Теплиці дозволяють створити всередині найбільш комфортний для рослин мікроклімат. Культури будуть захищені від холоду, дощів, шкідників, чого не можна досягти при їх посадці у відкритий грунт. До того ж томати, перці та інші овочі дозрівають у теплиці на кілька тижнів раніше, а продовжити їхній урожай можна аж до заморозків у середині осені. Якщо використовувати фітолампи та обігрів, то вирощувати овочі взагалі можна цілий рік.
Щоб теплиці були зручними для використання, прослужили довго, а рослини в них добре росли та розвивалися, важливо правильно вибрати конструкцію та встановити її на ділянці, дотримуючись технології монтажу.
Будиночок, крапля або арка – яка форма краща
При виборі форми готової теплиці основний критерій – культури, які вирощуватимуться, а також скільки снігу зазвичай випадає взимку. У арочних моделей дах має форму бані, а стіни закруглені, через це вони затримують опади. Снігові маси потрібно регулярно зчищати, щоб конструкція не обвалилася під їхньою вагою. Для цього використовують інструмент для очищення автомобільного скла з телескопічною штангою, якщо його немає, можна зробити саморобну чистилку снігу з граблів, обернувши гострі зубці щільною тканиною.
Теплиці-арки міцні та стійкі, швидко збираються. Вони підходять для вирощування різних по висоті рослин – бічні грядки можна використовувати тільки для низькорослих культур, наприклад, баклажанів, баштанних, вищі рослини висаджують ближче до середини.
Якщо дачник не може їздити взимку на ділянку і доглядати теплицю, краще вибирати стрілоподібні моделі. Вони мають форму краплі, з гострих дахів найкраще сходять опади. Але такі конструкції складніші у складання і коштують дорожче.
Найбільше корисної площі для роботи з агрокультурами забезпечують теплиці-будиночки. У них прямі стінки – на бічні грядки можна відразу висаджувати томати та інші високорослі рослини. Усередині зручно проводити роботи – полоти, підгортати, проріджувати грядки. “Будинки” органічно виглядають на ділянці, сніг добре сходить з їхніх похилих дахів. Але проти арочними і “краплями”, вони висвітлюються менш поступово.
Розмір готової теплиці
Вибираючи теплицю, слід враховувати розмір ділянки – на маленькій території немає сенсу встановлювати великі конструкції. Через рослини, що знаходяться поруч, не будуть отримувати потрібну кількість світла, недолік простору також ускладнить догляд за спорудою. На малій площі краще поставити парники або пристінні моделі – мінітеплиці, в яких основою є стіна будинку.
Також важливо врахувати, які саме культури та в яких кількостях вирощуватимуться – можна порахувати приблизну кількість майбутніх рослин та грядок. Для ділянки 5-6 соток підійде стандартна теплиця – 3 на 4 метри. У ній вистачить місця для трьох грядок шириною 70 см, а посадка та догляд за рослинами виконується вручну. Щоб використовувати для обробки садове обладнання, наприклад мотоблок, вибирають ширшу конструкцію.
Оптимальна висота теплиці – 2-2,2 метри. У ній буде комфортно перебувати людині середнього та високого зросту. Для вирощування низькорослих видів овочів, наприклад, перців, можна вибрати конструкцію 1,7 метра, але всередині доведеться ходити пригнувшись, що не зовсім зручно.
Який має бути каркас
На довговічність та міцність конструкції безпосередньо впливає каркас. На нього лягатиме навантаження від снігу, дощу та сильного вітру. Він складається з дуг і стрінгерів, що їх з’єднують. Чим ближче дуги розташовані один до одного, тим каркас міцніший – для регіонів із сильними вітрами та великою кількістю снігу краще вибирати моделі з відстанню 0,67 метрів.
Якщо теплиця цільнозварна, то стики труб не повинні мати проміжків – точкове зварювання забезпечує погане з’єднання. Елементи в таких місцях можуть розпастися вже на етапі їхнього транспортування.
Дуже важлива характеристика під час вибору каркаса – покриття металевих труб. У
теплиці постійно висока вологість, що викликає корозію. Труби з іржею швидко приходять у непридатність – деформуються, можуть впасти. Найкраще покриття металу – цинк. При цьому важливо, щоб труби були оцинковані і всередині, і зовні. Якщо бюджет обмежений, можна придбати дуги та стрінгери, покриті порошковою фарбою. Термін їхньої служби менше, ніж у оцинкованих, але якщо виникне корозія – пошкоджену ділянку можна зачистити, прогрунтувати та покрити емаллю.
