Зима в розпалі, і наш організм дуже потребує вітамінів, яких в раціоні в холодний сезон набагато менше, ніж влітку, коли на столі постійно присутні салати зі свіжих овочів, зелень, фрукти та ягоди. Медики рекомендують тим часом ліквідувати дефіцит, пропиваючи курс тих чи інших вітамінних комплексів. Але відомо, що засвоюються вітаміни, які у організм у рафінованому вигляді, а чи не у складі різних продуктів, погано. А вартість їх кусається. Тому не всі вважають прийом вітамінів у таблетках найкращим вирішенням проблеми. Що можна порадити таким скептикам? Як мінімум збагатити раціон вітамінною зеленню, яку нескладно виростити на власному підвіконні.
Чимало протягом усього холодного сезону вирощують невибагливі зелені культури на домашніх міні-городах. Багато хто придбав великий досвід у цій справі, який дозволяє вирощувати навіть кімнатні помідори та перці. Але новачкам краще починати з невибагливих і швидко зростаючих культур. Деякі різновиди зелених культур повністю відповідають цим критеріям: вони швидко сходять і стрімко набирають багату на вітаміни зелену масу.
Зелена цибуля – перший кандидат для зимової вигонки
Хто з нас хоч раз не пробував виростити зелене вітамінне перо, зануривши денце цибулини в баночку з водою? І завжди в цьому випадку можна досягти успіху. Причому на місці зрізаного пера через якийсь час зростає новий вітамінний пучок. Тому невибаглива, швидко зростаюча і дуже багата на вітаміни цибуля — культура, яка якнайкраще підходить для домашнього городу.
Посадковим матеріалом для його вигонки може стати звичайна цибуля – просто вибирайте найдрібніші цибулини. Втім, можна взяти й великі цибулини, якщо не шкода, тоді з кожної можна отримати більше врожаю зеленої цибулі, ніж із дрібних цибулинок або цибулі-сівки. І плодоносити цибулю, вирощену на базі великих цибулин, буде довше, а перо вийде більше.
Якщо ви вирішите вигнати зелене перо з цибулі-сівки, то для цього краще використовувати вибірки великої фракції. І хоч урожай при цьому посадковому матеріалі буде меншим, та й цибулинки швидше вичерпаються, зате смак пера вийде м’якшим і ніжнішим.
Про посадковий матеріал для зимової вигонки зеленої цибулі радимо подбати з осені, особливо якщо власний урожай цибулі видався не таким багатим, щоб витрачати його на ці цілі. Наприкінці дачного сезону у багатьох супермаркетах та спеціалізованих магазинах для дачників можна вигідно придбати вибірку цибулі-сівки.
Для посадки цибулі на вигін зеленого пера можна використовувати невеликі ємності або скриньки з низькими бортиками. Їх наповнюють поживним розчином, в який опускають тільки донце кожної цибулинки. Можна також садити цибулини на вигонку в скриньки або контейнери, наповнені ґрунтом. Другий варіант навіть кращий, оскільки цибуля, що росте в грунті, не випромінює навколо себе досить неприємний запах підгнивають цибулин, як це нерідко трапляється при вирощуванні його на водному поживному розчині.
У грунтозмішування, підготовлену для посадки цибулі, рекомендуємо додати гідрогель, попередньо замочений в біопрепараті «Гумі». Цей препарат сприяє зміцненню та розвитку рослин, забезпечує їх поживними речовинами, підвищує стійкість до хвороб та патологічних мікроорганізмів. Така добавка гідрогелю стане гарною страховкою міні-грядки від пересихання ґрунту, яке в умовах централізовано опалювальної квартири відбувається дуже швидко.
Щоб на столі завжди було зелене перо в достатній кількості, посадку нових цибулин рекомендується проводити раз на два тижні і робити це протягом усієї зими. Поки вживатиметься врожай попередньої «грядки», на наступному вже підійде новий.
