Компост – це добриво, яке покращує структуру ґрунту, прискорює ріст та розвиток рослин, підвищує врожайність. Його одержують у результаті природного розкладання двох видів органіки:
-
зеленою – трава, овочеві та фруктові очищення, бадилля тощо. Ці компоненти формують велику кількість азоту в масі;
-
коричневої – солома, деревна стружка та кора, папір, тирса. Вони містять багато клітковини, збагачують компост вуглецем.
Компоненти викладають шарами по 10-15 см у компостні ями чи спеціальні ємності – компостери. Між шарами іноді додають курячий послід і гній, зверху присипають дерном, сіном. Через час під впливом мікроорганізмів, черв’яків та бактерій формується добриво, багате на калій, фосфор, азот та інші корисні для рослин мікро- та макроелементи.
Ознаки, що добриво готове
Компостна маса дозріває в середньому від шести місяців до одного року. Зрозуміти, що вона готова до використання, можна за такими ознаками:
-
маса стає однорідною – в ній не можна розрізнити шари та окремі складові, наприклад, листя, тирсу тощо;
-
Добриво набуває запаху лісового ґрунту – незрілий компост пахне неприємно. Це пов’язано з діяльністю мікроорганізмів, які перетравлюють відходи та виділяють сірководень, аміак та інші гази;
-
консистенція досить пухка і сипуча – на вигляд вона нагадує землю;
-
колір субстрату чорний чи темно-коричневий;
-
відсутність у масі черв’яків – вони відіграють важливу роль у компостуванні, поїдають відходи та перецьовують їх. Коли черв’якам вже нема чим харчуватися, вони залишають компостник.
Також перевірити компост на готовність можна просіяти через сито – у процесі утворюються дрібні крихти. Незріле добриво збиватиметься у великі вологі грудки. Якщо взяти жменю субстрату та перетерпіти між пальцями, він розсипеться.
Як прискорити дозрівання
Щоб довго не чекати на чергову порцію компосту, використовують готові біопрепарати. Вони містять ефективні мікроорганізми (ЕМ) та ферменти, які:
-
прискорюють процес переробки відходів на корисне добриво;
-
не дають розвиватись патогенній мікрофлорі – діють як антибіотик;
-
знищують личинки шкідливих комах усередині компостної купи.
Продаються кошти як рідких концентратів чи сухих сумішей. Їх розбавляють у теплій воді та поливають компост – робити це можна як на етапі його приготування, так і в процесі. Завдяки активності бактерій родючий субстрат буде готовий вже через 2-3 місяці, а іноді й швидше.
Зменшити період дозрівання компосту допоможе також:
-
Часте зворушення біомаси – це забезпечує найкраще надходження кисню, який необхідний нормальної життєдіяльності ЭМ. Ворушити слід двічі на місяць вилами або лопатою;
-
додавання дріжджів – їх розводять у теплій воді з цукром, а потім поливають компостну купу. Використовувати можна як пресовані дріжджі, і сухі;
-
полив відваром трав – м’ята, подорожник, ромашка містять речовини, що сприяють розкладанню органічних матеріалів. З цих трав готують відвари та настої, а потім додають їх у компостер.
Мікроорганізми стають менш активними взимку через холод. Щоб прискорити процес компостування в цю пору року, біомасу можна накрити чорною поліетиленовою плівкою – вона притягуватиме сонячне проміння і підвищуватиме температуру всередині купи. Потрібно пам’ятати, що поліетилен зменшує доступ кисню, тому залишати його надовго дачники не рекомендують.
Засіб для прискорення компостування Компостім 100г
Чому компост може не дозріти
Буває випадки, що після року добриво не готове для використання. Компост може не дозріти:
-
через високу вологість (більше 60%) – її викликає велика кількість дощів або надлишок у масі зеленої органіки. На купі накопичується велика кількість мушок, комарів. Щоб знизити вологість, додають тирсу, папір, солому тощо;
-
через низьку вологість (менше 30%) – виникає, якщо біомаса знаходиться на сонці або в ній багато коричневої органіки. У добривах з’являються мурахи. Підвищити вологість можна звичайним поливом, вода має бути кімнатної температури.
