Здається, флора нашої планети вже добре вивчена, і дачники давно облюбували для садів певний набір культур, що обробляються, який трохи видозмінюється в залежності від регіону знаходження дачної ділянки. Проте періодично на садівничому горизонті з’являються ті чи інші плодово-ягідні культури, які спочатку здаються екзотичними і марними. Але при ближчому знайомстві гостя розкривається у своїх найкращих якостях, і ось уже її зустрічаємо в наших садах все частіше, а статус екзотичної культури поступово втрачається. Один із прикладів такої культури — малина Тибету, ягідний чагарник, популярність якого зростає з кожним роком. Тибетську (або китайську) малину називають ще й суничною, трояндовою, а також полуницею-малиною. Першими освоїли і гідно оцінили цю культуру багато західноєвропейських країн. Там культура набула популярності за оригінальний смак, цілющі властивості ягоди, гарний вид рослини, особливо листя. Зараз популярність цієї екзотичної ягоди зростає і в . То що ж це за культура, чим вона хороша, які властивості можна віднести до недоліків, як правильно вирощувати ягоду? На всі ці запитання ви знайдете нижче відповіді.
Опис культури
Ця рослина – ягідний напівчагарник, колючі кущики якого мають форму кулі. Висота малини Тибету не перевищує 70 сантиметрів. Гнучкі пагони малини цього виду покриті шипами, тому поводитися з кущами при догляді потрібно обережно, а виконувати обрізання та інші маніпуляції слід у захисних рукавичках. Для китайської малини характерне темно-зелене листя насиченого кольору, дуже красиве. Їхня форма витягнута, а краї різьблені. Поверхня їхня шорстка, тому при контакті з садівником листочки липнуть до куртки або штанів.
Цвіте напівчагарник поодинокими великими суцвіттями. Вони потім перетворюються на великого розміру ягоди, діаметр яких може становити 5 см. Цікаво, що ягоди цієї культури мають усередині порожнечі. Варіюється їхня кольорова гама: вона може змінюватися. Колір ягоди може бути і жовтувато-рожевим, і яскравим кораловим. Поки малина не встигла, ягоди її не мають смаку. Стиглі ж плоди набувають кисло-солодкого специфічного смаку з пікантною гіркуватістю.
Чим корисна тибетська малина
Ягоди цієї культури містять у своєму складі велику кількість пектинів – речовин, що нормалізують роботу системи ШКТ, що сприяють кращій засвоюваності їжі. Дефіцит пектинів в організмі може призвести до таких явищ, як метеоризм та діарея.
Вживання в їжу тибетської розолистої малини:
-
нормалізує роботу кровоносної системи, зміцнює стінки судин, робить їх еластичнішими;
-
покращує склад крові;
-
підвищує рівень гемоглобіну у крові;
-
зміцнює імунну систему;
-
нормалізує роботу ШКТ;
-
покращує обмін речовин;
-
є відмінною профілактикою грипу та застудних захворювань.
Ягоди малини Тибету містять у великих кількостях вітамін С, мають невисоку калорійність.
Кому протипоказана ця ягода
Тибетську малину не можна вживати алергікам, а також людям, які страждають на діабет. Це може мати дуже серйозні негативні наслідки здоров’я.
При цьому жінкам у період вагітності та лактації китайську малину їсти можна і навіть бажано, адже в цьому випадку вона благотворно впливає на здоров’я мами та дитини.
Як збирати та заготовляти китайську малину
Плодоносить ця культура з середини літа. І збирати таку малину можна аж до перших заморозків осені. Збирають виключно стиглі ягоди, недозрілі не мають смаку і не пахнуть. Якщо піддати малину тибету термообробці, то у ягід з’явиться яскраво виражений аромат, схожий на полуничний. Щоб ягоди не деформувалися в процесі збирання, одразу розкладайте їх по заготовлених контейнерах.
Малину можна їсти у свіжому вигляді або зварити з неї варення, джем чи компот. Смачна та ягода, перетерта з цукром. У Китаї, як і в різних європейських країнах, ця ягода входить до складу багатьох овочевих салатів.