Виробники також пропонують алюмінієві каркаси, вони легкі і не схильні до окислення. Однак коштують дорого і не можуть витримувати значної ваги, тому не дуже популярні серед городників та садівників.
Види покриття для теплиць
Найдешевші теплиці покривають армованою ПВХ плівкою. Однак вона швидко зношується, рветься, погано зберігає тепло. Такого покривального матеріалу вистачає буквально на сезон, тому він найбільше підходить для парників.
Ще один варіант покриття – скло. Його плюси:
-
пропускає 100% сонячного світла;
-
не мутніє з часом і може прослужити понад 50 років;
-
стійкий до впливу хімічних засобів, які використовують для обробки рослин.
Незважаючи на переваги, скло дедалі рідше використовують у виробництві тепличних дахів. Воно тендітне і може легко розбитися під час монтажу або сильного граду. Скляні моделі швидко нагріваються, але також швидко остигають – такі температурні перепади негативно впливають на рослини і збільшують термін дозрівання врожаю.
Більш сучасний матеріал – полікарбонат. Він є прозорими порожнистими пластиковими листами, які пропускають 90 % світла і мають хороші теплоізоляційні характеристики. Листи легкі, гнучкі, вони в десятки разів міцніші від скла.
Чітких правил коли вибрати той чи інший матеріал немає. Одним подобається привабливіший вигляд скляних конструкцій, іншим – практичний полікарбонат. Слід врахувати, що скляні моделі можна встановлювати лише на ґрунтовний фундамент, що підвищує витрати, а полікарбонатні листи з часом каламутніють і вимагатимуть заміни через 10-15 років.
Чи обов’язково потрібні кватирки
Теплицю потрібно провітрювати. Коли влітку на вулиці температура 25 градусів за Цельсієм, то всередині споруди вона може доходити до 35-40 градусів за Цельсієм. У таких умовах рослини відчуватимуть нестачу свіжого повітря, гірше зростатимуть і плодоноситимуть.
На торцях теплиць встановлені двері та деякі дачники вважають, що для провітрювання достатньо їх. Чи так це? Якщо відкрити тільки одну двері – повітря надходитиме слабо і нерівномірно, а якщо відкрити обидві – виникне протяг, який негативно впливає на кореневу систему рослин. Тому кватирки обов’язково повинні бути, і чим довша теплиця, тим більша їх кількість.
Якщо дачник не може постійно знаходитися на ділянці і контролювати вентиляцію, можна вибрати автоматичні кватирки. Вони обладнані термоциліндрами з рідиною всередині – при підвищенні температури рідина розширюється та виштовхує поршень, що відкриває кватирку. При зниженні температури стул закривається.
Як правильно вибрати місце для встановлення
Теплицю розміщують у максимально сонячному місці, щоб поряд споруди, що стоять, і дерева її не затіняли. Однак і розташовувати її на віддаленому кінці ділянки досвідчені садівники-городники не рекомендують – до конструкції буде складніше підвести електрику та воду. Найкраще місце – на відстані метра від невисокого паркану, одноповерхових господарських будівель та трьох метрів від будинку. Орієнтація з боків світу – торцями зі сходу захід.
Не підходять для встановлення теплиці пагорби та западини. На піднесеній місцевості на неї постійно впливатимуть вітри, а в низині підвищена вологість, холод і вищий ризик заморозків. Також вибираючи місце для монтажу важливо врахувати глибину залягання ґрунтових вод. Якщо вони розташовані занадто високо, то в період танення снігу, дощів будуть підніматися і підмивати коріння рослин, викликати їх гниття. Проблему можна частково вирішити копанням дренажних каналів, але це зайві трудовитрати, та й вид ділянки стане менш естетичним.
Існує кілька варіантів встановлення теплиць: на ґрунт, брус чи цеглу. Який із них вибрати залежить від бюджету, ваги конструкції, періоду використання. Роботи з монтажу рекомендує проводити восени перед першими заморозками, щоб споруда була готова до початку дачного сезону навесні.
Встановлення на ґрунт
Найпростіший спосіб монтажу теплиць – прямо на ґрунт. Його плюси:
-
можливість перенести конструкцію на інше місце, якщо ґрунт виявиться не родючим;
-
швидкий монтаж, який можна здійснити самостійно;
-
відсутність витрат – не потрібно купувати додаткові будматеріали.