Значно уповільнюють процес розкладання занадто великі розміри відходів – товсті гілки, великі та щільні шматки картону тощо. Перед додаванням до компостника їх слід подрібнити.
Кілька корисних порад щодо приготування добрива
Щоб компост дозрівав правильно і був гарної якості, досвідчені дачники рекомендують:
-
траву та листя перед додаванням у загальну масу попередньо висушити – вона не гнитиме, збиватиметься в грудки;
-
дно компостера або ями застелити корою та гілками – вони послужать як дренаж;
-
проводити закладку відходів у яму за нормальної температури щонайменше 15 градусів Цельсія;
-
рослинами з насінням попередньо замочити в окропі – інакше вони можуть зберегтися цілими і потім проростуть на грядках.
Компостування дозволяє позбавитися більшості відходів на садовій ділянці. Однак не можна кидати в компостну купу все без розбору – можна отримати отруйний субстрат. У компостер заборонено класти:
-
рослини, заражені фітофторою та іншими хворобами, а також нещодавно оброблені пестицидами;
-
папір із фарбою – газети, фотографії. Вони можуть містити важкі метали, токсичні речовини;
-
тваринні жири, залишки їжі, приготовлені на олії – погіршують надходження кисню до живих організмів;
-
фекалії кішок, собак – у них можуть бути яйця гельмінтів;
-
неорганічні матеріали – пластик, скло, метал тощо.
Також не слід додавати в компостну купу кістки тварин та риби. Вони залучають гризунів та довго переробляються. Якщо миші та щури все ж таки з’явилися в компостері, в нього можна покласти сушену м’яту, базилік або розмарин – аромат цих трав відлякує шкідників.
Як використовувати компост на городі
Компост містить велику кількість поживних речовин та здатний підвищити врожайність агрокультур на 20-30%. Тому його застосовують при посадці розсади, картоплі, для покращення складу ґрунту на ділянці. Він робить ґрунт більш пухким, підвищує в ньому вологість, насичує киснем.
Досвідчені городники рекомендують вносити компост на грядки восени – якщо він навіть не дозрів, то за зиму всі компостування завершуються повністю. Добриво присипають грунт і потім перекопують його лопатою на глибину 5-10 сантиметрів. Для одного квадратного метра городу знадобиться близько 5 кг готового субстрату. Також його вносять:
-
у парники для розсади – одну частину добрива перемішують із 4 частинами землі та піску;
-
на газон – посипають їм галявину і потім поливають, поживні речовини проникнуть до коріння разом із водою;
-
у лунки при посадці капусти, томатів, перцю – тільки у випадку, якщо грунт не був добрив з осені.
На чистий готовий субстрат можна висаджувати зелень, салат, руколу, баштанні культури та цибулю.
Застосування компосту в саду
Добриво з органічних відходів використовують для посадки саджанців дерев та чагарників. Його додають у лунку – кількість залежить від виду рослини. Наприклад, під яблуні та груші, у великі посадкові ями (глибиною 60 см, діаметром близько 70 см) можна вносити 2-3 відра компосту, а під аґрус, малину чи смородину – лише одне відро.
Також добриво застосовують для підживлення вже дорослих рослин. Його підсипають на відстані 30-50 см від ствола дерева, чагарника і за допомогою штикової лопати вкопують у ґрунт. Потім рясно поливають. Для одного квадратного метра використовують 2-3 десятилітрові відра субстрату. Таке підживлення рекомендують проводити не рідше одного разу на рік.
Совок посадковий PARK 46х9см сталь поролонова ручка
Компост для квітів
Добре зарекомендував себе компост і при вирощуванні кімнатних рослин та квітів на клумбах. Його додають у квіткові горщики при пересадці кактусів, сукулентів, орхідей тощо. Кількість добрива не повинна перевищувати 25% від загального обсягу ґрунтової суміші. У чистому вигляді біомаса містить високу концентрацію поживних речовин, які можуть навпаки викликати захворювання рослин і призвести до їх загибелі.
