Давайте поговоримо про один дуже смачний і корисний продукт – арахіс – і про те, чи реально виростити його на власному городі. Переважна більшість із нас люблять цей продукт, уперто званий у просторіччя горіхом. Насправді це не горіх. Рослина, звана земляним горіхом, належить сімейству бобових, та її родичі — це волоський горіх чи фундук, а квасоля і горох. Батьківщина цієї культури – це Південна Америка, зокрема такі країни, як Аргентина, Перу та Болівія. Вони розташовані в субтропіках – природа тут створила найбільш сприятливі умови для зростання, розвитку та плодоношення арахісу. Корінне населення активно вживало арахіс ще до того часу, коли тут з’явилися колонізатори з Європи. Але саме вони розвезли земляний горіх у всьому світі. У Європі його назвали китайським горішком, але справжнє визнання він одержав далеко не відразу. Це трапилося тільки на зорі XIX століття, посприяв цьому гарячий фанат арахісу, епатажний француз на прізвище Кондамін, який поклав життя на популяризацію улюбленої культури.
Дуже популярним є арахіс і в США. Там усі поголовно люблять та їдять пасту з нього, яку виробляють тут із 1904 року. За даними статистики, щорічно середньостатистичний американець вживає 3 кг такої пасти, а 75% сімей у США нею снідають, намазуючи на тости тощо.
У нашій країні про арахісі дізналися наприкінці XVIII ст. Вважається, що його привезли з Туреччини. Культивувати арахіс уперше зважилися в Одесі, у ботанічному саду. Сталося це у 1825 році, після цього арахіс став зустрічатися на садибах н.
Безумовно, арахіс — теплолюбна рослина, але при цьому досвідчені садівники демонструють успіхи при культивуванні земляного горіха в різних куточках планети і на різних широтах, у т. ч. у зонах помірного клімату. Натомість арахіс продовжує залишатися нечастим гостем на наших ділянках. Це з об’єктивними причинами, адже культивування цього горіха самостійно вимагає від садівника як великих знань, а й завидної завзятості, енергії та сил.
Арахіс: визначальні ознаки та характеристики
Arachis hypohaea звичайний є однорічною травою сімейства бобових, що виділяється із загального ряду незвичайним місцем утворення плодів: формування і зростання їх відбувається в надрах землі. Арахіс – це компактний, добре розгалужений кущ із листям парноперистого типу. У пазухах утворюються одностатеві дрібні квіти жовтого чи оранжевого кольору, і чоловічі, і жіночі. Після закінчення запилення пелюстки жіночих квіток сохнуть та облітають. У той же час подовжується квітконіжка, яка закінчується зав’яззю, що формується, і активно спрямовує зростання вниз. Таким чином, зав’язі опиняються в землі, приблизно на рівні 15 см нижче поверхні ґрунту. Через цю цікаву особливість арахіс і отримав другу назву — земляний горіх, хоча плоди, що утворюються під землею, — це боби, в крихких шкаралупах яких ховаються 1—5 ядер. З однієї рослини в нормальних умовах можна отримати 25-50 стручків.
Підземний арахіс буває двох видів: великонасінний і кущистий дрібнонасіннєвий. Більшість великонасіннєвих різновидів арахісу – це повзучі ліани, обвішані бобами по всій довжині рослини. Дрібнонасінні сорти являють собою прямостоячі кущики, навколо основи яких розташовуються групи бобів.
Чим корисний для людини арахіс
Боби арахісу високо цінують за унікально збалансований для людського організму вміст білків, вуглеводів та жирів. Крім цукрів, вуглеводів та білка, плоди арахісу містять також високоякісні жири, масу незамінних для людського організму вітамінів (зокрема груп А, В та РР), мінералів (включаючи мідь та марганець, залізо та магній, кальцій та селен), а також амінокислоти .
Медики ретельно досліджували цей горіх і з’ясували, що в ньому є вагома частка антиоксидантів, що перешкоджають виникненню різноманітних тяжких недуг, у т. ч. онкологічних захворювань. Якщо включати арахіс у раціон постійно, це стане гарною профілактикою серцево-судинних та онкологічних захворювань. Клітковина, що вдосталь міститься в арахісі, сприяє нормалізації роботи всіх органів ШКТ, забезпечує швидке виведення токсичних речовин з людського організму. Присутність вітаміну Е уповільнює природне старіння людини, стимулює статеву активність у зрілому віці.