Ягоди малини Тибету застосовують і в лікувальних цілях в рамках комплексної терапії того чи іншого захворювання. Вище ми перерахували корисні ефекти, які викликає вживання такої малини для харчування. А низька калорійність робить тибетську малину цінною для тих, хто стежить за фігурою та бореться із зайвою вагою.
Декоративне значення китайської малини
дачники оцінили і незвичайний, привабливий вигляд цього чагарника. Ця рослина виділяється тим, що вона одночасно і цвіте, і плодоносить, тобто на кущиках красуються і ніжні суцвіття, і великі яскраві ягоди. Зовнішня привабливість малини Тибету і пояснює її широке застосування в ландшафтному дизайні. Цьому сприяє і висока швидкість розростання малини Тибету. У ягоди сильно розвинена коренева система. Це дає можливість зміцнювати цією рослиною схили рельєфних ділянок, що руйнуються.
Гострі шипи і густота чагарника – це те, що дозволяє використовувати тибетську малину як живоплоту. До того ж кущі розолистої малини чудово формуються і виглядають надзвичайно декоративно. Великі білі квіти та яскраві ягоди чудово відтіняються зеленим тлом навколишньої рослинності. Ландшафтні дизайнери рекомендують використовувати кущі суничної малини для створення красивих декоративних композицій, висаджувати бордюри, робити їх частиною альпійських гірок та кам’янистих садів. Підходить цей напівчагарник і для зонування ділянки. Чудово поєднується Малина Тибету і з садовими хвойниками.
Агротехніка малини Тибету
У малини Тибету, як ми вже говорили, є одна важлива особливість – вона стрімко розростається, при цьому витісняючи і заміняючи інші, менш життєздатні культурні рослини, заполонює поступово всю ділянку. Тому при посадці такої малини та догляді за цим напівчагарником потрібно виконувати нехитрі, але важливі правила. Наприклад, щоб уникнути безконтрольного розростання кущів, потрібно обов’язково користуватись різними обмежувачами, які стануть ефективними бар’єрами. Такими обмежувачами можуть стати вкопані в землю листи, які відслужили своє за первісним призначенням шиферу або металу. Можна використовувати для цієї мети прогумовану стрічку. Вкопувати такі обмежувачі потрібно щонайменше на півметра вглиб ґрунту.
Посадка розолистої малини
Висаджують саджанці траншейним чи кущовим методом. Посадкова яма повинна мати глибину приблизно півметра. На дно її засипають живильний шар із перегною та торфу. На цей шар встановлюють саджанці, розправляють акуратно та рівномірно кореневу систему, зверху засипають землею. При цьому потрібно стежити, щоб коренева шийка не заглиблювалася у ґрунт, а знаходилася на одному рівні з її поверхнею. Інтервал між кущиками має становити 40—50 сантиметрів. Між рядами відстань має бути 1.5 метра.
У перший рік після посадки малина не дасть великого зросту та багатого врожаю, але вже через пару років усе зміниться, утвориться густа потужна рослинність, урожаї ягоди стануть стабільними та високими. Але оскільки смак ягоди специфічний, на любителя, то ця ягода не культивується у промислових масштабах фермерськими господарствами та агрохолдингами.
Як поливати тибетську малину
Висаджені навесні саджанці суничної малини регулярно поливають протягом усього літа. При осінній посадці рослину поливають кілька разів, а далі дивляться, яка складається погодна ситуація. Китайська малина не любить надто вологий ґрунт, оскільки підвищена вологість провокує виникнення та розвиток грибкових захворювань.
Дорослі кущі поливати потрібно протягом усього вегетативного сезону, але не так часто і рясно, як саджанці. Полив краще проводити вечорами. Полив повинен бути не частим і помірним, а рідким і рясним. Для швидкого доступу вологи до кореневої системи ґрунт навколо кущиків потрібно розпушувати та мульчувати. Але пам’ятайте, що дефіцит вологи погано позначається на врожайності кущика. Ягоди на ньому за недостатнього поливу залишаються дрібними, а потім і зовсім опадають.