На клумби компост додають у ґрунт – присипають ним ґрунт і трохи вкопують лопатами або розпушують граблями. Також його використовують як мульчу – підсипають квіткові кущі з усіх боків. Він добре зберігає вологу, стримує зростання бур’янів і живить коріння. Особливо корисне мульчування для троянд, вони порадують у сезон густим та тривалим цвітінням. Підсипати мульчу можна лише навесні та влітку, восени перед зимівлею її використання може викликати опік коренів рослини.
Важливо, щоб компост мав нейтральну рН – 6,0-7,5. Перевірити її можна за допомогою спеціального лакмусового паперу. Якщо pH нижче, добриво можна додати вапняний порошок, деревну золу, а якщо вище – кисневмісні матеріали, наприклад, торф.
Вилка посадкова MAXITERRA 32х8см нерж.сталь
Що таке компостний чай
Ще один спосіб використання компосту – приготування з нього так званого компостного чаю. Десятилітрове відро наповнюють на одну третину субстратом і доливають дощову або колодязну воду. Ретельно перемішують та залишають наполягати на тиждень. За цей час усі корисні мікроорганізми та речовини, що містяться в компості, перейдуть у воду, створивши рідкий концентрат. Важливо насичувати чай киснем часто заважати або встановити акваріумний компресор.
Компостний настій використовують:
-
для підживлення рослин – підливають під коріння дерев, овочевих культур, чагарників. Він сприяє їх зростанню, покращує склад ґрунту;
-
для обприскування листя і стебел – корисні мікроорганізми, що містяться в чаї, борються з різними хворобами зеленої частини рослин. Наносити настій слід за допомогою ручного розпилювача рідин, у помпових обприскувачах високий тиск, який уб’є мікрофлору;
-
для поливу ґрунту перед посівом розсади – щоб збагатити його корисними мікроелементами;
-
для підготовки саджанців – перед пересадкою рослин кореневища опускають у ємність з настоєм на 15-30 хвилин. Це підвищує їх виживання, прискорює ріст, знижує стрес від висадки з контейнера або горщика у відкритий ґрунт.
Чай із компосту зберігають не більше доби при температурі від 0 до 5 градусів Цельсія. При тривалішому зберіганні його якості погіршуються, а корисні мікроорганізми гинуть. Настій дуже насичений, його не можна використовувати у чистому вигляді – концентрат розводять із водою у співвідношенні 1:10. Також перед застосуванням бажано процідити через марлю або мішковину.
Чи можна використовувати недозрілий компост
Відходи, які не розклалися повністю, можуть завдати шкоди рослинам. У незрілій біомасі:
-
продовжуються процеси гниття – висока концентрація аміаку, нітратів, фітотоксинів;
-
патогенні бактерії, гриби та віруси не загинули – можуть знищити кореневища здорових рослин;
-
поживні речовини містяться в малій кількості і не збалансовані – якщо такий компост додати в лунки при висадці розсади або саджанців, він не матиме жодного позитивного ефекту на їх зростання та розвиток.
Застосовувати незрілу біомасу можна тільки для добрива ґрунту, і то задовго до висадки на неї рослин. Відходи додають у ґрунт і перекопують ділянку, вони дозріватимуть у землі ще якийсь час.
Також незріле добрива можна використовувати у теплицях для створення теплих грядок. Його закладають у заздалегідь підготовлену траншею на глибину 50-70 см, потім покривають шаром дерну в 20-30 см. Під час розкладання органіки виділяється тепло, яке добре прогріває ґрунт. На такі грядки можна висаджувати розсаду провесною – навіть якщо будуть заморозки і теплиця не має фундаменту, агрокультури не загинуть.
Компост – чудове джерело поживних речовин для рослин. Щоб він приніс максимальну користь вашому саду та городу, важливо використовувати його тільки зрілим. Також слід пам’ятати, що надлишок речовини порушує баланс мінеральних елементів у ґрунті та може призводити до небажаних наслідків.