертикально з однаковим інтервалом. Наприклад, якщо розмір теплиці становить 3х6 м, то прутів має бути 30-34. Арматура вкопується в землю приблизно на 40-50 см, надземна частина лозин повинна підніматися над поверхнею ґрунту як мінімум на 60 см.
На третьому етапі труба ПВХ нарізається на дуги, кінці їх натягують на арматурні прути, що стоять один навпроти одного. На четвертому етапі труби ПВХ фіксують металевими петлями за допомогою шуруповерта. На п’ятому виконують зміцнення майбутньої теплиці брусом-п’ятдесяткою. Підсилюють і кути, надаючи каркасу підвищену стійкість.
На шостому етапі потрібно з’єднати поперечні дуги з труб кількома поздовжніми так, щоб зафіксувати їх на певній відстані один від одного та посилити каркас. Сьомий етап полягає у кріпленні до каркасу поліетиленової плівки. Роблять це за допомогою скоб з використанням для більшої надійності дерев’яної рейки. Восьмий крок полягає у обтягуванні плівкою торців теплиці. При цьому потрібно залишити отвір для дверей. На дев’ятому етапі заміряють намічений дверний отвір і збивають із бруса коробку та дверне полотно. Обтягніть його плівкою, навісьте двері на петлі, прикріплені до коробки. Те саме проробіть з кватирками. Теплиця готова.
Якщо полівінілхлоридна теплиця, обтягнута поліетиленовою плівкою, здається вам недостатньо надійною спорудою, пропонуємо ще один варіант – теплицю, виготовлену з дерев’яних засклених віконних рам, які давно вже замінені пластиковими в наших будинках.
Петля універсальна MORELLI 100х70х3мм матовий хром
Будуємо скляну теплицю
Якщо зводити скляну теплицю з нового матеріалу, а також купити необхідну кількість аркушів скла, то таке будівництво влетить у копієчку. Але можна використовувати матеріал, який дістанеться вам просто задарма: використовувати засклені віконні рами, що залишилися після заміни їх пластиковими. Якщо власних рам недостатньо, то недостатню кількість можна пошукати у родичів, друзів, за оголошеннями (багато хто віддає рами безкоштовно), зрештою на звалищі.
Починають будівництво такої теплиці з підготовки фундаменту та міцного каркасу. Після їх виготовлення залишиться тільки зібрати теплицю, заповнивши каркас віконними рамами, посадженими, наприклад, на шурупи, і закласти всі шви будівельною піною і силіконовим герметиком. Як основу, встановлену на фундамент, можна використовувати брус 10 х 10 см, збитий у прямокутник, що відповідає контуру теплиці. Перед тим як його збити, потрібно по всьому периметру майбутнього фундаменту зняти родючий шар ґрунту та за необхідності ущільнити нижній. Після цього на ущільнений грунт насипають шар щебеню або піску, а зверху заливають цементним розчином завтовшки 20 см. На цей шар цементу укладають каміння або цеглу, потім ще раз заливають цементом. Поверх другого шару розчину щільно укладають ще один шар каміння або цегли, так, щоб цемент не просвічувався. На фундамент стелять пару-трійку шарів руберойду, щоб забезпечити гідроізоляцію.
Щоб основа каркаса, виготовлена з бруса 10 х 10 см, міцно з’єдналася з фундаментом, у процесі заливання останнього потрібно передбачити вертикальну установку кількох анкерних болтів. Вони забезпечать міцне зчеплення бруса та фундаментної стрічки. Коли фундамент стабілізується та цементний розчин повністю застигне, поверх руберойду по периметру закріплюють товстий брус. Після цього можна зайнятися підготовкою рам до монтажу. Для цього з них знімають всю фурнітуру, очищають деревину від фарби, на неї наносять антисептик. Якщо ви використовуватимете цвяхи для кріплення віконних рам на каркас теплиці, то скла необхідно виставити на період установки. Якщо ж у процесі монтажу будуть використовуватися шурупи та шуруповерт, то виймати шибки з рам необов’язково. У віконних рамах багато кватирок, вони вам явно не знадобляться. Залиште лише ті з них, які забезпечуватимуть вентиляцію у вашій схемі. Інші потрібно добре герметизувати.
Після підготовки віконних рам потрібно зробити доріжку в теплиці, яка розташовуватиметься по центру між посадками. Родючий шар повинен бути знятий на глибину 20 см, поверхню, що вийшла, слід добре утрамбувати і вирівняти. Для ґрунтовності можна виконати нижній шар доріжки з бетону. Потім на основу насипають гравій, який покривається пластиком, що перешкоджає появі вогкості та росту бур’янів. Зверху шар пластику засипають будівельним піском приблизно на 15 см, потім виконають його трамбування, зверху укладають цеглу, розташовуючи їх впритул. Кладку засипають піщаною подушкою.
Після облаштування підлоги беруться за каркас теплиці. Монтують його з меншого перерізу бруса, приблизно 50 х 50 мм. Це оптимальний варіант для такого об’єкта, оскільки левова частка віконних рам має саме таку товщину. При зведенні каркаса передбачають стійки, а також верхню та нижню обв’язку. Дах теплиці із засклених віконних рам має бути двосхилим, а висота стін — не менше 175 см. Висота теплиці у верхній її частині визначається кутом нахилу скатів. Перед складання стін теплиці біля основи встановлюють потужні вертикальні підпірки. Коли каркас із обв’язкою буде готовий, приступають до монтажу віконних рам. Працюючи із цвяхами, потрібно робити короткий крок, щоб конструкція була максимально міцною. Для обшивки даху краще використовувати полікарбонат, так як повністю прозорий скляний дах не дозволить уникнути перегріву в спекотну погоду. Відстань між стійками каркаса залежить від розміру рам, що використовуються.
Плівка жорстка MultiGlass ПВХ прозора шир. 1 м
Для заливання фундаменту підійде бетон марки М200. Для кріплення вікон до каркаса можна використовувати не тільки саморізи та цвяхи, а й металеві куточки, хомути, дріт. Не біда, що теплиця, можливо, буде не дуже гарною. Зате функціональності у неї не забереш, і послужить вона довше, ніж готові теплиці, які пропонуються в асортименті в магазинах для садівників і городників.