При посадці цибулі потрібно подбати про ефективний дренаж. Для цього на дно скриньки, вибраної для вигонки цибулі, потрібно насипати шар керамзиту. Особливо це важливо, якщо в ємності, обраній для посадки цибулин, немає отвір для виведення зайвої вологи. На шар керамзиту насипають грунт суміш з доданим до неї гідрогелем, ящик при цьому заповнюється приблизно до половини. Грунт трохи ущільнюють, після чого в нього висаджують посадковий матеріал, розташовуючи цибулини впритул один до одного, але при цьому не заглиблюючи їх у субстрат. Потім цибулю треба щедро полити водою.
Зазвичай для вигонки відбирають цибулини, у яких почалося проростання пера, тому зелена щітка пера виростає дуже швидко. Деякі кімнатні городники радять попередньо обрізати верхівку у цибулин, щоб полегшити пір’ям проростання, або замочити посадковий матеріал. Але і без подібних маніпуляцій вигін проходить успішно.
Крес-салат: вартий вашої уваги
Ще один претендент на місце на вікні. Крес-салат по праву вважають однією з найбільш сприятливих культур для кімнатного городу. Він такий же невибагливий у догляді, як і цибуля, і дуже скоростиглий — через пару-трійку тижнів після прокльовування сходів вже можна збирати врожай молодої вітамінної зелені. Треба сказати, що природа щедро обдарувала цю культуру безліччю корисних властивостей, тому вживання крес-салату особливо корисне тим, хто має проблеми з підвищеним кров’яним тиском, травленням, а також потребує нормалізації сну. Раніше крес-салат застосовували як засіб, що дозволяє перемогти цингу, а сік використовували для лікування недокрів’я.
Крес-салат не боїться холоду і добре росте навіть на зимових підвіконнях: оптимальна температура для його вирощування лежить у діапазоні 15–18 °C. Не дуже вимогливий він і до світла. А ось у волозі ця культура відчуває сильну потребу. Крес-салат не переносить посуху — доглядаючи його, потрібно регулярно поливати ґрунт і зволожувати повітря в приміщенні, де стоїть ящик із рослинами. Щоб підтримувати запаси свіжого кресс-салату, потрібно повторювати посів цієї культури кожні 10 днів.
Листовий салат
Постачальником вітамінів у ваш раціон стане листовий салат, який також можна виростити в кімнаті. Але ця культура більш вибаглива, ніж попередні. Однак соковита вітамінна зелень вартує того, щоб докласти більше старання. При зимовому вирощуванні листового салату рослинам необхідне підсвічування. Якщо цій світлолюбній рослині буде недостатньо освітлення, то вона раніше піде в колір. Можна, звичайно, вибрати стійкі до дефіциту світла сорти. Добре показали себе при кімнатному вирощуванні такі сорти салату, як Лоло Росса і Лоло Біонда. Крім того, для кімнатного вирощування рекомендуються такі сорти, як «Новорічний», «Смарагдове мереживо», «Вітамінний».
Крім дефіциту світла негативний вплив на паростки салату надають надмірна спека і посуха. Під їх впливом ніжне листя грубіє, в них з’являється гіркота, прискорюється утворення квітконосів, тому не можна допускати пересушування та перегріву рослин, забезпечте їм регулярний полив.
І ще одна важлива умова – ящик із сходами салату необхідно проріджувати 2 рази. Перше проріджування проводять через тиждень після проклювання сходів. Їх проріджують так, щоб інтервал між рослинами становив 1-2 см. Коли рослини досягнуть фази появи 2-3 повноцінного листя, їх проривають ще раз, збільшуючи інтервал до 4-5 см. Якщо проріджування не робити, загущені посіви призведуть до того, що рослини витягнуть, стануть слабкими і зеленої вітамінної маси не дадуть.
Петрушка не буде зайвою
Вирощена на зимовому вікні петрушка подарує вам цілий набір вітамінів і нагадає про теплі літні дні. Виростити петрушку на зелень можна двома способами: висівом насіння в скриньку або вигонкою із завбачливо заготовлених з осені корінців. Враховуючи, що насіння петрушки сходить дуже довго, рекомендуємо взяти на озброєння другий спосіб, що значно спрощує вирощування улюбленої зеленої культури в кімнатних умовах. І навіть якщо рішення про посадку петрушки прийшло спонтанно (а, отже, ніякого посадкового матеріалу з осені заготовлено не було), можна підібрати корені, що підходять для вигонки, в овочевих магазинах.
