Облаштування льоху на дачі

Наприкінці дачного сезону перед садівниками-городниками постає проблема збереження вирощеного врожаю овочів та фруктів. Частина його всілякими способами консервують, але багато овочів і фруктів традиційно зберігають у свіжому вигляді, використовуючи для цього овочесховища різного типу. Одним із найпопулярніших овочесховищ у різних регіонах нашої країни, як і раніше, залишається льох. У подібних овочесховищах успішно зимують не лише свіжі картопля, морква, капуста, яблука, а й більшість заготовок: солінь, варень, салатів, компотів. Грамотно облаштований льох дозволяє зберегти врожай до наступного сезону.

Найкраще планувати будівництво льоху одночасно з дачним будинком. В цьому випадку можна приділяти менше уваги теплоізоляції. Підлога кімнати, в якій буде розташований льох, стане його дахом. Ізолювати доведеться лише кордон між підлогою та камерою льоху, щоб він не був надто теплим. Розміщення льоху під будинком дає безліч переваг, а саме:

• знижується обсяг будматеріалів, що використовуються для будівництва перекриття льоху;

• забезпечується зручний доступ до овочів та заготівель, немає необхідності зайвий раз виходити на вулицю в холодну погоду;

• посилюється теплоізоляція – у льоху під будинком простіше підтримувати температуру вище за нуль.

До мінусів льоху, розташованого під житловим будинком, відносяться недостатньо низька температура та підвищена вологість. Але якщо облаштувати льох, наприклад, під холодним сараєм, це стане відмінним компромісним рішенням. Такий льох не займе додаткової території на ділянці, а температура в ньому буде прохолодніше, ніж в овочесховищі, розташованому під житловою будовою.

Часто на дачі будують і зовнішній льох. Подібне сховище дозволяє зберігати без втрат зібраний урожай тривалий час. Здатність зберігати врожай тривалий час визначається багатьма чинниками. Один із важливих – грамотно обране місце розміщення. Погріб зовнішнього типу не повинен розташовуватися поблизу великих плодових дерев, оскільки при розростанні їх коріння збільшується ризик руйнування стін овочесховища. По корінням, що проросло в льох, всередину може потрапляти грунтова волога і всюдисущі гризуни, які завжди не проти поласувати врожаєм з ваших грядок.

Не рекомендується розташовувати погріб і на сонячних місцях, оскільки при цьому важче зберегти прохолоду внутрішнього простору. Неприпустимо облаштовувати льох і в низинах – тим самим ми підвищуємо ризик підтоплення овочесховища. Ідеальне розташування льоху – це розміщення його на затіненій височині. У таких місцях не накопичуються талі води, а волога від зливових дощів скочується на нижчі рівні ґрунту, не потрапляючи всередину льоху.

Якщо ви вирішили розмістити льох поблизу будинку або іншої будівлі, що є на ділянці, потрібно відступити від них мінімум на півметра. Це дозволить уникнути пошкодження фундаменту під час проведення будівельних робіт. Грамотним рішенням стане облаштування льоху на східній чи північній стороні від дачного будинку.

Як будується заглиблений льох, що окремо стоїть

Роботи з його облаштування зазвичай проводяться влітку, коли стоять сухі та теплі дні. Будівництво починається із виконання земляних робіт, а саме з копки котловану. Перед копанням ями розраховують її глибину, додаючи до бажаного значення товщину дренажу та глиняного замку. Дренажний шар повинен становити приблизно 25 см, мінімальна загальна глибина погреба — 2.5 м.

Площа дна визначається залежно від того, яка кількість продуктів зберігатиметься у льоху. Її значення розраховується виходячи з площі ділянки та середньої величини врожаю, що знімається щорічно. Як правило, площа овочесховища такого типу варіюється від 5 до 12 квадратних метрів. Ще метр додають додатково на облаштування глиняного замку, а також на теплоізоляцію підлоги та стін майбутнього сховища.

Якщо дачна ділянка тільки освоюється, то котлован можна вирити за допомогою спецтехніки. Якщо ж під’їзд її до обраного для облаштування погреба місця проблематичний, оскільки ділянку давно розроблено і будови створюють непереборні перешкоди, тоді льох копають вручну. Копка лопатами більш трудомістка і довга, але верхній край погреба буде рівним. При роботі екскаватора він зазвичай руйнується та потребує зміцнення.