лійка пластмасова Гарденія, 5 л
Обрізка
Це дуже важлива складова догляду за трояндовою малиною. Пошкоджені та неплодоносні гілки видаляють шляхом обрізання на будь-якому етапі вегетативного періоду. Тим самим рослині звільняється доступ світла, кущ добре продувається, ягоди виходять більшими і яскравішими. По осені надземну частину рослини зрізають під корінь. Не бійтеся цього робити, адже навесні малина Тибету відродиться – кущик виросте знову. Працювати в процесі обрізки потрібно обережно, щоб не поранитися про гострі колючки китаянки. Робочий одяг повинен повністю закривати руки, обов’язково запасіться щільними гумовими рукавичками.
Підживлення малини
Звичайну малину підгодовують часто, якщо хочуть отримати багатий урожай. Тибетська малина занадто багатих підгодівель не потребує, їй достатньо пари підгодівель за вегетативний період. Першу проводять навесні, відразу після танення снігу, доки земля не встигла висохнути. У цей час малину підгодовують коров’яком або селітрою, що сприяє активному росту рослин. Друге підживлення передбачає внесення сірчистого калію. Проводять її вже восени. Добриво розкладають на ґрунті у прикореневій зоні, але не закопують, а припорошують зверху торфом.
Як розмножувати цю культуру
З розмноженням малини проблем немає – прикоренева поросль рясно росте поблизу кущиків, забезпечуючи садівника великою кількістю посадкового матеріалу. Коріння молодої порослі відсікають гострою багнетною лопатою і переносять на місце посадки. Але для тих, хто не шукає легких шляхів, можлива посадка китайської малини живцями чи насінням.
Готуємо ягоду до зимівлі
Тибетська малина морозостійка, вона переносить морози до -29? Проводячи підготовку культури до зимівлі, дорослі кущі обрізають під корінь, залишаючи над поверхнею п’ятисантиметровий пеньок. Зону навколо і сам пеньок мульчують торфом, сухою тирсою або перегноєм. Товщина мульчі має бути не менше 15 см.
Молоді саджанці, укорінені під зиму, пізньої осені засипають товстим шаром соломи чи торфу. Можна використовувати для цього і геотекстиль. Коли настане весна, укриття потрібно вчасно зняти, щоб не дати заборону кущам. Не варто застосовувати як укриття ялиновий лапник або мульчувати посадки хвоєю, тому що через це може підвищитися рівень кислотності ґрунту.
Шкідники та хвороби
Тибетська малина – життєстійка рослина. Вона несприйнятлива до багатьох хвороб та шкідників. І якщо дотримуватися агротехніки цієї культури, то малина завжди буде здоровою та врожайною. Не забувайте проріджувати кущики, проводити вчасно підживлення, не перезволожуйте ґрунт, видаляйте з-під куща опале листя і гілочки – теоретично можливу обитель всяких шкідників ягід.
Головний шкідник цієї ягоди – малинний жук. Для знищення садівники застосовують такі інсектициди, як «Алатар», «Детойль», «Карбофос». Ці ж препарати ефективні і для боротьби з пагонною попелицею.
З вірусних та грибкових хвороб трояндову малину вражають:
-
антракноз – проявляється довгастими світло-коричневими плямами на листі;
-
кореневий рак – локалізується на коренях чагарника;
-
хлороз – при його розвитку листя поступово жовтіє, а згодом відмирає.
Поротися з цими захворюваннями допоможуть такі ефективні фунгіциди, як «Фундазол» та перевірена мільйонами дачників «бордоська суміш». Профілактичну обробку ними проводять у ті ж терміни, що й для інших плодоовочевих культур, що вирощуються на ділянці. Роблять це до початку активного весняного руху соку.
Багато садівників помилково вважають тибетську малину гібридом звичайної малини та суниці. Звідси завищені очікування цієї культури. Є різні думки і про специфічний, дуже своєрідний смак цієї ягоди, але всі садівники одностайні в тому, що це чагарник незвичайної краси та великого потенціалу, який гріх не використовувати при створенні ландшафтного дизайну саду чи заміської садиби. Тому все більше н, що мають у своєму розпорядженні дачі, починають вирощувати цю чудову китайську ягоду на своїх ділянках, прикрашаючи територію, що прилягає до будинку, і поповнюючи сімейний раціон корисним для здоров’я продуктом.