Є арахіс рекомендується і тим, хто страждає на гастрити, виразкову хворобу, переживає часто різні стресові ситуації, страждає від розладів нервової системи. Благотворно впливає цей продукт і на ефективність імунної системи, оптимізує склад крові, нормалізує слух, покращує пам’ять, полегшує концентрацію уваги, що особливо важливо тим, хто продовжує якесь навчання у вузах чи коледжах. Олія з арахісу при зовнішньому застосуванні прискорює загоєння ран.
Але земляний горіх, і особливо тонка коричнева оболонка, якою він покритий, — це дуже потужний алерген. Тому алергікам цей продукт вживати потрібно обережно, перевіривши реакцію організму. Не рекомендований арахіс і тим, хто хворіє на артрит, артроз або подагру. Ті, хто має зайву вагу, не варто забувати, що калорійність цього горіха висока — 551 ккал на 100 г.
Арахіс як їжа
Арахіс має безліч сортів, його їдять і сирим, і смаженим, і вареним, додають сіль або обвалюють у цукрі. Активно застосовують цей продукт у національних кухнях народів Південної Америки та Південно-Східної Азії. Горіх включають до складу різних соусів, закусок, страв із м’яса та овочів. У Європі арахіс використовують при випіканні кондитерських виробів – кексів, печива, рулетів, цукерок, халви тощо.
З арахісу давно виробляють масло та молоко, вводять його в мікси із сухофруктів, мюслі.
Смак горіха визначається його різновидом та місцем зростання. Експерти вважають, що найкращий смак у арахісу з Аргентини та з Індії, хоча останній менший за аргентинське за розміром. Китайський арахіс, який набув найбільшого поширення, має досить прісний смак, хоча і при такому великому розмірі. Для якісного арахісу характерний збалансований солодкуватий смак, який посилюється після обсмажування чи іншого виду теплової обробки.
Пробуємо вирощувати
Арахіс теплолюбний і досить вибагливий до умов вирощування. Незважаючи на це, у бувалих і терплячих дачників є непогані шанси виростити цей горіх у середній смузі, причому без будь-яких капітальних укриттів, просто неба. Головна проблема цієї культури – дефіцит тепла, у холоді земляний горіх припиняє зростання. Але якщо у вашому регіоні визрівають за літо кавуни чи дині, то встигне дозріти і арахіс. Головне – постійно контролювати температуру та мати можливість захистити посадки земляного горіха під час похолодання.
Як і куди садити
Посадку арахісу здійснюють на добре освітленій ділянці, що рано звільняється від снігу навесні. Це має бути височина, добре захищена від вітру, але не від сонця. Відсутність сонця мінімізує врожай, а холодний вітер згубно позначиться розвитку рослини загалом.
Вибираємо ґрунт
Як ми вже згадували вище, у арахісу дуже незвичайно формуються та розвиваються плоди. Зав’язь утворюється над ґрунтом, а потім занурюється в ґрунт, після того, як буде запилена. Саме тому для земляного горіха першорядне значення має структура та якість ґрунту на ділянці, де вирощується культура. Грунт для арахісу має бути нейтральним. Якщо на вашій ділянці ґрунт кислий, перед висівом арахісу обов’язково внесіть у ґрунт вапняк, вапняковий туф або крейда. Оптимальні для арахісу пухкі та легкі, максимально гігроскопічні ґрунти із суттєвою домішкою піску, насичені кальцієм та магнієм. Чи не годяться для посадки горіха низинні ділянки, на яких застоюється вода. Якщо у вас саме такі ґрунти, слід передбачити систему ефективного дренажу. Підвищений вміст солей також небажаний. У занадто багатий солями ґрунт перед посадкою арахісу потрібно внести спеціальні склади, наприклад, фосфогіпс або будівельний гіпс, а після чого додати в грунт органічні добрива.
Велика небезпека для арахісу – заморозки. Тому насіння сіє, коли земля добре прогріється і знизиться ризик похолодання. Це відбувається зазвичай у третій декаді травня чи початку червня. Ґрунт до цього часу повинен прогрітися до 12…15 ˚C. Відстань між рослинами в ряду повинна становити 15-20 см, інтервали між рядами – 50-60 см. Ці параметри продиктовані особливістю агротехніки, схожої на правила вирощування картоплі, що також передбачає періодичне підгортання рослин.