З цією метою потрібно відбирати здорові коренеплоди середнього розміру, вага яких повинна становити 30-60 г. Вони не повинні мати ознак глибокого в’янення. Перевірте наявність верхівкової нирки: якщо корінь сильно обрізаний зверху, то зелені паростки не з’являться, хоч би як ви намагалися.
Якщо вам вдалося роздобути коріння петрушки, що подають надії на успішну вигонку, можна зайнятися посадкою. Вибраний для висаджування коренеплодів ящик або звичайний квітковий горщик наповніть ґрунтозмішенням і добре зволожте. Заглибіть у ґрунт коренеплоди, так щоб їх верхівки були покриті ґрунтом. Занадто довгі екземпляри можна вкоротити, обрізавши гострим ножем і присипавши зріз деревною золою, щоб уникнути загнивання, або посадити під нахилом.
При вирощуванні петрушки з насіння врахуйте, що ця культура світлолюбна, і, як згадувалося вище, повільно сходить. Тому з появою сходів бажано організувати їм підсвічування спеціальною лампою. А щоб прискорити проростання насіння, їх можна попередньо замочити в якомусь із стимуляторів зростання. Чого петрушка не боїться, так це холодів, тому на підвіконні вона почуватиметься чудово. Рясний полив їй теж не потрібен – поливаємо рослини в міру висихання поверхні ґрунту. Якщо додати до ґрунту набряклий від вологи гідрогель, то турбот, пов’язаних з поливом, буде ще менше.
Шнітт-цибуля
Цей вид цибулі по-іншому називають ще зимовим кущовим, і сама назва наводить нас на думку про те, що цю культуру теж варто спробувати як кімнатну. Але щоб мати взимку на столі шніт-цибулю, потрібно ще восени завчасно подбати про посадковий матеріал. Для цього треба викопати дрібні куртинки шнітт-цибулі з грядки і обрізати у них перо. Потім обрізані таким чином рослини висаджують у горщики чи контейнери. Зберігати їх можна до вигонки на балконі або у підвалі.
У зимовий період ємності із заготовленим матеріалом для вигонки потрібно занести у тепло, встановити на освітленому місці. Перо на куртинках виросте досить швидко, його можна зрізати пучком або щипати по кілька штук при необхідності. М’який і ніжний смак шніт-цибулі, крім вітамінів, внесе різноманітність у ваш звичний раціон. Після обрізки вигнаного пера можна відростити повторно. Після другого врожаю, як показує практика, рослина виснажується, і навіть найкращий догляд та підживлення не дозволять використовувати його знову і знову. Враховуючи цей нюанс, варто підготувати кілька горщиків із цибульними куртинками, розраховуючи, щоб їх вистачило на всю зиму. А з настанням весни цей різновид цибулі одним із перших порадує нас урожаєм, вирощеним вже у відкритому грунті.
З посадковим матеріалом для зимової вигонки восени не повинно бути проблем: ця цибуля швидко розростається, і грядку періодично потрібно проріджувати, щоб якість пера залишалося високим. Видалені в процесі проріджування рослини можна пересадити після обрізки зелені в горщики.
Збираючись вирощувати взимку шніт-цибуля на своєму кухонному міні-городку, врахуйте, що ця культура дуже сильно реагує на нестачу вологи – перо огрубує, у смаку з’являється зайва гіркота, цибуля швидко викидає суцвіття. Тому намагайтеся стежити, щоб ґрунт у ємностях із рослинами не пересихав, вчасно поливайте цю вологолюбну культуру, використовуйте гідрогель, який перешкоджає надмірному висиханню ґрунту.
Вам було запропоновано короткий список корисних та простих у вирощуванні в кімнатних умовах культур. Його можна доповнювати нескінченно, якщо у вас вистачить бажання та терпіння експериментувати. Багатьом вдається виростити в будинку смачну редис, волохатий кріп, декоративні та смачні помідори-чері. В результаті таких експериментів у вас з’явиться свій список культур, що рекомендуються до вирощування в кімнатних умовах, а зимовий раціон сім’ї збагатиться овочами та вітамінною зеленню.