Перед початком робіт готуємо інструменти: штикові та совкові лопати, граблі, шнур, кілочки для розмітки, рулетку. Для захисту рук використовуємо рукавички. Каркас збираємо заздалегідь згідно з інструкцією.
Рулетка UGO LOKS, 5 мх19 мм
Перший етап робіт – вирівнювання рельєфу. Пагорби, нерівності знімають лопатами – максимальний перепад по висоті обраної ділянки не повинен бути більше 5 см, розрівнюють територію граблями. Подальші роботи залежать від типу конструкції:
-
якщо дуги закінчуються Т-подібними штирями – готують траншею. Її копають за розміром периметра теплиці глибиною 30-40 см. Щоб траншея була рівною, територію попередньо розмічають за допомогою кілочків та шнура. Опори-штирі заглиблюють у ями, й у кращої стійкості утрамбовують гравієм;
-
якщо каркас унизу закінчується рамою – установка ще простіше. На раму наварені певній відстані один від одного петлі з труби. У них вбивають метрові металеві палі приблизно на 80 см у землю. Додатково ущільнювати ґрунт не потрібно.
Такі методи встановлення підходять лише для невеликих, легких конструкцій та сезонного вирощування овочів. Також через відсутність фундаменту всередину простіше проникнути гризунам.
Установка на брус
Брус дозволяє створити стрічковий фундамент по периметру теплиці. Як і у разі монтажу на ґрунт, територію розрівнюють за допомогою лопат та граблів.
Граблі прямі з 12 крученими зубами Садиба Люкс з живцем
Брус розпилюють на чотири частини – відповідно до довгої та ширини теплиці. Їх вирівнюють по висоті та закріплюють між собою металевими куточками. Щоб у разі сильного вітру теплиця не зрушила та не перекинулася, отриманий фундамент фіксують до землі своєрідними якорями – ґрунтозачепами. Каркас прикріплюють до деревини болтами. Зазори між брусом і ґрунтом засипають щебенем та піском.
Важливі нюанси:
-
брус краще вибирати з модрини або дуба, без видимих дефектів, розміром не менше ніж 10х10 см;
-
перед використанням деревину необхідно обробити спеціальним складом глибокого проникнення – для захисту від вологи, гниття, комах;
-
Для гідроізоляції під брус можна покласти руберойд.
Дерев’яний стрічковий фундамент служить у середньому 5 років. Він надає будові привабливого зовнішнього вигляду, збільшує його висоту. За потреби брус легко демонтувати, а при пошкодженні замінити.
Фундамент із цегли
Цегляний фундамент для теплиці має багато переваг:
-
довговічність – термін служби більше 20 років;
-
міцність – на нього можна встановлювати важкі металеві каркаси, скляні конструкції;
-
високі показники теплоізоляції – стійкий до промерзання, підходить для теплиць цілорічних.
Однак на встановлення такого ґрунтовного фундаменту потрібно багато часу, матеріалів, а отже, збільшаться фінансові витрати. У разі потреби його складно демонтувати.
Етапи робіт:
-
Використовуючи штикову лопату, викопують траншею глибиною близько 60 см і шириною в 30 см, її дно утрамбовують піском і гравієм;
-
З боків траншеї роблять опалубку з дощок, а потім заливають цементною сумішшю;
-
Приблизно через тиждень, коли розчин висох, поверх кладуть класичну цегляну кладку заввишки два-три цеглини;
-
Каркас кріплять до цеглини за допомогою анкерних болтів.
Щоб такий фундамент прослужив якнайдовше, кладку можна обробити бітумною мастикою. Вона захистить матеріал від дії вологи. При появі поверхні моху, цвілі бажано відразу їх видаляти.
Шнур розмічальний MATRIX 15м
До вибору теплиці слід підходити максимально відповідально, враховуючи як її зовнішній вигляд, так і якість матеріалів, що використовуються. Незначні на перший погляд нюанси, наприклад, наявність кватирок, відіграють важливу роль для формування правильного мікроклімату всередині, а отже, високої врожайності культур. Установка конструкції, проведена з дотриманням усіх технологій монтажу, гарантує її довговічність, стійкість при сильних вітрах та високих снігових навантаженнях.