Насіння сіють у лунки, не надто заглиблюючи у ґрунт. Кожної лунки кладуть від трьох до п’яти ядер. Грунт у лунці має бути злегка вологим. Присипають ядра землею, товщина шару якої повинна становити приблизно 5 см. Після посадки арахіс рясно поливають, але при цьому небажано розмивати ґрунт у лунці. Поливайте з лійки, повільно, слабким натиском. Потрібно добре зволожити всю площу гряди. Поливайте до утворення калюж на ґрунті.
Температурний режим
Оптимальні температурні значення для арахісу знаходяться вище +20? Якщо температура падає нижче за відмітку +15 ˚С, рослина зупиняється в зростанні. Якщо сталося похолодання, постарайтеся захистити посадки плівкою або іншим покривним матеріалом.
Як доглядати за арахісом
Коли проклюнуться сіянці, потрібно оберігати посадки від птахів, які люблять поласувати цією культурою. Якщо захистити від них поросль, посіви можуть бути знищені повністю.
Цвітіння арахісу посідає кінець червня. Триває воно лише один день. Вранці бутони розкриваються, увечері в’януть. У цей проміжок квітка має запилитись. Коли плодоніжки закопаються в землю, рослини потрібно дуже обережно підсапувати.
Доглядати земляний горіх потрібно так само, як і інші городні культури: полоть, поливати, підгодовувати. Необхідне і періодичне підгортання. За період вегетації його необхідно виконати 4-5 разів. Від частоти підгортання і грамотності проведення цієї процедури залежить, скільки ви зберете арахісу в кінці сезону. Перше підгортання проводиться, як говорилося, щойно зав’язі опустяться у грунт. Як правило, роблять це на десятий день після цвітіння арахісу. Рослини підгортають якомога вище, так зав’язі легше проникнуть у ґрунт і сформують більше ярусів з горіхами. Підгортають рослину після того, як проведуть рясний полив.
Полив
Інтенсивно поливати земляний горіх потрібно особливо під час формування бутонів та під час цвітіння. Полив здійснюється двічі на тиждень, вода в лійці має бути теплою. Але будьте обережні, не допускайте зайвого замокання гряди – це може спровокувати процес гниття у кореневій системі. Коли цвітіння пройде, частота поливу встановлюється з фактичних погодних умов. У дощове літо можна обійтися без додаткових поливів виключно атмосферною вологою. При спекотному літі полив все-таки потрібний, лише нечастий і помірний. Щоб плоди дозріли швидше, полив мінімізують, а за півмісяця до запланованого збору арахісу взагалі припиняють.
Поки листя арахісу не зімкнулося і не приховало ґрунт, грядки з посадками потрібно прополювати від бур’янів. Коли рослини наберуть сили, під ними бур’янка буде рости погано. За вегетативний період арахіс тричі підгодовують, вносячи комплексні мінеральні препарати, що містять у великій кількості фосфор та калій.
добрива Азофоска (азотно-фосфорно-калійне) 0,9 кг
Коли і як збирати врожай
У середній смузі термін збирання врожаю настає, як правило, у другій половині вересня. Сигналом до початку збору має стати усихання надземної частини рослин — листя та стебла жовтіють та сохнуть. Горіх копають акуратно, землю дбайливо струшують, кущ із бобами переносять у сухе місце. Потім кущі сушать протягом 10 днів, після чого з кущів можна відокремити плоди.
Як зібрати та зберегти насіння
Щоб насіння в майбутньому сезоні проросло, кущі, вибрані для їх збору, підсушують (не перестарайтеся!). Після цього відокремлюють плоди та зберігають, не руйнуючи шкаралупи, до весни. Для цього їх складають у повітронепроникну тару, поміщають у прохолоду холодильника чи льоху. Арахіс не виймають із шкаралупи до моменту посадки. При висіві насіння зі звільненого від шкаралупи ядра не видаляйте коричневу оболонку.
Досвідчені садівники вважають, що і садити арахіс потрібно прямо зі шкаралупою. У ній міститься велика кількість корисних речовин, що прискорюють проклювання і зростання пагонів. Рослини за такого способу посадки виростають особливо потужними і здоровими.