Лопата штикова FISKARS Дача 118х19, 5см дерев’яний держак

При піщаному ґрунті у будь-якому випадку високий ризик обсипання верхнього краю, тому копку котловану в такому разі виконують із укосами. По кутах викопаної ями встановлюють і заглиблюють швелери, на які спиратиметься перекриття. Вибраний з ями грунт складають поблизу, а потім його застосовують для облаштування верхнього насипу.

Після того, як котлован буде готовий, йому дають вистоятись. Це необхідно для перевірки льоху на наявність ґрунтових вод. Якщо викопана яма залишається сухою протягом кількох днів, можна продовжити будівництво льоху. Якщо ж у ямі з’являться ґрунтові води, то краще відмовитись від наміру спорудити льох саме в цьому місці.

Безглуздо сподіватися, що води підуть самі або прирікати себе на регулярне їх відкачування. Просто поверніть вийнятий грунт в яму і знайдіть відповідне місце. Якщо ж на всій площі ділянки ґрунтові води підходять досить близько, при облаштуванні льоху треба передбачити дренажний приямок, який вестиме у відвідну криницю. Відкачувати воду із дренажного колодязя доведеться регулярно.

Приямок повинен розташовуватися нижче рівня основи овочесховища. Він є викопаним вздовж однієї зі стін льоху канал, який закінчується поглибленим колодязем. Канал наповнюють дрібнофракційним щебенем. У колодязі монтують фекальний насос, шланг від якого йде каналізацію. При такій конструкції стоки будь-якого типу, як дощові, так і ґрунтові, зберуться в приямок і вирушать у колодязь.

Після облаштування гідроізоляції основи приймаються за підлогу та стіни. Для захисту від вологи застосовують руберойд із бітумною заливкою. У грамотно облаштованому погребі обов’язково передбачають глиняний замок, який є товстим шаром глини в 25 см, насипаним контуром по всьому периметру овочесховища. Глину вибирають для цієї мети через те, що цей мінерал надійно перешкоджає проходженню вологи. Навіть при зведенні житлових будинків глиняні підстави для встановлення фундаменту вважають найнадійнішими.

Облаштовуємо глиняний замок

За кілька днів до використання глину змочують водою. Природний глиняний шар на дні викопаної ями треба перекопати і добре утрамбувати. На нього укладають дренажний шар із щебеню, який зверху проливають бітумом. Далі дно застеляють руберойдом, укладаючи його внахлест. Смуги руберойду скріплюють бітумом. Зверху укладають армуючу сітку, базальтову або кладку. Далі заливається стяжка із цементного розчину. Після її затвердіння засипається шар глини і виконується ретельне його трамбування. Трамбують глину, використовуючи важкий відрізок колоди з прибитою до нього міцною рукояткою-дошкою.

Руберойд РКП-350 ГОСТ, 15 м2

Вентиляція льоху

Облаштування вентиляції у льоху необхідне. Вона дозволяє підтримувати всередині бажаний мікроклімат. Крім того, система вентиляції гарантує безпечну експлуатацію овочесховища, так як гази, що виділяються овочами, що псуються, виводяться назовні. Облаштування вентиляції планується вже на етапі проектування. Монтаж каналу у стіни виконують на початковій стадії будівництва. Для вентиляції передбачають встановлення каналізаційних труб із полівінілхлориду, діаметр яких варіюється від 50 до 100 мм. При об’ємі льоху від 25 кубічних метрів і більше використовують труби діаметром 100 мм, при меншому обсязі приміщення достатньо діаметра 50 мм.

Вентиляційна система в льоху може бути припливною чи витяжною. У першому випадку трубу розміщують приблизно на 20-25 см над рівнем підлоги, а виводять на поверхню, відступаючи близько 45 см від верхнього краю. На трубу ставлять заглушку, потім прорізають бічне вікно і затягують його дрібною металевою сіткою, що не допускає проникнення в льох гризунів.

Витяжну вентиляцію монтують під стелею. Трубу виводять над дахом на висоту до 1,5 м від верхньої точки льоху. Зверху над нею встановлюють невелику парасольку, щоб унеможливити потрапляння опадів усередину. У процесі експлуатації льоху необхідно стежити за вентиляційними трубами, щоб у них не утворювалися засмічення або канали не перетворилися на зручні ходи для проникнення всередину мишей чи щурів. Вентиляційні канали необхідно утеплити. Припливний варіант труб засипають ґрунтом, витяжний обмотують мінеральною ватою.

Облицювання стін

Стіни заглибленого льоху можна обробити, а заодно і зміцнити такими матеріалами, як бетон, червона або силікатна цегла, піноблок і т. д. При заливанні стін бетоном необхідно спочатку встановити опалубку, прошити між нею і стіною овочесховища арматурою. Підготовлений таким чином простір заливають бетонним розчином та дають йому затвердіти. Необхідно заливати всі стіни одночасно. Якщо виконати процес поетапно, то бетонні стики, що виходять, будуть негерметичними, в них просочиться грунтова вода, а також холод. Монолітний льох із бетонними стінами добре зберігає прохолоду, навіть улітку в такому сховищі холодно.

Цегляна кладка при облицюванні стін льоху виконується зазвичай у півцегли. Після того, як кілька рядів будуть укладені, простір між стінкою і грунтом засипають глиною і трамбують. Шар глини разом із стіною піднімається до самого верху. Вертикальність стін контролюється з використанням схилу та водяного рівня.

Монтаж перекриттів

Перекриття можуть бути дерев’яними чи бетонними. Нерідко вони поєднують у собі кілька видів матеріалів. Найчастіше над льохом роблять дерев’яний настил. Спочатку по стінах застилають для гідроізоляції смуги руберойду. Дерев’яні балки покривають антисептичним складом та кладуть на стіну з метровим відступом. На балки настилають дошки, передбачивши отвір для люка. Потім настил обмазують глиною. Зверху виконується утеплення шаром ґрунту. Після цього на грунт укладають руберойд або поліетилен. Поверх багатошарової конструкції виконують армування профілем, потім виконують 5-сантиметрову бетонну стяжку. Після цього роблять паузу у роботі на 7-8 днів, щоб бетон повністю затвердів.

При виконанні бетонного перекриття на стіни льоху укладають швелери, між якими монтують бетонні плити. Стики заповнюють цементним розчином. Зверху всю площу перекриття овочесховища покривають руберойдом, скріплюючи розігрітим бітумом. Потім виконують утеплення шаром пінопласту, використовуючи для з’єднання листів якісний герметик.

Утеплення стелі

Для якіснішої термоізоляції стеля погреба утеплюють ще й знизу. Для цього можна використовувати пінопласт чи інший матеріал, яким підбивають балки знизу. Мінеральну вату застосовувати для цієї мети не можна, оскільки вона гігроскопічна та активно адсорбує вологу. Утеплена стеля підшивають дошками, ДВП або гіпсокартоном. Ці матеріали кріплять на балках за допомогою шурупів. Якщо для утеплення використовується пінопласт, під нього прокладають шар поліетилену, а дошки зверху шпаклюють або штукатурять.

Люк льоху

Найчастіше льох обладнують верхнім люком. Монтуючи перекриття, йому залишають отвір потрібного розміру. Стандартні параметри люка – 80х80 см. Місце розташування люка не повинно захаращуватися, потрібно забезпечити вільний доступ. Кришка льоху може бути готовою або саморобною. У другому випадку її монтують із дощок. Краї кришки повинні щільно притиратись, неприпустимо наявність зазорів.

Конструкція кришки повинна бути безпечною та надійною. Її виготовляють так, щоб провалитися вниз на ній було просто неможливо. Відкинувши кришку люка, людина повинна мати можливість спуститися в льох. Для цього потрібні зручні та міцні сходи. За нормативами щаблі її мають бути широкими, із зручним кроком. Сходи кріплять за допомогою скоб до верхньої балки, щоб вона не ковзала і була безпечна в експлуатації.

Облаштування внутрішнього простору

Стелаж металевий MS 185х70×30см 4 полиці 100кг

Щоб зберігати овочі, фрукти, банки із заготовками та бутлі із соком чи вином було зручно, стіни льоху оснащують полицями або встановлюють уздовж них стелажі. Обов’язково збивають засіки з дощок з дерев’яною підлогою. Краще їх поділити на кілька відсіків. У кожному відсіку можна зберігати окремо картоплю, буряки, гарбузи, кабачки. У кутку льоху можна насипати гірку піску, в якій зберігатиметься морква.